Щоб людина могла нормально жити й забезпечувати свою родину, їй потрібно мати хорошу роботу й гідну зарплату. Її праця має бути безпечною, про що мусить подбати роботодавець, а проконтролювати — профспілки. Перейматися безпекою на виробництві, щоб життя і здоров’я людей були захищеними, і допомогти у разі біди покликані й фахівці Державної інспекції праці.

— Із 2003 року Міжнародна організація праці офіційно відзначає Все світній день охорони праці, історія якого пов’язана із вшануванням пам’яті американських та канадських працівників, які загинули на виробництві. Його відзначають, щоб привернути увагу як працівників, так і керівників підприємств та суспільства загалом до того, чому відбуваються трагедії на виробництві і як цьому запобігти. Україна приєдналася до відзначення цього дня з 2006 року, — розповів голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега.

Відповідаючи на запитання журналіста «УК», посадовець повідомив, що у 2015 році сталося 4260 випадків травмування українців на виробництві, з яких 375 смертельні. Статистика свідчить, що найнебезпечнішими є: вугільна галузь — 752 травмованих (19 смертельно); будівництво й сектор будматеріалів — 206 травмованих працівників і 35 смертельних випадків; транспорт і шляхобудівельні підприємства — 396 працівників отримали травми та 4 загинули на роботі. Великі ці показники і в агропромисловому комплексі — 602 травмованих і 86 загиблих, а також у соціально-культурній сфері, до якої належать і показники з дорожньо-транспортних пригод — 898 травмованих та 64 загиблих. Цифри, безперечно, чималі й сумні, а отже, потрібно докладати неабияких зусиль, щоб зробити працю українців не лише продуктивною, а й безпечною.

На переконання представників профспілок, слід збільшити фінансування держпрограми з охорони праці. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий зазначив, що нині з економічно активної частини населення, тобто тих, хто може працювати, має відповідний вік та знання, а їх в Україні майже 17 мільйонів, лише 8 мільйонів людей мають постійну роботу. І три мільйони з них працюють у травмонебезпечних і шкід ливих умовах.

За його словами, щороку в результаті аварій і травм на виробництві в Україні гине майже 500 працівників, а 7—8 тисяч отримують травми. При цьому, на його переконання, державну програму з безпеки праці із бюджету фінансують недостатньо. А коштів, які за законом має надавати бізнес, бракує. Така практика, переконаний голова ФПУ, створює передумови для збільшення випадків смертності та інвалідності на виробництві.

Аби запобігти цьому, Федерація профспілок на рівні первинних організацій запроваджує практику виявлення факторів загроз життю та здоров’ю людей на виробництвах України і планує інформувати про це як власників та керівників підприємств, так і відповідні державні органи.

Роман Чернега також повідомив, що цього року девіз Всесвітнього дня охорони праці  «Стрес на робочому місці: колективний виклик». І цей виклик справді великий. Адже стрес — це небезпечне явище, яке супроводжує більшість працівників упродовж усього робочого дня з різних причин. Це може бути невелика або, на думку працівника, неадекватна виконуваній роботі заробітна плата, неможливість кар’єрного росту, небезпечні умови праці, сутички з колегами або керівництвом. Є в нас і професії, які безпосередньо пов’язані зі стресом, скажімо військові, представники яких боронять Україну в зоні проведення АТО.

За словами Романа Чернеги, в Україні поки що не проводили ∂рунтовних досліджень щодо найстресонебезпечніших професій. Проте, за даними МОП, у світі — це професії з гнучкими й нестабільними формами зайнятості (тобто тимчасове працевлаштування). Людину приймають на роботу зазвичай неофіційно, а тому вона не впевнена, чи буде ця робота безпечною і чи вчасно і в повному обсязі її оплатять. До них належить і робота з надмірним навантаженням, наприклад, у торгових центрах, а також кредитні інспектори і ті, хто працює понаднормово (більш ніж 8 годин на добу) та у вихідні й святкові дні. Стресонебезпечна робота також працівників охоронних фірм, інкасаторів, касирів у банках, до яких останнім часом нерідко застосовують насильство, почасти навіть зброю, і в Україні також.

Задля розв’язання цієї проблеми в Європі запроваджують на підприємствах  посади фахового психолога. Він має виявляти на робочому місці людину в стані стресу, а також під дією алкоголю чи наркотиків. І таких людей мають відсторонювати від роботи, відправляти до медзакладів, а за порушення трудової дисципліни — штрафувати. Голова Державної служби з питань праці переконаний, що така форма роботи не завадила б і в Україні. І можливо, ми до цього ще прийдемо. А поки що працівник мусить сам усвідомлювати відповідальність за себе та колег, про це мають дбати і керівники підприємств під контролем профспілок.