ДОСВІД

Тяжкохворих тут ставлять на ноги нетрадиційними та народними методами

"Я ще не старий!
Ще сила є в руках
                           і у душі -
Ще поборемося, доле!
Ну, спробуй, задуши!"

- такими словами зустрічають пацієнтів у Лосятинській дільничній лікарні, котра впродовж тридцяти років має славу унікальної. Табличками з афоризмами філософів, рядками поетичних творів обвішані стіни лікарняного коридору - саме з цього тут починається терапія. Пацієнтові дають надію, примушують боротися за своє одужання й вірити у свої сили, не піддаватися страху, відчаю, безсиллю. Із найперших кроків у цій лікарні пацієнт розуміє: він не сам на сам зі своєю бідою. Йому допоможуть, натомість він повинен допомогти лікарям і собі.

Тренування для мозку

А далі починається широкий спектр лікування. Фізіокабінет з повним набором фізіопроцедур, лазеротерапія, електросон, озокерит, грязелікування, сауна, басейн, різноманітні ванни, душ Шарко, масажний кабінет (застосовують і класичний, і точковий масаж), підводний масаж, фітотерапія, апітерапія, гірудотерапія, світлолікування, голковколювання, лікувальна фізкультура і, нарешті, гордість лікарні - реабілітаційний зал. Він уміщує багато приладів, які допомагають у лікуванні остеохондрозу, інших складних патологій хребта. Більшість цих приладів - втілення конструкторських ідей лікаря-невропатолога Леоніда Паламарчука.

Тренажери тут дивовижні. За словами пацієнтів, вони дають змогу навіть хворим після важкого інсульту стати на ноги. Зокрема, Леонід Паламарчук розробив прилад, який успішно лікує проблеми шийного відділу хребта, тренажер для розробки м'язів, прилад для лікування грижі міжхребцевих дисків.

- Деяких пацієнтів приносили сюди на простирадлах, а тепер вони самостійно ходять, обслуговують себе, у них відновилася пам'ять, - розповідає пацієнт відділення Микола Ляшенко. -Леонід Іванович навіть змушує нас учити вірші, а потім їх читати. Це потужне тренування для мозку, результати я вже бачив, у тому числі й на собі. А живі цілителі - бджоли і п'явки! Вони справді творять дива.

За покликом природи

До Лосятина приїздять хворі з усіх куточків України, не кажучи вже про жителів Васильківського району Київщини, на території якого й розміщений медичний заклад. Колись дільнична лікарня, а нині - відділення відновного лікування Васильківської ЦРЛ. Дільничну лікарню збудували 30 років тому. Як і планувалося, її основним призначенням було й залишається медичне обслуговування місцевих жителів. Та через деякий час життя і досвід головного лікаря Леоніда Паламарчука підказали оригінальну ідею - перетворити звичайний лікувальний заклад на своєрідний центр реабілітації хворих. Для сільської місцевості то було справжньою знахідкою - навряд чи у когось із місцевих жителів знайшовся б час і можливості їздити на потрібні для відновного лікування процедури до райцентру. Один за одним у лікарні впроваджувалися різні методи відновного лікування. Як традиційні, так і нетрадиційні.

- Природні методи лікування не лише усувають дисгармонію в організмі, а й навчають його бути здоровим, крокуючи за покликом природи. Мудрість живої енергії завжди спрямована на зцілення. Якщо наше тіло в силу певних обставин втрачає цю мудрість, його знову потрібно цього навчити. Та й розумом не завадить пізнати філософію здоров'я, - вважає Леонід Паламарчук.

А ще у відділенні є прилади, якими могла б пишатися будь-яка клініка. Скажімо, прилад, лікувальна дія якого грунтується на електромагнітних властивостях потоків води, позбавляє від гіпертонічної недуги, сприяє м'язовій і нервовій релаксації. Тим, кому, навпаки, потрібно активізувати життєвий тонус, пропонують пройти сеанс процедур на апараті "Друге серце". Він масажує всі ділянки стопи, доповнюючи масаж тепловим впливом. У такий спосіб тонізується кровообіг в усіх органах і системах, що налаштовує організм на подолання недуг і боротьбу за здоров'я.

У відділенні виходжують хворих після інсульту, травм, ревматичних захворювань, остеохондрозу. Тому й черга на лікування чимала, адже тут усього 50 ліжок. Проте не відмовляють нікому. А надії хворих на одужання не залишаються марними. Про це свідчать численні пацієнти, яких тутешні лікарі поставили на ноги й повернули до повноцінного життя.