Питання регіонального розвитку країни та особливої уваги до депресивних територій завжди було одним із ключових у соціально-економічній політиці. Згідно з Планом  пріоритетних дій уряду на 2018 рік, Мінрегіон визнано відповідальним за долю законопроекту №2023а «Про стимулювання розвитку регіонів». Його було зареєстровано у Верховній Раді ще 4 червня 2015 року, однак цей документ не пройшов і першого читання. Що це за законопроект і якою може бути його подальша доля, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Усунення вад

Запропоновану нову редакцію Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів» розроблено на зміну чинного від 8 вересня 2005 року №2850-IV з такою самою назвою.

Як зазначає автор нового законопроекту народний депутат Олег Дмитренко у пояснювальній записці, доступній на офіційному сайті парламенту,  за нині чинним документом від 2005 року території з явними ознаками депресивності не вважаються такими через недосконале законодавство: «Чинне законодавство не передбачає спрощеного та прискореного механізму присвоєння окремим територіям, які значно постраждали від наслідків надзвичайних ситуацій, проведення антитерористичної операції, воєнних дій. Законопроект №2023а  передбачає усунути цей недолік».

На жаль, «УК» так і не зміг зв’язатися ні з автором законопроекту, ні з тими, хто повинен ним займатися, що дуже прикро. Як і боляче від того, що в Україні нині регіональною економікою майже ніхто не займається. Адже спеціалізовану науково-практичну установу — Раду з вивчення продуктивних сил України, яка спеціалізувалася на таких питання, було закрито під тиском колишнього керівництва країни.

Немає чіткого визначення

Те, що новий законопроект мало що вирішує, впевнений експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян. «Чіткого визначення, що таке депресивна територія, у цьому законопроекті не дано. Згідно з ним, депресивна територія — це регіон чи його частина (район чи місто обласного значення), що визнаються депресивними за умов та в порядку, визначених цим законопроектом, тобто територія, яку на основі розрахунків за запропонованою законопроектом формулою можна вважати такою. Правильна  ідентифікація депресивних територій має важливе значення, оскільки розвиток таких територій сприятиме пришвидшенню зростання ВВП у середньостроковому і довгостроковому періоді загалом у країні, хоч і підвищить видатки бюджету розвитку в короткостроковому періоді», — зазначив він у коментарі для «УК».

Законопроект проголошує принципи об’єктивності під час визначення територій, одночасність заходів державного стимулювання, цілеспрямованість фінансування і максимізація ефекту від урахування особливостей кожної з них.

Звісно, попри проголошені принципи, вважають експерти, дотримуватися їх дуже складно через мінливість показників розвитку регіонів, комплексності та унікальності проблем кожної з них з огляду на неоднакові початкові умови їх розвитку та спеціалізації. Підтримка одних територій може спричинити занепад інших (найчастіше сусідніх) через асиметрію конкурентоспроможності, яка може виникати за таких обставин.

«Через обмеженість фінансових ресурсів держави та непостійність міжнародної фінансової допомоги може виникати й селективність у визначенні депресивних територій. Тому необхідно буде підтримувати комплексність заходів і запобігати нецільовому використанню коштів», — зазначає Єгор Киян.

Дочекаємося осені

Як зазначила в офіційній відповіді «УК» генеральний директор директорату регіонального розвитку Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Олена Бойко, відповідно до термінів, встановлених Планом пріоритетних дій уряду, законопроект про внесення змін до Закону «Про стимулювання розвитку регіонів» уряд має схвалити та подати на розгляд Верховної Ради в листопаді 2018 року. Тож ще є час, щоб його переробити та внести правки. Доти країна має користуватися законом від 2005 року, тобто незміненим.

Чи є депресивні території, яким було надано офіційний  статус? За словами Олени Бойко, на сьогодні такий статус надано згідно з постановою Кабміну №732 місту Токмак Запорізької області.

Проте в Україні депресивних територій чимало. Приміром за результатами  моніторингу соціально-економічних показників розвитку територій у 2016 році  фахівці називають такі: Могилів-Подільський Вінницької, Бердичів Житомирської,  Ржищів Київської, Олександрія Кіровоградської, Шостка Сумської та Ватутіне Черкаської областей. Однак законодавчо їх депресивність ще не визнано.

Маємо дочекатися ухвалення змін до закону від 2005 року. Бо проголошених принципів у законопроекті, який перебуває у Верховній Раді, дотримуватися дуже складно через мінливість показників розвитку регіонів, комплексності та унікальності їхніх проблем. Тому до листопада 2018 року слід ретельно опрацювати цей важливий документ, щоб у ньому не залишилося жодних підводних течій.