Батьківство. Кожен у це поняття вкладає власні соціальні уявлення, цінності, прищеплені батьками. Адже досвід великою мірою впливає на поведінку людей. Хтось виріс у родині, де батьки якнайкраще дбали про фізичний і психологічний розвиток дитини. Хтось, на жаль, стикався з насиллям і байдужістю найрідніших людей (у цьому разі навіть язик терпне, коли вимовляєш слово «найрідніших». Про такі ситуації, як і про історії, коли народжують дітей, щоб жити за рахунок відповідних соціальних виплат, важко й згадувати.

Та я й не про таких, а про усвідомлене батьківство. Мати. Батько. Бути одночасно щасливими й відповідальними — ось їхнє зав­дання. Один з найважливіших виявів такої відповідальності — щоденне піклування про дитяче здоров’я, зокрема якість харчування, адже дитина має споживати здорову їжу. Мало хто може забезпечити своє чадо високоякісними домашніми продуктами, і здeбільшого йдeмо в магазини. А там від асортимeнту очі просто розбігаються.

У сучасному світі не бракує інформації про те, як сeрeд різноманіття обрати продукт, який не завдасть шкоди здоров’ю: дивитися на тeрміни та умови зберігання, звeртати увагу на маркування, відстежувати різні дослідження щодо якості певних груп товарів тощо. Час від часу телеканали чи громадські організації проводять такі собі рeвізорські пeрeвірки торговeльних мeрeж, коли відбирають зразки певної продукції, а потім після аналізу продукцію нагороджують певними відзнаками, або, навпаки, ганьблять перед споживачем.

Алe чи можна цьому бeззастeрeжно довіряти, знаючи, наприклад, про замовні сюжети? А чи не сидять громадські організації на зарплаті в певних виробників, котрі за допомогою активістів намагаються насолити конкурентам? І чи можна бути впевненим, що виробник таки перестане фальсифікувати продукт, який опиниться в антирейтингу?

Точкових періодичних заходів, навіть якщо вони прозорі й чесні, бракує, адже експерти кажуть про засилля на нашому ринку фальсифікованих продуктів. Як наголошують в Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, на руку фальсифікаторам був і мораторій на проведення перевірок у 2014—2016 роках, і скасування обов’язкової сертифікації продукції, і брак дієвого контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів. Про яку боротьбу з фальсифікатом може йтися, якщо лише тепер фіналізується напрацювання змін до законодавства щодо внесення в нормативні документи поняття «фальсифікований продукт». Тобто досі такого поняття навіть не було!

Дотична тема — харчування дітей в навчальних закладах. Як зауважив нещодавно заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький: «Сказати, що це цинічно, дуже м’яко. Коли на харчуванні дітей (на їхньому здоров’ї) у дошкільних навчальних закладах чи в школах просто заробляють, постачаючи низькоякісну продукцію. Для мене неприпустимо навіть брати в цьому участь, а керівники та постачальники спокійно ходять по цій землі».

Не можна не згадати, що й дорослий організм був би не проти високоякісних харчів. Та й чому споживач має платити за фальсифікований продукт як за якісний, навіть якщо там не штучні шкідливі складники, а наприклад, молочну основу просто підмінено рослинною? А це вже має здешевити продукт. Звісно, таку підміну не визначиш на око і платиш за молоко, а п’єш, хтозна-що. До слова, за даними Спілки молочних підприємств, найбільше фальсифікату саме в молочній галузі.

З’явилася надія, що в Україні боротимуться з фальсифікатом. З 16 грудня 2019 року розпочнеться активна фаза масмедійного проєкту громадської організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» «СТОП Фальсифікат», що відбуватиметься за підтримки Кабінету Міністрів та Держпродспоживслужби. Мета проєкту — покласти початок очищенню ринку від фальсифікованої продукції. Отож досі всі періодичні ревізорські перевірки були марними. Презентовно проєкт на початку листопада, але фальсифікаторам дали місяць на виправлення, а торгівці за цей час мають прибрати з полиць непотріб.

З огляду на те що фальсифікату найбільше в молочній галузі, реалізація проєкту розпочнеться із проведення досліджень якості молочної продукції, яку реалізують у торговельних мережах країни, а пізніше будуть охоплені інші види харчової продукції. Представники громадської організації у присутності медіа виїжджатимуть на відбір зразків в онлайн-режимі. У який магазин, ніхто не знатиме. Буде онлайн-трансляція відбору на сторінці організації у фейсбуці. Зразки відбиратимуть за принципом сусідства на поличці (з розрахунку дві одиниці продукції кожного виробника). Зразки закодують, а потім відправлять на аналіз. Подальші дії Держпродспоживслужби залежатимуть від підсумків досліджень.

Але, як постійно наголошують фахівці, не буде результату, якщо порушників не каратимуть і знищення фальсифікованої партії не буде дієвим. Експерти прирівнюють фальсифікацію продукції до кримінального злочину проти здоров’я. А крім такого покарання, має бути й економічне — штраф у певному відсотку обсягів виробництва за рік. Штрафи, що загрожуватимуть крахом підприємству, ув’язнення за фальсифікацію — ось що мотивуватиме до чесності. І тоді нарешті знатимемо, що їмо.