Давноочікуваний ремонт мосту через Дніпро і проїжджої частини греблі нарешті розпочався. Про необхідність ремонтних робіт фахівці попереджали ще кілька років тому, адже переправа давно в аварійному стані. Це видно навіть неозброєним оком: в окремих місцях крізь прогнилі плити навіть проглядає Дніпро, великий потік транспорту спричиняє вібрацію, через яку міст ходором ходить. За останні два роки залізобетонні плити, які вкривають дорожнє полотно, обвалювалися шість разів. Тим часом шлях, який з’єднує два береги ріки, дуже важливий і в економічному, і в соціальному плані. Потік транспорту тут вельми інтенсивний, міст, по суті, єднає багато регіонів України.

Міст — не просто переправа, а життєво важливий об’єкт. Фото надане автором

Берег лівий,  берег правий…

Як розповів заступник голови Черкаської облдержадміністрації Костянтин Омаргалієв, внаслідок тривалої експлуатації споруди (понад 55 років) відбулося руйнування залізобетонних плит, які потребують заміни. На поточний ремонт об’єкта з державного бюджету передбачено 100 мільйонів гривень. Ще понад 21 мільйон надійшло з обласного. Ось ТОВ «Шляхове будівництво «Альт­ком», яке виграло тендер на проведення ремонтних робіт, розпочало їх. За словами керівників підприємства, ремонт триватиме 4 місяці. За цей час планують укласти суцільну монолітну плиту на всій проїжджій частині, облаштувати нову гідроізоляцію, покласти два шари асфальтобетонного покриття, пофарбувати залізні ферми тощо. Паралельно з мостом ремонтуватимуть дорожнє полотно самої дамби завдовжки 12 кілометрів.

І все б нічого, колись стратегічно важливу споруду таки потрібно ремонтувати, але попри тривалі розмови, роботи на мосту розпочалися… зненацька. Ні, обласне керівництво знало про це, знали й шляховики, й міська влада. Проте день початку робіт, у зв’язку з якими тисячам людей потрібно перебудовувати звичний графік і розпорядок, настав раптово.

Річ у тому, що на обох берегах Дніпра проживає чимало людей, які щодня змушені перетинати річку в обох напрямках. Вони їздять на приватних автомобілях, залізницею, автобусами. Знаю багатьох, хто з Черкас щодня їздить на роботу до Києва. Водії багатотонних фур везуть вантажі зі столиці на південь також через черкаський міст. І ось перед самим початком ремонту оголосили, що рух через міст припиняють. Оголосили просто на прес-конференції, очевидно, сподіваючись, що цього досить для широкого інформування населення. У цій ситуації слід врахувати, що найближчі переправи через Дніпро — приблизно за 70 кілометрів від Черкас на північ у Каневі, та в південному напрямку — за сто кілометрів, у Світловодську.

На запитання, чому ж заздалегідь не оприлюднено оголошення про припинення руху приватного транспорту, обмеження руху вантажівок і навіть автобусів (вони рухатимуться за певним графіком), керівництво підрядної фірми розводить руками, мовляв, усі оголошення виготовляють. Начальник управління транспорту, дорожнього господарства та оборонно-промислового комплексу Сергій Чубань також не бачить жодних проблем у підготовці населення до ремонту переправи. На його думку, хоч би що казали, а слід починати роботи, а не чекати, доки міст розвалиться.   

Організатори робіт, здається, й самі не визначилися, як налагодити ремонтні роботи, щоб задовольнити потреби людей. Їм спочатку обіцяли певні години, коли через міст пропускатимуть транспорт. Потім на одній із прес-конференцій пояснили, що проїхати зможуть лише рейсові автобуси, спеціальні автомобілі (швидка допомога, рятувальники) і чиновники найвищого рангу за спецдозволами. Решті ж приватного транспорту на міст зась, щоб не створювали шкідливого для якості ремонту навантаження. Для жителів сіл на протилежному боці Дніпра (вони зазвичай легковиками добираються в Черкаси на роботу) підсолодили цю пігулку двома додатковими дизель-потягами. А Укрзалізниця категорично заявила про неможливість чинності пільг у додаткових потягах.

Чи всі потреби врахували?

На дії обласних чиновників гостро відреагував Черкаський міський голова Анатолій Бондаренко, заявивши, що чинна мережа громадського транспорту не здатна у зручний час і в необхідній кількості перевезти всіх пасажирів. А в разі запланованого перекриття мосту через Дніпро кількість пасажирів збільшиться в десятки разів, що призведе до транспортного колапсу.

— Історично склалося так, — зауважив він, — що тисячі черкащан оселилися на лівому березі Дніпра, населені пункти там — фактично передмістя обласного центру. Жителі Благодатного, Чехівки, Золотоноші, Кединої Гори та інших сіл і містечок працюють у Черкасах і щоденно їздять на роботу й повертаються. І навпаки, сотні черкащан працюють на промислових, аграрних підприємствах лівобережжя, тобто також щоденно перетинають Дніпро. Крім того, продовольчі торговельні мережі населених пунктів лівого берега логістично прив’язані до гуртових складів, розташованих у Черкасах. Обмеження або значне зменшення кількості  маршрутів доставки продовольчих товарів і їх подовження — шлях до перебоїв у постачанні й проблем із забезпеченням населення найнеобхіднішими товарами. Крім того, ця ситуація може призвести  і до зупинки деяких  виробництв.

