Минулими вихідними ні у столиці, ні в регіонах ситуацію аж ніяк не можна було вважати спокійною. Одна за одною перед протестувальниками відкривалися двері адміністративних будівель. Український дім, Мінагрополітики, Міненерговугілля, Мін’юст ставали у люті морози прихистком для майданівців. 

У випадку з приміщенням на Європейській площі штурму таки уникнути не вдалося: навколо його білих стін доволі довго тривала облога, що завершилася мирним виведенням крізь живий коридор бійців міліцейських підрозділів, чиїм опорним пунктом і слугував Український дім. Окремі ж приміщення згаданих міністерств здалися без бою. Реакція їх очільників Миколи Присяжнюка, Едуарда Ставицького та Олени Лукаш була прогнозованою і вкрай негативною. Міністрів можна зрозуміти, адже принаймні перші два відомства мають стратегічне значення для економіки і національної безпеки. Тож урядовці зажадали звільнити приміщення і не заважати працівникам виконувати свої службові обов’язки, спрямовані на забезпечення життєдіяльності країни. А керівник Мін’юсту навіть пригрозила зверненням до РНБО щодо запровадження надзвичайного стану.

Крига скресла

Черговий раунд переговорів лідерів опозиції з Президентом Віктором Януковичем і членами робочої групи, створеної в Адміністрації глави держави  для врегулювання ситуації, які відбулися у суботу, на відміну від попередніх спроб, таки мали певні результати. Понад три години складних дискусій окреслили можливий шлях до компромісу. За вимогу опозиції змінити запобіжні заходи з боку міліції та судів, амністувати всіх учасників протестних акцій за весь період політичної кризи влада відреагувала пропозицією негайно забезпечити повний відхід людей з вулиці Грушевського і припинення будь-яких протиправних дій і звільнення всіх захоплених приміщень в усіх куточках країни.

За словами першого заступника Глави Адміністрації Президента Андрія Портнова, обговорено технічну реалізацію повернення Конституції до моделі 2004 року. «Наша сторона погодилася на співпрацю в цьому питанні: на створення робочої групи щодо того, щоб змінити законодавство про референдум і запропонувати, можливо, через такий механізм зміни до української Конституції», — розповів Андрій Портнов.

Обговорено й можливі зміни до законів, ухвалених 16 січня 2014 року. «Ми готові внести зміни до цих законів і будемо працювати спільно над досягненням компромісу і внесенням змін до тих законів, щодо яких знайдемо політичний консенсус, — продовжив посадовець. — Сторони досягли згоди й щодо формування Центральної виборчої комісії на пропорційній основі згідно з пропорціями парламентських фракцій. Йшлося й про те, що площі та вулиці міста Києва буде поступово звільнено як протестувальниками, так і правоохоронцями».

А міністр юстиції Олена Лукаш озвучила конкретні пропозиції глави держави щодо переформатування складу уряду: «Задля забезпечення широкого громадського діалогу Президентом викликано на публічні дебати Віталія Кличка, на які той надав свою згоду. Також Президентом запропоновано посаду Прем’єр-міністра Арсенію Петровичу Яценюку. У разі згоди останнього зайняти цю посаду Президентом буде прийнято рішення про відставку уряду. Посаду віце-прем’єра з гуманітарних питань Президентом запропоновано Віталію Кличку. Президент переконаний, що спільна робота разом з опозицією допоможе державі об’єднатися і провести необхідні реформи для держави і суспільства. Президент України вкотре висловив жаль з приводу всіх трагічних випадків, поранень, жертв конфліктів останніх днів та наголосив на неприпустимості насильства. Ми засуджуємо всі радикальні сценарії та їх наслідки».

Легітимність визначає суспільство

У стані опозиції така зміна настроїв не викликала ейфорії чи захвату. Скорше, навпаки. Лідери фракцій прагнуть зрозуміти всі підводні течії, приховані за цим. «Ми не відкидаємо пропозицію, але ми її і не приймаємо. Ми проводимо серйозні консультації на рівні трьох опозиційних сил, — висловився після переговорів Арсеній Яценюк. — Будь-яке рішення з цього приводу може ухвалюватись виключно фракціями і повинно отримати схвалення людей».

Цікавою у цьому контексті є думка радника Президента і керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації АП Марини Ставнійчук. «Ці закони містять низку дискримінаційних, непропорційних норм, норм, які не мають юридичної визначеності, — цитує її слова УНІАН з посиланням на «Українську правду». — Було порушено цілий ряд конституційних норм…Закони, які не сприймаються суспільством, не є легітимними».

Зі свого боку, міністр оборони Павло Лебедєв не припускає втручання армії у конфліктну ситуацію, а відповідні пропозиції деяких політиків він вважає провокацією. А тим часом СБУ повідомляє про анонімні погрози підриву об’єктів енергосистеми, що змушує перевести їх на спеціальний режим охорони. А також попереджає про кримінальну відповідальність за захоплення стратегічних об’єктів, особливо тих, що мають важливе народногосподарське та стратегічне значення.