З відновленням діяльності Міністерства аграрної політики обсяги державної підтримки галузі збільшуються. Цього року на підтримку малих та середніх сільгоспвиробників з державного бюджету надано 4,5 мільярда гривень. З них станом на 20 липня сплачено 24,7%, 1,1 мільярда, зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко (свіжіших даних поки не оприлюднено). 

За програмою «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» сільгоспвиробники отримали майже 547 мільйонів гривень, 54,7% всіх коштів, передбачених на це. Ще 564,7 мільйона (47,1% суми) аграрії отримали на здешевлення кредитів.

Зміна підходів

Але річ не лише в сумі підтримки: перелік напрямів, за якими її надають, розширюється, а головне — змінюються підходи до надання.

Роман Лещенко в інтер-в’ю провідним українським виданням зауважив, що за раніше чинним порядком величезні дотації отримували насамперед агрохолдинги, тепер же обсяги надання цієї допомоги обмежено сумою 60 мільйонів гривень на одного отримувача з урахуванням пов’язаних осіб. Тобто навіть поділ одного агрохолдингу на кілька номінально самостійних компаній нічого не дасть його власникові.  

Мало того, за словами міністра, максимально обмежено вплив чиновника на розподіл державної допомоги, при цьому малих та середніх сільгоспвиробників усунуто від прямого контакту з чиновниками. Завдяки цьому вплив корупційного чинника у цьому питанні фактично зведено нанівець. 

Ще важливий факт: Кабмін схвалив проєкт постанови, згідно з якою, кредити малим фермерам на придбання землі сільськогосподарського призначення можуть надавати під державні гарантії. За словами міністра, такі кредити надають вже понад десяток банків. Щоправда, з-поміж них лише три відомі широкому загалу: Укргазбанк, Ощадбанк та Credit Agricole.

І ще свіжа важлива новина: міністерство вперше скерувало на позабюджетний рахунок майже 390 тисяч гривень на доплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для голів та членів сімейного фермерського господарства (СФГ). Сума, певна річ, поки ще невелика, але є надія, що згодом вона побільшає. 

Варто зауважити, що порядок надання цієї фінансової підтримки затверджено ще у травні 2019 року (постанова КМУ №565), але тільки за чинного міністра його було реалізовано. Роман Лещенко пояснює це нестачею програмного забезпечення зв’язку ДПС із Державною казначейською службою. Нині, за його словами, кошти вже надійшли на рахунки СФГ у Державному пенсійному фонді.

Погляд у майбутнє

Як повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства, у проєкті  державного бюджету на 2022 рік, схваленому Кабінетом Міністрів,  на розвиток та підтримку АПК України передбачено загалом 8 мільярдів гривень. Зокрема 4,6 мільярда призначено на відшкодування вартості придбаної аграріями сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, здешевлення кредитів та страхових платежів. 

Держава підтримуватиме розвиток тваринництва, рослинництва, садівництва, виноградарства та хмелярства. Надаватимуть дотації й на розвиток зрошення. Ще 715 мільйонів гривень призначено на розвиток земельної реформи, зокрема 220 мільйонів — на інвентаризацію сільськогосподарських земель. 

Міністр зауважив, що 50 мільйонів євро, наданих нам Єврокомісією, підуть на підтримку фермерів, що обробляють до 500 га. Отримати їх можна буде через фонд гарантування кредитів у сільському господарстві. Щоправда, такого фонду ще немає, законопроєкт про його створення лише розглядають у Верховній Раді. Адже, наголосив Роман Лещенко, спершу слід розробити правильну іпотечну систему та механізм моніторингу концентрації землі (тобто систему перевірки, чи справді цей фермер малий, або  має землі вдесятеро більше, ніж декларує. — «УК»). 

Перепони на шляху поступу

Добре, що уряд допомагає сільгоспвиробникам у придбанні сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Та все одно у цьому виробництві спостерігаються негативні тенденції. Як зауважує науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Ярослав Навроцький, за 2017—2020 роки обсяги виробництва вітчизняної техніки зменшилися майже у 5,7 раза, тоді як її імпорт зріс майже утричі без урахування Китаю. Тобто імпортна витісняє вітчизняну продукцію. 

Це, зокрема, стосується тракторних, навісних та причіпних косарок: 2017 року їх у нас виробили близько 3600, а імпортували 1425, 2018-го ці кількості майже зрівнялися — 1554 та 1583. А 2019-го у нас косарок було вироблено 1108, а імпортовано 3531 — знов-таки, без урахування Китаю. І основний обсяг імпортованих косарок становлять не особливо високопродуктивні та інноваційні, зате недорогі, тоді як новітні, досконалі розробки провідних світових виробників купують дедалі менше.  

Вихід із ситуації науковець вбачає у залученні зовнішніх інвесторів, створенні спільних підприємств із найкращими закордонними виробниками, а також у впровадженні інноваційних технологій у вітчизняне виробництво за рахунок програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки. Така сама політика й Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Роман Лещенко під час робочого візиту на Рівненщину зауважив: через карантинні обмеження надходження в Україну продукції складного машинобудування значно скоротилося, тож проблема нестачі такої продукції вітчизняного виробництва постала дуже гостро. Фактично це проблема національної безпеки. 

Отож міністр наголосив на потребі локалізації виробництва власної сільгосптехніки й пообіцяв особисто патронувати державну програму підтримки вітчизняного сільськогосподарського машинобудування. Її складовими, на думку Романа Лещенка, будуть компенсація за її придбання на рівні не менш як 40% та податкові пільги (на сьогодні компенсація становить 25% вартості техніки без урахування ПДВ. — «УК»). Він анонсував розроблення українського трактора потужністю 200—250 кінських сил за участі машинобудівників Рівненщини. 

І ще одне. Як відомо, з-поміж українських виробників мінеральних добрив провідне місце посідає одна компанія-монополіст. Вона диктує ринку монопольно завищені, економічно не обґрунтовані ціни на свою продукцію і намагається усунути з цього ринку конкурентів — імпортерів дешевших добрив. Це істотно позначається на рентабельності нашого аграрного виробництва. 

Ця проблема давня й наболіла («УК» від 11.04.2017), але недавно своє слово з цього приводу сказав суд. ПрАТ «АЗОТ», що входить до групи компаній Ostchem Дмитра Фірташа, намагалося судитися з Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі та Мінекономіки за їхню відмову запровадити квоту на імпорт мінеральних добрив, але нині відкликало позов, і апеляційний адміністративний суд закрив провадження. 

Роман Лещенко назвав це рішення суду довго-очікуваним та позитивним для всієї аграрної спільноти. Він наголосив на ролі аграрних асоціацій, що обстоювали інтереси сільгоспвиробників у судовому процесі. Міністр додав, що очолюване ним міністерство завжди виступало проти будь-якого квотування імпорту добрив. Така єдність позицій, на нашу думку, — чудовий приклад державно-приватного партнерства.