Закарпатська область утвердилась як лідер серед західних в Україні, до яких перемістився бізнес із охоплених війною регіонів. Тут розмістилися 45% компаній, які переїхали із зони бойових дій. Загалом у краї налічують майже 300 релокованих підприємств. Що стало передумовою і як місцева влада співпрацює з ними, щоб ефективно діяли на новому місці, дізнавався кореспондент «Урядового кур’єра».

ІТ-галузь підживлює бюджети громад

Найчисленніше серед бізнесів, що переїхали на Закарпаття, представлений ІТ-сектор. Із міст, де раніше діяло найбільше компаній, з перших днів війни в область почали приїжджати тисячі працівників. Прибували сюди одразу після того, як під ударами рашистської військової машини опинилися Київ, Харків, Чернігів, Суми, інші міста.

Керівники компаній, фізичні особи-підприємці зупиняли свій остаточний вибір на найзахіднішому регіоні, бо знаходили тут потрібну інфраструктуру для роботи і життя, добрі дороги, можливості оздоровлення в місцевих санаторіях і туристських комплексах. Не останню роль відіграло бажання місцевої влади всіляко сприяти підприємцям. Услід за представниками бізнесу переїжджали і члени їхніх сімей. Тож усе йде до того, що люди, маючи сприятливі умови для роботи й відпочинку, залишаться тут не на короткий час, а надовго.

За минулі три місяці Закарпаття стало лідером серед західних регіонів за кількістю представників ІТ-галузі. Нині тут їх найбільше — 49% загальної кількості. Переконливий результат успішної співпраці з місцевою владою — перший в Україні ІТ-кластер, офіційно презентований 23 травня.

«Ми працюємо над тим, щоб комунікація із владою була ефективною», — сказав на зустрічі з айтівцями голова обласної військової адміністрації Віктор Микита. Він побував в офісі однієї з релокованих компаній ІТ-кластеру. На зустрічі, яка нещодавно відбулася, керівник виконавчої влади області розповів, що спроби створити  в області ІТ-кластер були з 2010 року, але всі безуспішні. Нині саме через війну це вдалося реалізувати. В Ужгороді свої офіси відкрили 11 великих ІТ-компаній. Вони є і в інших містах, районах Закарпаття, що, безумовно, вигідно для області загалом і для громад зокрема.

Під час зустрічі в релокованій компанії було підкреслено, що для керівництва області врятувати ІТ-галузь і не дати окупантам знищити цей вагомий потенціал України — пріоритетне завдання. Компанії й ФОПи розташовано в усіх районах і містах області. Завдяки їхній діяльності і обласний бюджет, і бюджети окремих територіальних громад перевиконують. Багато з них залежить фінансово від коштів, які у вигляді відрахувань надходили від продажу палива на автозаправних станціях. Нині бюджети таких громад збідніли, тому в них із задоволенням приймають підприємців.

«Для територіальних громад розроблено програму, згідно з якою, суб’єкти господарської діяльності з ІТ-галузі, зареєструвавшись, відраховуватимуть на місцях частину податків», — зазначив Віктор Микита.

І робота на перспективу

«За нашою інформацією, на території області перебувають майже 25 тисяч ІТ-фахівців, з яких до 10 тисяч — ті, хто безпосередньо працює у цій галузі, перебуваючи на Закарпатті. Майже 100 компаній подали заявки до кластера, — сказав на зустрічі в офісі цієї компанії заступник голови Закарпатської ОВА Олександр Пацкан. — Близько 60 компаній із тих, котрі дотепер подали заявки, уже стали резидентами. Одна з головних умов — не мати російського сліду, бо це вимога кібербезпеки. Проводимо у цій царині окрему пошукову роботу. До кластера подали заявки, які вчасно опрацьовуємо, майже 300 ФОПів. Нині приблизно 80 із них затверджено і підприємців прийнято до кластера».

Про організацію роботи Закарпатського ІТ-кластера розповіла голова правління Жанна Капіца. Щоб вступити до нього, президенти компаній, окремі підприємці (ФОПи) подають заявки.

 «Після цього вони зустрічаються із членами правління. Понад десять таких зустрічей проводимо щодня онлайн і офлайн. Під час розмови інформуємо про наявні в нас умови для роботи, безпеку та інші складові успішної діяльності, а також про подальші плани».

Жанна Капіца вважає цілком реальним створити на Закарпатті технологічний децентралізований хаб. «Там, де є люди, буде інфраструктура й ІТ-екосистема», — сказала пані Жанна.

Не оминули і тему підготовки кадрів, які могли б підсилити діяльність кластера в майбутньому. «На рівні шкіл слід здійснювати реальну глибинну діагностику і профорієнтацію, щоб школярі вже після 9 класу могли дізнаватися про свої здібності, усвідомлювати зони ризику, можливі шляхи свого розвитку в цій галузі, а також про те, наскільки вони будуть ефективні у професії», — сказала Жанна Капіца.

Вона повідомила, що днями кластер айтівців зареєстрував благодійний фонд для допомоги Збройним силам України. І до цього неодноразово долучалися до ініціатив волонтерів, планують підтримувати їхній рух і надалі.

