ЕКСПОРТ

Обсяги поставок м’ясо-молочної продукції в країни Митного cоюзу можуть дещо впасти,
у той час як овочів — зрости 

 

У липні суттєво скоротилася пропозиція худоби на забій. При цьому кількість поголів’я продовжує стрімко знижуватися. Станом на 1 липня 2011 р. в Україні нараховувалося 5,2 млн голів великої рогатої худоби у всіх категоріях господарств, що на 4,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. За даними експертів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), відсутність достатньої пропозиції худоби впливає на досить високі закупівельні ціни, але відміна дотації на один кілограм реалізованої на забій яловичини та обмеження на експорт до Росії стали новими чинниками, що впливають на збитковість вирощування худоби на м’ясо.

 

За словами виконавчого директора асоціації УКАБ Єлизавети Святківської, у липні стало зрозуміло: бюджетної підтримки на кілограм вирощеної та реалізованої на переробку яловичини не буде. Це збільшить за результатами року збитковість утримання ВРХ, хоча впродовж липня-серпня селяни ще не здають масово худобу на забій, вичікуючи цінових змін на ринку. Крім того, негативно на ринку позначиться й обмеження на експорт до РФ, яке набуло чинності з 13 липня 2011 року для низки підприємств.

На думку експерта, негативний вплив на ринок має і той чинник, що близько 20 м’ясо-молочних підприємств взагалі не отримали дозволів Россільгоспнагляду на поставки продукції. «Раніше виробники худоби і переробники розраховували на розширення списку експортерів, які мають право торгувати з країнами Митного союзу, що могло б дати додаткову підтримку цінам в умовах відсутності бюджетної дотації. Сьогодні очевидно, що суттєво збільшити експорт до Росії не вдасться», — коментує ситуацію Є. Святківська. 

Та, зважаючи на новини про те, що за останні п’ять років обсяги експорту овочевої продукції з України в Росію збільшились у 17 разів, а сьогоднішня виручка українських експортерів овочів від поставок у Росію сягає $ 80 млн, серед аграріїв уже ходить жарт: «Не хочете молока і м’яса? Завалимо овочами!»

Як кажуть, у кожному жарті є дещиця правди, хоча обсяги поставок поки що не радують. За даними експерта з аграрних ринків УКАБ Романа Сластьона, це близько 76 тис. тонн за останні п’ять місяців. Водночас уже сьогодні Україна ввійшла у сімку найбільших постачальників овочів до Росії, випередивши Іспанію, Єгипет, Бельгію, Францію та Німеччину. В основному експортуємо тепличні овочі: томатів — майже на $ 47 млн, огірків — на $ 14 млн. Значною, але поки нестабільною статтею експорту є цибуля ріпчаста, морква та буряк столовий, бо була суттєва різниця на внутрішньому та російському ринку, пояснив Р. Сластьон. Також зростають поставки борщового набору і заморожених овочів.

КОМЕНТАРІ

Керівник аналітичного департаменту
«Консалтингова Агенція ААА»
Марія КОЛЕСНИК:

— Якщо раніше Україна майже не експортувала овочі в Росію, то нині тут буде зростання у 17 разів. А чому б ні, якщо маємо гарний урожай? Овочі вродили завдяки сприятливим погодним умовам і тому, що на цей напрямок нарешті починає звертати увагу бізнес. Це результат минулорічного цінового скачка на борщовий набір та торішньої ситуації в Росії, коли через певні форс-мажори, погоду та пожежі там не вистачало картоплі і взагалі борщового набору. Цьогоріч по експорту в Росію лідирують томати та огірки, виробництво яких в Україні за минулі роки зросло. Достатньо великі обсяги експорту й цибулі. Чи збережеться така тенденція, говорити поки зарано. Адже щойно аграрії бачать, що ціни на ту чи іншу продукцію йдуть донизу, переорієнтовуються на вирощування іншої культури. Тоді вже Україна не експортує, а імпортує. Вочевидь, саме тому Росія не ставилась до овочевого напрямку серйозно, бо не вважала, що цей канал експорту для України є достатньо болючим через його непостійність. А тому й не використовувала його у своїх політичних тисках.

Щодо молока і м’яса, то це виключно політичне питання. Росія хоче, щоб Україна вступила до Митного союзу і відповідно тисне там, де боляче.

Наскільки скоротиться поголів’я ВРХ через заборону експорту м’яса деякими підприємствами м’яса, прогнозувати важко, бо воно й без того скорочувалося. Щодо свинини та курятини, то першу Україна почала експортувати лише в грудні минулого року невеличкими партіями, а друга має достатньо високий рівень якості продукції і її більше експортували у Казахстан, Іран, Грузію,. Вірменію, Північну Африку, В’єтнам, Таїланд тощо. До речі, виробники курятини та Козятинський м’ясокомбінат (виробник яловичини) нині на завершальній стадії переговорів з Євросоюзом щодо експорту своєї продукції. Трирічне інспектування їх європейськими фахівцями дало позитивні результати. Відтак до кінця 2011 року деякі українські виробники (2-3 компанії — спеціалізація м’ясо птиці, яйця та яєчні продукти) можуть отримати доступ на європейський ринок.

Тож підприємства, які експортували м’ясну продукцію, як на мене, постраждають не настільки, як виробники молочної, 98% експорту якої йшло в Росію. Цим підприємствам, зважаючи на існування політичного ризику, слід шукати нові ринки збуту.

Найбільші гравці не віддадуть ринок

Експерт з аграрних ринків УКАБ
Інна ІЛЬЄНКО:

— До липня дозвіл на експорт до Митного союзу мали 26 молокопереробних підприємств, але за останні 3 місяці лише 17 з них здійснювали експорт. У середньому в перерахунку на молоко — це понад 70 тис. т. При цьому понад 80% даного обсягу, насамперед у вигляді сиру, експортувалося 4 компаніями (Мілкіленд, Гадяч-Сир, Молочний альянс і Комо).

Після інспектування тимчасову заборону було запроваджено або ж не було відкрито експорт для 9 підприємств, з яких лише 5 за останні 3 місяці здійснювали експорт до Митного союзу. В перерахунку на молоко зменшення експорту становить трохи більше 5 тис. т, тобто близько 7%.

Тобто запроваджені обмеження не стосувалися найбільших експортерів, і можна припустити, що обсяги, які вивільнилися, будуть розподілені між найбільшими гравцями. До того ж, зважаючи, що вони були не настільки суттєвими, цінова ситуація на ринку молока-сировини в сторону зниження, як очікувалося, не змінилася. Ситуація характеризується подальшим зростанням закупівельних цін на молоко, що, звичайно, сприяє формуванню інвестиційної привабливості цього бізнесу.

Щоправда, низка інших факторів у галузі все-таки не сприяють стабілізації як поголів’я, так і загального виробництва молока в Україні. Тобто стабільно знижується поголів’я корів у приватних господарствах , дрібних сільгосппідприємствах. При цьому вже протягом кількох років спостерігається тренд до нарощування поголів’я саме в підприємствах від 1000 голів корів і більше.