Учора в  Брюсселі завершився саміт НАТО, який відбувається щодва роки. Побоювання, що їх висловлювали деякі журналісти і політики щодо непередбачуваної поведінки під час саміту Президента США Дональда Трампа, виправдалися. У перший день, який був присвячений видаткам на оборону і підвищення боєготовності Альянсу, Трамп дорікнув партнерам по НАТО, що вони не доплачують у бюджет організації, й звинуватив Німеччину, що вона «стала заручницею Росії», бо витрачає мільйони євро на російський газ.

А другого дня саміту,  програма якого передбачала проведення більшості двосторонніх переговорів, глава Білого дому скликав екстрену зустріч лідерів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, скасувавши більшість своїх зустрічей, запланованих віч-на-віч. Як пише агентство  DPA, під час цього позапланового засідання Трамп пригрозив: якщо держави-члени не сплачуватимуть у належному обсязі своєї частини видатків на оборону, то США вийде з НАТО.

Петро Порошенко та Єнс Столтенберг запевняють, що НАТО має тверду позицію щодо підтримки суверенітету й територіальної цілісності України. Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

Український інтерес

Президент Петро Порошенко відвідав Брюссель, щоб узяти участь у засіданні Північноатлантичної ради на рівні лідерів країн-членів,  на яке було запрошено глав України та Грузії. Такий формат зустрічі було обрано для того, щоб обійти позицію Угорщини, котра на знак протесту проти українського закону про освіту намагається блокувати партнерство Києва та Північноатлантичного альянсу. Проте експерти переконують, що дії Угорщини не стали на заваді інтересам Києва в НАТО, і в ході саміту українська влада почула всі бажані меседжі.

Зокрема, в ухваленій декларації саміту НАТО підтвердило свою обіцянку, що в майбутньому Україна та Грузія зможуть стати членами Альянсу. При цьому Петро Порошенко висловив упевненість, що двері НАТО залишатимуться для України відчиненими. «Ми ні в кого не питаємо дозволу, маємо ми право стати державою-членом чи ні, — це суверенне право народу України», — наголосив Президент під час спільної з Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом прес-конференції, повідомляє Укрінформ.

Петро Порошенко переконаний, що спільна з країнами-членами Північноатлантичного альянсу взаємодія з розбудови України — найкраща відповідь російській агресії і пропаганді. Він запевнив, що інтеграція України в НАТО — «найвищий пріоритет» зовнішньої політики нашої держави, а також цивілізаційний вибір українського народу. Президент розповів партнерам з Альянсу, що прагне зафіксувати стратегічний курс трансатлантичної інтеграції України в Конституції, щоб не допустити призупинення таких реформ.

Петро Порошенко наголосив, що Україна залишається на позиції мирного врегулювання ситуації на Донбасі й розраховує на підтримку країн-членів Північноатлантичного альянсу. «Сподіваюся, що члени НАТО підтримуватимуть устремління українського народу, його спротив російській агресії на Донбасі й незаконній анексії Криму», — наголосив Президент і зауважив, що Росія повинна дотримуватися своїх зобов’язань й відвести важке озброєння та збройні формування із зони конфлікту, а також звільнити заручників і політичних в’язнів.

Україна також розраховує на підтримку Північноатлантичного альянсу в межах миротворчої місії на Донбасі, «яка матиме повний доступ на всій окупованій території України, зокрема неконтрольованій частині державного кордону». Петро Порошенко заявив, що санкції проти РФ слід зберігати доти, доки Росія не змінить своєї агресивної поведінки. «З такою поведінкою, так само як і з російською реваншистською політикою, не можна миритися», — наголосив він.

Реформи заради безпеки і демократії

Оскільки довгострокова мета України — приєднання до НАТО, то нині їй слід зосередитися на внутрішніх перетвореннях, заявив Єнс Столтенберг. Він відзначив прогрес України в реформах, вказавши на ухвалення закону про національну безпеку. За його словами, цей документ — ключ для запровадження цивільного контролю та демократичного нагляду над Збройними силами та органами безпеки. «Імплементація закону тепер необхідна, щоб ця реформа дала результати. Тому заохочую вас тримати темп. Це зробить Україну ближчою до НАТО», — сказав Єнс Столтенберг. Генсек Альянсу зауважив, що це посилить безпеку України і її демократію.

Він запевнив Петра Порошенка, що Північноатлантичний альянс та союзники й надалі підтримуватимуть реформи в Україні, надаючи консультації, тренінги, оснащення.

«Всеосяжний пакет допомоги політичних та практичних заходів — також частина такої підтримки. Він містить експертні консультації в Києві й проекти у галузях кібербезпеки, медичної реабілітації та логістики», — сказав Єнс Столтенберг. Він зазначив, що НАТО цінує внесок України в діяльність Альянсу від Косова до Афганістану, а також у Сили реагування НАТО. «Більш як 20 років надійного партнерства між Україною й НАТО зробили внесок в євроатлантичну безпеку», — констатував Єнс Столтенберг.

Переговори з президентом США

Дипломатичною перемогою Києва стало те, що попри скасування більшості двосторонніх зустрічей американського Президента, його переговори з Петром Порошенком у Брюсселі все-таки відбулися.

«Зустріч тривала близько 20 хвилин. Обговорили широкий спектр питань, зокрема «Північний потік-2» і подальшу співпрацю в оборонній сфері», — розповіло «Українській правді» джерело в АП. Переговори відбувалися за зачиненими дверима без журналістів.

Раніше повідомляли, що 16 липня у Гельсінкі  Дональд Трамп проведе переговори з російським лідером Володимиром Путіним. Як заявив під час прес-конференції за підсумками саміту в Брюсселі сам Президент США, під час цієї зустрічі  він порушить українське питання. «Ми говоритимемо про Україну, лідер якої, до речі, присутній на саміті», — сказав Президент США. На запитання щодо окупації Росією Криму Дональд Трамп заявив, що таку ситуацію допустив попередній глава Білого дому Барак Обама. «Я  не допустив би, щоб так відбулося», — зауважив нинішній лідер Сполучених Штатів.