Військове вторгнення росії на територію суверенної України спровокувало значні зміни в організації життя кожного українця. Люди з окупованих та прифронтових територій потяглися в безпечніші місця. На сьогодні кількість внутрішньо переміщених осіб з початку війни збільшилася з 1,5 млн до 4,6. Як недавно повідомила на брифінгу у Львові перший заступник міністра соціальної політики України Дарина Марчак, що «це лише ті громадяни, які подали заяви на реєстрацію. Ми розуміємо, що насправді таких людей набагато більше». Саме тому ця тема не втрачає актуальності.

У родинах переселенців — поповнення

Ось і в Черкасах переселенців останнім часом значно побільшало. Вони таки чимось вирізняються з-поміж місцевих. Можливо, заклопотаністю, дещо незвичною говіркою, несміливим просуванням незнайомим містом. Люди зовсім різні — від літніх до юних, від ділових підприємців до дітей, яким усе цікаво, особливо дніпрова набережна. Утім, усі вони адаптуються досить швидко — все ж не закордон. Та й влада разом із місцевою громадою допомагають, чим можуть: і житлом, і роботою, й речами першої необхідності. А головне — участю та співпереживанням.

З однією з переселенок довелося розговоритися. Юлію разом із її двома дітьми після переїзду з Краматорська поселили в одному з черкаських гуртожитків. На долю не скаржиться. Хоч спочатку було дуже незвично. Подружилася з сусідами. За кілька місяців вони стали як одна сім’я. Чоловік у ЗСУ, щодня телефонує. Черкаси їй подобаються: «У вас дуже гарне місто». Можливо, родина залишиться тут і після війни. Усім необхідним у побуті забезпечили волонтери. Вдячна зокрема черкаському Дитячому благодійному центру, яким опікується благодійний фонд «Хрещатик Сіті».

Як потім дізнався, протягом останніх п’яти місяців у благодійному центрі  одержували допомогу близько двохсот внутрішньо переміщених родин. Волонтери обслуговують вагітних жінок та мам дітей віком до двох років. Дитяче харчування, засоби гігієни, одяг, пледи, іграшки, книжки і багато іншого клієнтам центру видають безплатно. А переселенки, які перебувають на обліку в благодійному центрі, перебуваючи в Черкасах, уже народили тринадцять дітей.

Сировари з Яснозір’я сповнені нових планів. Фото з сайту facebook.com/cheeeese.farm

Прихисток і робота

Проте адаптуватися до нових умов важче літнім людям. Однієї жовтневої ночі в Черкасах прий­мали евакуаційний потяг із Донеччини. Прибулі — переважно люди похилого віку. Їх вітали як волонтери, так і місцеві керівники. Як розповів начальник обласної військової адміністрації Ігор Табурець, приїжджих гостинно зустріли, з кожним поговорили, надали необхідну медичну допомогу, організували переїзд до нових, заздалегідь підготовлених домівок.

Черкащина нині, за словами Ігоря Івановича, вже прихистила майже 103 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Це ті, хто лишився на Черкащині на постійне проживання. Тут людям надають усю потрібну допомогу. Фактично повністю забезпечили виплату передбачених соціальним пакетом платежів. Зокрема й одноразових виплат, які йдуть на підтримку бізнесу. Дві третини працівників цього напряму — переселенці. Також евакуйованим з областей, де тривають бойові дії, допомагають із працевлаштуванням та пошуком постійного житла, додав він.

Значну підтримку в області знаходять підприємці та бізнесмени, про що ми вже розповідали (див. «УК» за 24 травня та 13 жовтня 2022 р.), нині сюди релоковано десятки підприємств із небезпечних зон. Місця для постійної роботи знаходять і представники інших професій. Приміром, у Черкаській обласній лікарні нині працює 28 медиків, які змушені були виїхати з регіонів, де йшли або тривають бойові дії. Інша черкаська клініка також працевлаштувала сімох фахівців, які переїхали з небезпечних регіонів. Це і лікарі, і молодший медичний персонал. Медики-переселенці допомогли розв’язати проблему нестачі фахівців у цій галузі. Приміром, кардіологиня Світлана Скоробогата з Донеччини та медсестра Ганна Савіна з Луганщини нині успішно надають медичні послуги хворим черкащанам. Звертається до них і чимало переселенців. Багато з них уже обрали своїх сімейних лікарів. Проте, якщо хтось приходить до поліклінік без декларації, йому не відмовляють у послугах, розповіли в департаменті охорони здоров’я міста.

Медики — одна з найзатребуваніших на Черкащині професій, повідомили в центрі зайнятості. До того ж держава компенсує кожному працедавцю перші два місяці роботи працевлаштованих переселенців — це 6,5 тисячі гривень.

За словами директорки Черкаського міського центру зайнятості Оксани Щербак, нині в центрі зайнятості мають 240 пропозицій роботи. Всі охочі повинні звернутися до центру та заповнити спеціальну анкету — своєрідне резюме, за яким добирають необхідних фахівців. Цю анкету також можна знайти на онлайн-ресурсах центру.

