Не секрет, у багатьох містах України в умовах карантину театральне життя вимушено поставили на паузу. А ось Суми, на щастя, належать до тих обласних центрів, де завдяки вжитим протиепідемічним заходам коронавірус вдалося призупинити і локалізувати. Тож обласний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна після більш як двомісячної перерви відновив роботу. Це принесло радість і втіху його численним шанувальникам.

Соціальний антидепресант для земляків

Як каже директор театру заслужений діяч мистецтв Микола Юдін, перерва була умовною. З огляду на карантинні вимоги репетиції та іншу роботу організували в дистанційному режимі, що дало змогу уникнути мистецьких простоїв і підтримувати творчий тонус усіх задіяних на різних сценах. Колектив театру розуміє: так у цей час митці виступають своєрідним соціальним антидепресантом для тисяч городян, які не можуть в умовах обмежень мандрувати чи відпочивати за межами міста. Тому щепкінці вирішили подарувати землякам прем’єрні покази, зокрема дві концертні програми і три вистави.

Своєрідним заспівом до такого культурно-мистецького квінтету став виступ майстрів мистецтв просто неба — на балконі театру, в якому взяли участь співаки, музиканти в супроводі власного оркестру під орудою заслуженого працівника культури Віталія Таміліна. Лунали класика, сучасні твори — одне слово, справжнє конфеті у виконанні віртуозів.

Логічним продовженням стала інша концертна програма «Від щирого серця» на два відділення на основній сцені, яка перегукувалася з балконною, хоч мала окремий репертуар, власну ауру, глядача. Окрасами таких  програм були зірки театральної сцени народна артистка України Євгенія Серебрякова, заслужені артисти Марія Грищенко, Людмила Стичук, Леонід Матвієнко, лауреати міжнародних конкурсів Тетяна Ластовецька, Дмитро Семикрас, Максим Шолохта інші майстри.

Задавши мистецької динаміки та енергетики, колектив підготував глядача до театральної частини. Одна за другою пройшли прем’єри вистав «Що трапилось у зоопарку…» Едварда Олбі, «Гедда Габлер» Генріка Ібсена та «Вісім люблячих жінок» Робера Тома, режисери-постановники яких відповідно Роман Козак, Лінас Зайкаускас, заслужена артистка України Олена Зарицька.

«Що трапилось у зоопарку…» У ролях Юрій Оноприйко та Роман Козак (праворуч). Фото надала пресслужба театру

Попри заблоковані місця в залі

Звичайно, п’ять  прем’єр за два тижні, різних за формою і складністю, обсягом, — це забагато для будь-якого театру. Проте з огляду на карантин у цьому є залізна логіка. Усі драматичні твори написано в різні часи, вони мають власну сценічну історію, що урізноманітнило афішу театру і коло глядачів. Щоправда, трохи незвично було бачити в залі через карантин так звані заблоковані місця із загороджувальними стрічками, однак ті, хто побували на виставах, одержали мистецьку насолоду від талановитої гри і спектаклів.

Наприклад, вистава «Що трапилось у зоопарку…» — абсурд на одну дію. П’єсу написав американський драматург ще у 1958 році, нині це класика відповідного жанру. Ідеться про вічні поняття людської свободи, щастя, духовну та душевну гармонію.

А ось загадкова п’єса-натяк «Гедда Габлер», за словами  головного режисера театру Лінаса Зайкаускаса, — тонка психологічна драма, жорсткий мікроскопічний аналіз стосунків чоловіка і жінки, в основі якого складнощі людського життя.

Осібно стоїть «Вісім люблячих жінок» — комедійний детектив з елементами гострої психологічної драми. Це своєрідний іронічний погляд на буття французької провінції, актуальний і нині. Тобто три вистави — три різні зрізи суспільного, духовного, сімейного та багатьох інших аспектів життя. Кожен із них поданий оригінально, творчо, талановито.

У цьому незаперечна заслуга десятків акторів і тих щепкінців, хто працював над виставами. Серед них заслужені артисти України Нона Жулева, Тамара Корінна, Наталія Нерянова, артисти Владислав Писарев, Діана Каландарішвілі, Наталія Дехта, Владислав Калініченко та інші.

Як підсумовує Микола Юдін, щепкінці з успіхом склали п’ятиступеневий іспит перед головним екзаменатором — глядачем. Попереду нові зустрічі, але вже, хочеться сподіватися, у новому розширеному форматі — за участі якомога ширшого кола шанувальників театрального мистецтва.