Зміни, внесені до Кодексу законів про працю та Закону «Про оплату праці», призводять до порушення міжпосадових співвідношень у розмірі оплати кваліфікованої та некваліфікованої праці бюджетників. На цьому наголосили учасники круглого столу, проведеного з ініціативи парламентського Комітету з питань охорони здоров’я.  Простіше кажучи,  внаслідок змін  до законодавства  сторож чи прибиральниця отримують таку саму зарплатню, як і лікар чи медсестра.

«Скажімо,  оклад лікаря-інфекціоніста без категорії  з 1 січня становить 2912 гривень. Ще 436 гривень (15%)  він має право отримати у зв’язку зі шкідливими умовами праці. Отже, його зарплата становить 3348 гривень. Порівняйте: посадовий оклад сторожа — 1600 гривень. З 1 січня 2017 року йому, відповідно до законодавства, проводять доплату до мінімальної зарплати  (3200 гривень) — 1600 гривень. Прикладів такої зрівнялівки дуже багато», —  наголосила заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я  Ірина Сисоєнко.

Унаслідок змін до законодавства сторож чи прибиральниця отримують таку саму зарплатню, як і лікар чи медсестра. Фото Юрія САПОЖНІКОВА

За словами в.о директора департаменту економіки і фінансової політики МОЗ Анжели Купліванчук, міністерство отримало додаткові гроші з бюджету, проте їх ледь вистачає на те, щоб підвищити зарплатню до мінімальної, й бракує, щоб провести диференціацію.

«У нас кричуща несправедливість в оплаті праці. Медсестри, котрі мають досить велике навантаження, 20-річний досвід роботи, отримують 3200 гривень. Два розряди лікарів, навіть ті, що вже пропрацювали 5 років, отримують також 3200 гривень», — сказала вона. Усі обов’язкові виплати, зокрема за шкідливі умови праці (робота в тубдиспансерах, з ВІЛ-інфікованими), також нараховують у межах мінімальної зарплати.

Ще одне, що  дуже турбує  керівників закладів охорони здоров’я, коли раніше хтось на цілодобових постах  ішов у відпустку або хворів, інший персонал заміняв на ці години  і отримував додаткову заробітну плату. Тепер ці години вже входять у  мінімальну зарплату. «Тому санітарки і медсестри відмовляються виходити за колег на роботу, тому що отримають ті самі гроші — 3200 гривень». Це  дуже болюче питання, адже специфіка медичної допомоги передбачає саме цілодобовий режим роботи», — сказала Анжела Купліванчук.

Нині МОЗ разом з обласними управліннями охорони здоров’я вже  майже розрахувало потребу фонду заробітної плати. Однак багато що залежить від спроможності місцевих бюджетів: там, де дохідна частина більша,  можливість вирівняти ситуацію є. «Де грошей немає, там біда. Це теж несправедливість, тому що  медики однакового фаху отримуватимуть різну зарплату залежно від регіону», — наголосила вона.

За словами керівника МОЗ  Уляни Супрун,  на сьогодні потрібно півтора мільярда гривень, щоб  прибрати цей дисбаланс.  «А коли хочемо підвищити зарплату медикам, як це було зроблено для освітян, потрібно 7 мільярдів гривень.  Це дуже багато. Нині наша країна не спроможна цього зробити».  Поступово, коли зміниться система фінансування й лікарі отримуватимуть зарплату згідно з укладеними контрактами, ситуація вирівняється. Та  доти ми повинні підтримати медиків, сказала вона. 

Тетяна КАПУСТА
для «Урядового кур’єра»