У залученні ІТ-фахівців до кластера не останню роль відіграє те, що їх звільняють від мобілізації. Таких на сьогодні понад пів сотні, ще більше — на черзі. Звільнення від призову до армії ще наприкінці березня анонсував Віктор Микита, і нині це вже стало реальністю. Як зазначають в обладміністрації, заброньованими від мобілізації можуть стати ті фахівці, які не мають військових спеціальностей. Вони проходять ретельну перевірку в Міноборони і Мінекономіки. Вигода від звільнення цих фахівців полягає в тому, що їхня робота забезпечує значні надходження до бюджетів, які використовують і на потреби ЗСУ.

Пішла й експортна продукція

Чимало підприємств, релокованих на Закарпатті, займаються товарним виробництвом. Одне з тих, які виготовляють продукцію, переїхало з Харкова в місто Іршава. Компанія «Темп-Україна» займається переробкою вторинної сировини та виготовляє бруківку, каналізаційні люки й деякі інші  матеріали. До початку війни мала 110 постійних клієнтів в Україні й за кордоном. Забезпечувала майже 2,5 тисячі одиниць виробленої продукції щотижня та здійснювала до 150 відправлень щомісяця.

Після переїзду на Закарпаття не лише відновила випуск продукції, а й відправляє її за кордон. Це підприємство перше серед перенесених у регіон, яке здійснює експортну діяльність. Відбулося це, наголошують у самій компанії, завдяки тісній співпраці з обласною військовою адміністрацією та місцевою територіальною громадою.

У найближчі два тижні в області планують зібрати виробників, які готові запропонувати  товари на експорт, щоб презентувати його потенційним іноземним покупцям.

«Є зміни в законодавстві Євросоюзу щодо імпорту, — зазначив із цього приводу голова ОВА Віктор Микита. — Бізнес, який переїхав до нас із півночі й сходу України, значною мірою позбувся свого споживача, як і сфери збуту, тож шукає нових. Домовляємося із закордонними партнерами, щоб створити релокованим підприємствам ринок збуту. І якщо це нам удасться, може стати закарпатським економічним дивом».

У Солотвині — новий індустріальний парк

Нині область готова прийняти евакуйовані підприємства на 595 локаціях, повідомив днями заступник голови військової адміністрації Василь Іванчо. Для них представники місцевого бізнесу надають і власні потужності, і приміщення. Ідеться про офіси, земельні ділянки, склади тощо.

Найбільше місць для підприємств запропонували у Хустському й Берегівському районах — відповідно 137 і 120. Окремі закарпатські компанії надають прихисток працівникам, що приїхали в область.

Загалом завдяки релокації підприємств з інших областей України на Закарпатті створили майже 10 тисяч робочих місць. Ці вакансії займають і вимушені переселенці, й місцеві жителі. Серед переміщених підприємств, повідомляють в обласній військовій адміністрації, 16 зайняті пошиттям одягу, ще стільки ж виробляють комплектуючі для устаткування, частина спеціалізується на виробництві меблів, лікарських препаратів.

Одна з останніх новин у галузі бізнесу — вперше від часу запровадження воєнного стану на Закарпатті зареєстрували індустріальний парк. «Марамуреш» (історична назва цієї місцевості) діятиме у селищі міського типу Солотвині. Галузь його діяльності — деревообробка. Разом з парком у Глухівській територіальній громаді (Київщина, Фастівський район) індустріальний парк у Солотвині  серед перших від початку воєнного стану в Україні внесено в реєстр. На території цієї зони пришвидшеного промислового розвитку на Закарпатті розраховують створити кілька тисяч робочих місць. Для цього є і матеріальні ресурси, і підготовлені кадри.

Держпраці і центр зайнятості теж допомагають

Усіляко сприяють релокованим підприємствам в управлінні Держпраці в Закарпатській області. Як повідомив його начальник Богдан Дорош, ця установа веде чимало проєктів, і один із них реалізовують під егідою Міжнародної організації праці. Це допомога переміщеним підприємствам. На період воєнного стану працівники, відповідно до урядової постанови, послабили вимоги до виконання робіт із підвищеною небезпекою та використання відповідного обладнання на підприємствах. Отримання таких дозволів тимчасово скасовано, завдяки чому змогли швидше розпочати діяльність на новому місці чимало підприємств. Інспектори управління зустрічаються з керівниками підприємств і роз’яснюють особливості діяльності в нинішніх умовах. Така інформація їм нині дуже потрібна.

Розширили звичне коло діяльності і центри зайнятості в області. Серед іншого вони підшукують робочу силу для переміщених підприємств. А ще для працевлаштування створено чат-бот, на якому кожен може зареєструватись і підвищити свої шанси в пошуку потрібної роботи.

Влада на різних рівнях спільно із представниками релокованого бізнесу робить багато, щоб на Закарпатті забезпечувати надійний тил. Захищати Батьківщину можна і треба на всіх ділянках, в усіх регіонах.