ДЕМОГРАФІЯ

За символічну дату ювілейного народження в ООН обрали 31 жовтня, однак  місце появи незвичайного малюка обумовити не спромоглися
 

Тож  поява на світ чергового «кругленького»  жителя нашої перенаселеної планети  викликала неабияку дискусію  кількох центрів впливу. Першими про  народження  ювілейного  немовляти  сповістили філіппінці. Зі столиці країни Маніли повідомили, що  такою дитиною  стала Данніка Мей Камачо, яка народилася незадовго до півночі. Батьків оперативно  привітали місцеві співробітники ООН, вручивши їм  грошовий приз.

Водночас одна з  благодійних  організацій, що працює в Індії, оголосила, що саме ця країна має повне право вважатися батьківщиною семимільярдного землянина. На думку представників Plan International,  яка базується у Великій Британії, семимільярдним жителем планети стала дівчинка на ім’я Наргіс, яка народилася у штаті Уттар-Прадеш. Воно й не дивно, зважаючи на  те, що кожен шостий у світі — сьогодні індус або китаєць. Претендують на уславлення свого земляка також  росіяни. 31 жовтня у  Калінінграді в регіональному перинатальному центрі лікарі та спостерігачі від ООН зафіксували точну дату появи на світ дитини:  00:02 за місцевим часом. Петро Олексійович Ніколаєв, зростом 50 сантиметрів і вагою 3 кілограми 60 грамів також отримав у мамині руки сертифікат «Народжений в день семи  мільярдів».
 

А оскільки оголошення про появу на світ семимільярдного жителя планети приурочене до презентації Всесвітньої Доповіді про населення планети, яку саме в Калінінграді  проводить Фонд ООН з  народонаселення, то  й маленький житель колишнього Кенігсберга  має повне право  долучитися до історії, розмірковують ті, хто  схильний  зробити реальною цю символічну подію. Загалом же ООН вустами свого Генсека Пан Гі Муна заявляє, що вкрай складно підрахувати, хто саме став «сімкою з дев’ятьма нулями».  Зазначимо, що шестимільярдним жителем Землі ООН оголосило дитину, народжену в боснійському місті Сараєво в 1999 році. Тоді це рішення було радше політичним.

До речі, за життя, приміром,  Ісуса Христа на Землі налічувалося не більше 300 мільйонів осіб, і тільки на початку XIX століття кількість землян досягла першого мільярда. Минуле ХХ століття увійшло в історію людства як період безпрецедентного зростання чисельності населення. Одним із головних досягнень стало повсюдне значне зниження рівня смертності населення, яке у поєднанні зі збереженням високої народжуваності в країнах Африки, Азії та Латинської Америки і призвело до демографічного вибуху. 

Та хоч за перші одинадцять  років століття нинішнього Земля поповнилася ще одним мільярдом жителів, з  подальшими  прогнозами  демографи не поспішають.

Нагадаємо, за оцінками ООН, до 2050 року чисельність населення планети становитиме від 8 до 10,5 мільярда жителів. Проте розподіл цього приросту, очевидно, й далі буде нерівномірним. Нині швидко зростає населення в Азії та Африці. Зокрема в  Нігерії — найбільш населеній  країні «чорного континенту» кількість жителів зросте до середини століття зі 162 до 750 мільйонів.

Специфіка демографічної ситуації в нашій країні  полягає у поєднанні масштабної депопуляції з погіршенням певних якісних характеристик населення (насамперед його здоров’я), що дає підстави характеризувати її як затяжну демографічну кризу, зазначає  завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України  Ірина Курило.

Щодо поліпшення демографічної ситуації, то основні зусилля тут мають бути спрямовані не так на підвищення народжуваності (хоча різнобічна підтримка дітородної активності населення, безумовно, важлива), як на закріплення сприятливих тенденцій щодо смертності й тривалості життя, надання їм сталого характеру. Йдеться тут про забезпечення позитивних змін у способі життя населення, його самозбережувальній поведінці; реформування системи охорони здоров’я;  поліпшення екологічної ситуації тощо.

ДОВІДКА «УК»

За даними Державної служби статистики, чисельність населення в Україні на 1 вересня 2011року становила 45668,0 тис. осіб. У січні-серпні 2011 року населення України скоротилося на 110 тисяч 500. Народжуваність у цей період зменшилася з 10,8 до 10,7 дитини з розрахунку на 1000 осіб населення. Смертність теж скоротилася, але все-таки перевищує народжуваність і становить 14,7 людини з кожної тисячі населення.