Усі дорожні хвилювання бабусь-переселенців уже позаду. Фото з сайту ck-oda.gov.ua

Плюс психологічна підтримка

Гостинно відчиняють двері для приїжджих не тільки в обласному центрі. Гостей з інших регіонів, якщо є можливість, приймають у районах. Будинок-прихисток для українців, які покинули свої домівки через повномасштабну війну, приміром, відкрили в Мехедівці у Золотоніському районі. Як розповіла сільський голова Галина Галушко, шелтер розраховано для проживання 40 людей. У ньому поки що розмістили п’ятеро переселенців з Авдіївки та Лисичанська. Житло для них безплатне. Діти навчаються у місцевій школі, чоловіка забезпечили роботою. Про меблі та побутову техніку потурбувалися благодійники. Коштом місцевого бюджету тут встановлюють твердопаливний котел, отож проблему забезпечення приїжджих теплом розв’язують.

У селі Яснозір’я Черкаського району переселенці, яких тут тільки з Краматорська та Слов’янська приїхало до трьох десятків, а всього 117,  організували безкоштовну пральню і перукарню. А ще варять і роздають сир малозабезпеченим жителям громади. Втілити соціальний проєкт їм допомогла місцева сільська рада та грантова програма Help Ukraine 22. Підприємливі гості планують розширити виробництво, перемістивши його в місто, для чого нині вивчають ринок, підшукують відповідне приміщення. Хотіли б випікати хліб, можливо, кондитерські вироби.

Більше тисячі внутрішньо переміщених осіб нині проживає на території Червонослобідської громади. Як розповів її голова Олександр Литвиненко, за вісім місяців війни центр надання соціальних послуг сільської ради перетворили на своєрідний гуманітарний хаб, де приїжджі можуть отримати як емоційно-психологічну підтримку для адаптації на новому місці, так і гуманітарну допомогу для розв’язання побутових потреб. У відповідь на постійні запити від переселенців, у центрі надання соціальних послуг організували також пункт роздачі одягу.

Число внутрішньо переміщених осіб у Черкаському районі, як повідомила  в соцмережі голова Черкаської райдержадміністрації Валерія Бандурко, зростає. Нині більшість новоприбулих із Запорізької області. Загальна кількість зареєстрованих ВПО в районі на кінець жовтня становила  59886 осіб.

У цій ситуації велику частину роботи беруть на себе волонтери, громадські організації, осередки Товариства Червоного Хреста. Вони допомагають фронту та переселенцям продовольством і необхідним одягом, іншими речами та послугами.

Готуються зустріти нових приїжджих

Чергову партію гуманітарної допомоги отримали в Черкасах для внутрішньо переміщених осіб, які приїдуть у межах обов’язкової евакуації з регіонів, охоплених бойовими діями. Її передала Черкаська обласна військова адміністрація для облаштування місць прийому вимушених переселенців. 

Місто отримало антисептики, засоби гігієни, зубні пасти й щітки, взуття, одяг, пледи, продукти харчування, посуд, кухонні набори тощо. Приймала благодійний вантаж комісія з питань прийому та розподілу гуманітарної допомоги в міській територіальній громаді.

«Це — адресний вантаж під державну евакуацію внутрішньо переміщених осіб, яка планується, — зауважує заступниця міського голови, голова комісії Марина Гаркава. — Черкаська міська рада проводить велику роботу з прийому, обліку й розподілу гуманітарної допомоги. Завдяки чітко спланованим діям нашої комісії ми можемо об’єктивно і своєчасно реагувати на потреби не тільки внутрішньо переміщених осіб та воїнів-захисників, а й багатьох інших соціальних категорій людей, яким потрібна допомога. Ми дякуємо всім донорам, які допомагають черкаській громаді, внутрішньо переміщеним особам та іншим громадянам України в цей нелегкий воєнний час».

У Черкасах визначили чотири загальноосвітні навчальні заклади, в яких готові розмістити ще близько двох тисяч внутрішньо переміщених осіб.

«Для цих людей ми намагаємося створити належні умови проживання, — пояснює заступниця міського голови Черкас Анастасія Чубіна. — Звичайно, хочеться, аби в країні якнайшвидше закінчилася війна і людям не довелося переживати екстрену евакуацію, однак ми завжди готові підставити плече нашим співвітчизникам. Як наголошує міський голова Анатолій Бондаренко, ми приймемо стільки людей, скільки потрібно. Тримаємо гуманітарний тил, і дякуємо Збройним силам України».

Тільки за останні чотири місяці Черкаси отримали більш як на 6,8 мільйона гривень гуманітарної допомоги.

Насамкінець. У проєкті Закону про Державний бюджет на наступний рік на підтримку внутрішньо переміщених осіб передбачено майже 60 млрд грн. Проте, як зауважують у Міністерстві соціальної політики, в умовах істотного обмеження фінансових ресурсів і збільшення кількості людей, які потребують турботи з боку держави, систему соціальної допомоги слід переосмислити.

«Дуже часто ми сприймаємо участь держави у вирішенні складних життєвих обставин як грошову допомогу. На наш погляд, в цьому полягає одна з вад соціальної політики в Україні. Ми даємо людям гроші, натомість не бачимо результату — ці люди не повертаються до активного життя, не стають фінансово самостійними повноцінними членами суспільства», — сказала заступник міністра соціальної політики України Дарина Марчак.

Тому, окрім фінансової допомоги, що є безумовним пріоритетом Міністерства соціальної політики, ще одним напрямом роботи установи залишається надання дієвих соціальних послуг як одного з найпотужніших інструментів допомоги.

 

текстівки: Усі дорожні хвилювання бабусь-переселенців уже позаду