108,3 мільярда доларів, або 2,9 трильйона гривень. Такі станом на початок серпня цього року загальні збитки України від пошкодження та руйнування житлових, нежитлових будівель, інфраструктури внаслідок повномасштабної війни росії. Оцінку вивели Мінреінтеграції та Мінрегіонрозвитку у співпраці з іншими міністерствами, партнерськими організаціями в межах діяльності Нацради з відновлення України від наслідків війни.

Це прямі задокументовані збитки. Водночас мінімальні потреби у відновленні зруйнованих активів з урахуванням модернізації, додаткової потреби в ліквідності для відновлення діяльності підприємств — 185 мільярдів доларів. А з урахуванням потреб на відновлення економіки та додаткових потреб на модернізацію активів, які не зазнали пошкоджень, за оцінками уряду, сягатимуть 750 мільярдів доларів.

Найбільша частка (44,3%) у загальному обсязі збитків — руйнування та пошкодження щонайменше 129,9 тисячі житлових будівель, з яких 114,7 тисячі — приватні  будинки, решта — багатоквартирні. Прямі збитки через руйнування багатоповерхівок — 42,3 мільярда доларів, приватних будинків — 5,4. Галузь інфраструктури (дороги, аеропорти) — 31,6 мільярда доларів збитків, підприємства та промисловість — 8,8 мільярда доларів збитків, збитки у галузі АПК  — 4,3 мільярда, в освіті — 3,8, у транспортній галузі — 2,4, в торгівлі — 2,1, в енергетиці — 1,8, у галузі охорони здоров’я — 1,6, ЖКГ — 1,3, культура, туризм, спорт — 0,9, адмінбудівлі, цифрова інфраструктура, соцсфера та фінансовий сектор — 1,8 мільярда доларів.   

Днями під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулася нарада щодо відшкодування Україні шкоди, завданої збройною агресією рф.

«Питання компенсації збитків, спричинених російським вторгненням, — важливий елемент відповідальності, яку має понести держава-агресор», — наголосив Володимир Зеленський.

Учасники наради обговорили перебіг переговорного процесу щодо примусового вилучення активів рф на користь України та скоординували кроки в цьому напрямі. Задля створення та впровадження механізму компенсації шкоди, завданої нашій державі, глава держави сформував спеціальну робочу групу, до якої увійшли представники Офісу Президента, уряду, провідні українські та іноземні юристи-міжнародники.

Крок за кроком

Володимир Зеленський підписав Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів» 10 березня. Закон визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної (зокрема військової) необхідності об’єктів права власності рф як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів. Примусове вилучення в Україні таких об’єктів проходитиме без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості.

Український уряд днями затвердив проєкт указу Президента, яким заплановано  конфіскацію 903 об’єктів, що належать рф. 

«Це сотні будівель, корпоративних прав, земельних ділянок та фінансових активів. Ідеться про майно, яке належить російській державі, активи, що належать підсанкційним громадянам та компаніям з рф, активи російських банків. 79 позицій — корпоративні права, 824 позиції — майно», — коментував Денис Шмигаль ухвалене рішення про конфіскацію російського майна й активів в Україні.

Прем’єр заявив: «Як і обіцяли, забираємо на користь України та українського народу всі ці російські активи. Робимо це системно та відповідно до всіх процедур. Ми не підміняємо закон нашим бажанням, а реалізовуємо це стратегічне завдання у правовий спосіб. Конфісковані активи конвертуються в кошти, які підуть на нашу оборону та відновлення. Це перший крок у нашій стратегії. Наступним великим кроком має стати конфіскація російських активів на Заході для відбудови України. Над цим працює і Кабмін, і Офіс Президента з командами найкращих юристів та з командами міжнародних експертів, наших партнерів і союзників».

Перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко у фейсбуці написала, що загалом в Україні налічується приблизно 33,8 тисячі об’єктів, право власності на які мають суб’єкти з рф.

У правовому полі

За інформацією Офісу Президента, триває робота над створенням спеціальної компенсаційної комісії шляхом укладення багатостороннього міжнародного договору з партнерами України.

«Ця комісія зможе розглядати заяви про відшкодування шкоди, завданої війною. Важливим кроком для забезпечення міжнародно-правового фундаменту цього механізму стало ухвалення 22 червня цього року Парламентською асамблеєю Ради Європи резолюції, де йдеться про те, що Рада Європи просуватиме та забезпечуватиме впровадження всеосяжної системи відповідальності за агресію проти України шляхом упровадження інституційного компенсаційного механізму для нашої держави. Подібна робота триває в ОБСЄ, Європарламенті, ООН та інших організаціях.

Україна проводить переговори з партнерами щодо того, як російські активи, заморожені в різних юрисдикціях, можна стягнути та спрямувати на відшкодування шкоди, завданої війною. І наші партнери не ставлять під сумнів, що це має бути зроблено, і питання лише в тому, щоб знайти юридичний механізм», — йдеться в повідомленні Офісу Президента.

На початку липня заступник міністра юстиції Ірина Мудра інформувала, що після повномасштабного вторгнення рф в Україну західні партнери заморозили приблизно 350 мільярдів доларів російських активів. Це активи центробанку росії, які після закінчення війни союзники мають передати Україні як репарації. Сума не остаточна, оскільки західні країни також заблокували активи російських олігархів та бізнесу, які підтримують та фінансують режим кремля. З відкритих джерел відомо, що таких коштів, заморожених у всьому світі, приблизно 1 трильйон доларів. Тому насамперед фонд для відновлення України має наповнюватися цими активами. 

Вона акцентувала, що західні партнери вже починають вносити законодавчі ініціативи для конфіскації російських активів на користь України. Першою це зробила Канада, такі самі кроки роблять у Сенаті США.