На початку липня розпочинається вступна кампанія до навчальних закладів. Непродумане обмеження свободи пересування значно ускладнить життя абітурієнтів та їхніх близьких.

Анатолій Бондаренко запропонував на період ремонту встановити режим пропуску, який давав би змогу комерційному й приватному транспорту, що належить місцевим жителям, приватним компаніям, організаціям усіх форм власності, перетин мостової переправи для яких — критична необхідність, переїжджати міст у певні години за оприлюдненим заздалегідь розкладом. Рух транзитного транспорту як найбільш інтенсивний, на його думку, слід повністю обмежити, інформаційні знаки, що інформують водіїв, потрібно розмістити заздалегідь на маршрутах під’їздів до дамби.

На думку міського голови, необхідно розглянути можливість організації реверсного (одностороннього) погодинного пропуску транспорту (парні /непарні години на правий/лівий берег), що дасть змогу уникнути утворення заторів на дамбі й мосту. За рахунок ресурсів Укрзалізниці вкрай необхідно запустити погодинний потяг — по дамбі між платформами на початку дамби та станції Чапаївка, але комфортніший за наявний залізничний ресурс на драбівсько-шевченківській ділянці дороги. Одночасно організувати паркувальні майданчики по обидва боки дамби, де всі охочі могли б залишити машини й перетнути Дніпро залізничним транспортом.

Попри оголошене у ЗМІ перед початком ремонту припинення руху приватного транспорту, 16 червня на сторінці голови облдержадміністрації Юрія Ткаченка в соцмережі з’явилася коригувальна інформація «З понеділка, 19 червня, ще буде дозволено проїзд приватного транспорту (до 5 тонн) у вікна: з 6.00 до 9.00 і з 16.00 до 19.00. Домовилися про це зі Службою автодоріг області та підрядниками, щоб плавно входити в обмеження руху та призвичаювати людей, доки дають змогу робити це заплановані ремонтні роботи. Але за тиждень-два (точну дату повідомимо завчасно) діятимуть обмеження, анонсовані раніше».

Однак чи розвіяв Юрій Ткаченко всі сумніви людей, їхати або не їхати, чи доніс до кожного місцевого автовласника по обидва боки Дніпра необхідну інформацію?

Крім схвальних відгуків, відвідувачі в коментарях на його сторінці залишили деякі побоювання і пропозиції. Оксана Горецька: «Щоб дістатися з Благодатного до Черкас, мені треба замість 20 проїхати 140 кілометрів в один бік. Чи обласна влада спонсоруватиме ці поїздки? Це додатковий бак пального щодня. Хіба не можна по-людськи поставитися до потреб громадян? Міст складається з плит, які укладено у два ряди. Організувати проїзд тим, хто потребує (крім транзитного транспорту), — нескладне завдання, було б тільки бажання». Віталій Гнідаш: «А чому поїзди не їдуть о 6—7 та о 18—19 вечора, коли потрібні? Врахуйте початок і кінець робочого дня». Людмила Мален: «Каневу, через який пропонують об’їзд, буде край. Нині через дамбу ГЕС і Сільгосптехніку літають величезні фури й машини курятників «Нашої ряби» та інші важковаговики, а що потім буде?» Альона Цегвінцева: «Пропоную нікому не видавати спецдозволів на проїзд, маю на увазі чиновників і депутатів. Усі мають однакові права!» В’ячеслав Вашкевич: «Зверніть, будь ласка, увагу на стан канівської дамби. Зробіть усе можливе, щоб відремонтувати її разом з черкаською дамбою». Володимир  Пожар: «А хто ремонтуватиме основу мосту, яка у воді? У деяких місцях уже арматура видніється. Я так розумію, не треба? Там люди не бачать?»

У кожного —  свої проблеми

Тим часом на дорогах уже нарешті з’явилися інформаційні стенди зі схемами об’їзду та попереджувальні дорожні знаки. На під’їздах до дамби цілодобово чергують патрулі — для допомоги водіям. Однак варто застерегти підприємців: міст через Дніпро поблизу Канівської ГЕС, куди розпорядники спрямовують транспорт, здатний витримати вантажівки завважки не більш як 30 тонн. Сільгосптехніка і негабаритний транспорт мають рухатися за окремим порядком.

Очевидно, виникнуть й інші застереження, а також запитання у водіїв та пасажирів, про інтереси яких якщо й думали, то якось віддалено, ніби про якихось інопланетян. Тим часом, життя триває, людям потрібно щодня їздити на роботу, провідувати родичів, лікуватися. А об’їзд за 100 кілометрів може мати непередбачувані наслідки.

Як розповіла жителька Черкас Галина Перетятько, у селі на другому березі Дніпра живе її  старенька мати, яку щодня їздить доглядати. Перевозити її кудись просто немає змоги. Як бути в такому разі?

Подібних ситуацій багато. Подумати про них, подбати, щоб знайти прийнятний вихід, мали б представники влади. Як наголосив Юрій Ткаченко на нараді в облдержадміністрації, «влада на місцях має мобілізувати всі сили і оперативно реагувати на будь-яку ситуацію».

Добре було б, якби підлеглі дослухалися до цієї настанови обласного керівника. Щоб горезвісний аврал, як це частенько буває, не правив бал.