Україна має зробити все необхідне для зростання економіки та поліпшення рівня життя населення. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду. «Надзвичайно важливо мати сильну економіку. Існує дуже багато викликів, але для того, щоб ми могли їх подолати, маємо повторити успіх зокрема країн, які є нашими західними сусідами, що в часи становлення своєї незалежності змогли провести необхідні зміни й зробити свої економіки сильними, а людей — заможними. Тому надзвичайно важливо, щоб економіка зростала», — сказав Прем’єр.

Потрібно, щоб ніхто не зміг популістськими діями зупинити зростання економіки. «У нас за 3,5 року створено понад 150 промислових об’єктів, а це означає, що до нас починають приходити нові технології, і нам треба дуже динамічно розв’язувати ті проблеми, які впливають на недостатній розвиток економіки», — наголосив глава уряду.

Він додав, що Україна наближається до виборів, тому дуже важливо, щоб жага влади деяких політиків не стала на заваді ефективності роботи, повідомляє Укрінформ.

Зароблені кошти слід спрямовувати на створення нормальних умов життя співвітчизників, належних умов ведення бізнесу, в якість освіти, медицини, бо все це пов’язано. «Падати економіка може дуже швидко, а зростає повільно. Але я глибоко переконаний, що в Україні процес зростання розпочався», — наголосив очільник уряду.

Щоб так тривало й надалі, Україні треба розкрити потенціал. Нині більшість експертів і представників різних галузей дають оптимістичний прогноз подальшого розвитку нашої країни.

На думку глави уряду, країні потрібна стабільність. «Критично важливим елементом тут слугує ухвалення проекту державного бюджету, збалансованого за доходами й видатками. Маємо говорити про стабільне зростання. Працюємо, щоб воно дійшло до кожної родини», — запевнив Прем’єр.

Промислові підприємства поступово стають на рейки розвитку, як от Київський вагоноремонтний завод. Фото Володимира ЗАЇКИ

Для розвитку потрібні інвестиції

Доповідь про нинішній стан справ національної економіки, її здобутки й перестороги зробив перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. «Українська промисловість зростає. За дев’ять місяців 2018 року виробили на 1,8% більше, ніж за дев’ять місяців 2017-го. Хімічне виробництво за цей період — 26% зростання, автомобілебудування — понад 15%. Створюємо систему підтримки українського експортера, в майбутньому запрацює експортно-кредитне агентство», — розповів урядовець.

Пріоритет уряду — макростабільність і економічне зростання, отже, робиться все  необхідне для підтримки українського експорту й залучення інвестицій.

«Капітальні інвестиції у І півріччі 2018 року зросли на 26,6% порівняно з І півріччям 2017-го. Майже половину з 207 мільярдів гривень було інвестовано в нове обладнання, машини та інвентар. За вісім місяців 2018 року Україна експортувала товарів і послуг на 31 мільярд доларів. Експорт українських товарів зростає 20 місяців поспіль», — похвалився урядовець.

Також у планах Кабінету Міністрів до 2021 року — щорічно затверджувати по 1,5 тисячі європейських і міжнародних стандартів, щоб гармонізувати вітчизняні норми з європейськими. «Це розширить можливості інтеграції бізнесу, взаємопідтримки й інформування, кооперації та спільних підприємств», — провадив далі Степан Кубів.

Він поінформував, що Україна підпише угоду про вільну торгівлю з Ізраїлем до кінця року. Тож Ізраїль стане 46-ю країною, з якою Україна матиме вільну торгівлю.

Перевіряючи, шукати ризики, а не хабарі

У межах сьомого засідання так званого дерегуляційного Кабміну було затверджено нові критерії визначення ступеня ризиків для проведення перевірок державними органами контролю. Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, презентуючи зміни в критеріях встановлення ризиків під час здійсненні перевірок, зазначив: «Ризикорієнтований підхід передбачає здійснення перевірок ризиків діяльності бізнесу, визначених за чіткими правилами і критеріями, із встановленням видів бізнесу, — які більш ризикові і менш ризикові. Ми зосереджуємо увагу перевіряльників саме на тих об’єктах, діяльність яких має найбільші ризики. Уже функціонує в пілотному режимі Інспекційний портал, який встиг зарекомендувати себе як велике джерело відкритих даних про вже проведені перевірки і виявлені порушення, а також заплановані перевірки. 73% перевірок знаходять порушення, і цей тренд позитивний, оскільки ще недавно за багатьма напрямами порушення фіксували у 99% випадків», — повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Запропонований цим відомством ризикорієнтований підхід до здійснення перевірок дає змогу: встановити чіткі вимоги для визначення ступеня ризику від провадження такої діяльності; деталізованіше й системніше підійти до оцінки діяльності суб’єктів господарювання; забезпечити оптимальний перерозподіл уваги органів державного нагляду (контролю) з менш ризикових суб’єктів господарювання на більш ризикові; сприяти вдосконаленню та спрощенню системи державного нагляду, підвищенню об’єктивності, прозорості й неупередженості заходів державного нагляду (контролю).

Такий підхід передбачає розширення переліку або ж, навпаки, скасування критеріїв визначення ризику для окремих сфер діяльності.

Нові критерії визначення ступенів ризику впроваджують у таких галузях: освітня діяльність, що підлягає ліцензуванню, електронні довірчі послуги, криптографічний і технічний захист інформації, ядерна й радіаційна небезпека, містобудівна діяльність, будівництво об’єктів середнього та високого класу наслідків, промисловий вилов водних біоресурсів, оцінка відповідності вимогам технічних регламентів, використання об’єктів права інтелектуальної власності, вивчення й використання надр.

Очікуваним підсумком упровадження таких змін стане перерозподіл зусиль контрольних органів і ефективніше використання ними ресурсів, зниження тиску на бізнес, а також зменшення ризиків для населення й споживачів товарів і послуг.

Наприкінці засідання уряд затвердив порядок проведення оборонного огляду Міністерством оборони та Воєнно-медичну доктрину, а також методику визначення сум виплат експертам експертних рад Українського культурного фонду.