Мій старенький радіоприймач, який включається лише після пари-трійки тумаків, постійно налаштований на частоту 100 мегагерц. На ній працює поки що єдине в країні 100% українське радіо — «Країна FM». Вранці слухаю на ньому пісні, увечері — казки  Сашка Лірника в передачі «Дрімайко». А щоб почути новини, включаю проводову радіоточку, з якої лунає Українське (Суспільне) радіо.

Обидві радіостанції ду-у-у-уже відрізняються від своїх сестер щодо політики підтримки української мови. Тож наскільки впровадження ухваленого рік тому закону про мовні квоти на радіо було успішним загалом по країні, я так і не дізнався б. Якби не Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, яка оприлюднила результати моніторингу дотримання загальнонаціональними, регіональними і місцевими FM-радіостанціями мовних квот за перший рік їх дії.

#перемога

Закон визначив, що після набуття ним чинності 25% пісень, тобто кожна четверта, мають звучати українською. Моніторинг, який проводився у листопаді 2016 — жовтні 2017 рр., показав, що всі загальнонаціональні, регіональні й місцеві радіостанції країни не тільки виконували, а й перевиконували квоту. В середньому — на 13%. Моїх улюбленців, до речі, при обрахуванні усереднених показників до уваги не брали, бо це змазало б картину. Ну й правильно зробили.

«Інтегральний показник пісень українською в ефірі абсолютно всіх радіо­станцій, якщо не брати до уваги Суспільне мовлення і «Країну FM», цього року становив майже 40%. Можемо стверджувати, що загалом в ефірі українських радіостанцій, крім окремих винятків, домінують українські, європейські й американські пісні», — розповів днями голова Нацради Юрій Артеменко журналістам.

Друга вимога закону стосувалася мови ведення (тобто мови дикторів та ведучих). Моніторинг показав, що обсяг ведення передач українською мовою в ефірі всіх радіостанцій у середньому становив 85%, що на 35% перевищує встановлену законом квоту, яка до 7 листопада 2017 року становила 50%. 

Варто нагадати ще про деякі важливі новації закону. Зокрема, кількість україномовних пісень стала обраховуватися окремо: у прайм-тайм і в інші проміжки доби. А не за добу в середньому, як це було раніше і завдяки чому власники станцій ставили ненависні їм українські пісні глупої ночі, аби формально виконати, а фактично — оминути навіть ті невеликі квоти на український продукт, які існували до ухвалення нового закону.

А ще закон вимагає поступового збільшення україномовної частки пісень та ведення. Так, уже з листопада цього року частка пісень має становити не 25, а 30%, а ще через рік — 35% (і надалі такою і залишатися). Моніторинг, проведений вже після збільшення пісенних та мовних квот у 2017 році на 5%, показав, що з цим завданням радіостанції також успішно справилися і навіть перевиконали його.

Поки що є лише один негативний приклад. У листопаді 2017 року були зафіксовані ознаки порушення в ефірі радіостанції «П’ятниця», де обсяг пісень українською мовою у проміжку часу з 07:00 до 14:00 становив 29% замість 30%. За цим фактом на наступному засіданні Національної ради буде розглянута можливість призначення позапланової перевірки.

Втім, є радіостанції, які не збільшили кількості пісень, залишивши їх частку в своїх ефірах у розмірі 25%. Але їх за це не покарають. Бо закон це дозволяє в тих випадках, коли станція транслює не менш як 60% пісень мовами Європейського Союзу. Станом на жовтень чотири загальнонаціональні радіостанції внесли відповідні зміни до програмної концепції. Це «Мелодія», «Люкс ФМ», «Kiss FM» і «Ніt FM».

Порушень було небагато

У перший рік дії мовних квот  зафіксували 17 порушень, 13  із них стосувалися обсягу пісень українською мовою. Загальна сума штрафів становила трохи більш як мільйон гривень.

Серед 16 загальнонаціональних радіостанцій штрафи отримали тільки чотири. Усі — за порушення обов’язкового обсягу пісень українською мовою. Це — «Kiss FM», «Шансон», «Ера FM» та «Люкс ФМ». Найбільший штраф заплатила «Ера FM» — трохи більш як 300 тис. гривень. Наскільки такий штраф болючий для радіо­станції, сказати складно — це залежить від її прибутковості. А ось як визначається розмір штрафу, зрозуміло. Відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» санкцією за порушення мовних квот є штраф у розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору.

Проблем зі стягненням штрафів, за словами пана Артеменка, не було. Тому що закон виписаний дуже чітко. Тож іти до суду  порушники навіть не намагалися, розуміли, що програють. Це при тому, що в деяких випадках до визначеної норми їм не вистачало якоїсь одної десятої відсотка.

А спротив був шалений

До речі, півтора року тому, коли законопроект про квоти було внесено до парламенту, Юрій Артеменко називав ці квоти зависокими. А чимало артистів та продюсерів, зокрема Потап та Ігор Тарнапольський, взагалі активно з цим боролися. Девіз цієї публіки якось проголосив гламурної зовнішності молодий  нікому не відомий пєвєц: «Настаящєє іскуства прабьйотца всєгда».  Про це наша газета пи­сала у статті «Попелюшка на рідних хвилях» від 5 березня 2016 року.

Я добре пам’ятаю  і  ганебні заяви противників надання частини радіо­ефіру українським пісням,  і полум’яні промови та концерти на підтримку української пісні та мови справжніх патріотів — гуртів Kozak System, Mad Heads, «Тінь сонця» та багатьох інших. Пам’ятаю і пам’ятатиму сцену під Верховною Радою у далеко не концертну погоду та наполегливість українців у відстоюванні права чути своє, рідне на радіохвилях. Олег Скрипка тоді сказав у одному з інтерв’ю: «Ми живемо в країні, де заборонено українську мову! Для прикладу: за  президентства Кучми в ефірах ТБ і радіо було 8% української музики, за Ющенка стало 4%, за Януковича — 4%, а нині лише 1,5%. Це жахливо».

І ось закон працює понад рік. Квоти  виконуються і перевиконуються. Вони рівномірно рознесені в часі, й пісні звучать у визначених законом кількостях незалежно від того, чи це глупа ніч, чи прайм-тайм. То хто був правий???

«Перевиконання радіо­станціями мовних квот свідчить про те, що їх впровадження повністю відповідає суспільному запиту», — заявив  член Нацради Сергій Костинський. Авжеж відповідає. Але за цей запит боролися не тільки  радіоефір, а й український дубляж у кіно та інші патріотичні закони і громадські ініціативи.

Де живуть найбільші «бандери»

Цікаво, як закон виконувався у різних регіонах. «Частка пісень українською мовою в ефірі регіональних і місцевих радіо­станцій становила більш як 40% у 10 областях України», — поінформував член Національної ради Сергій Костинський. Найбільший показник  зафіксовано в  Рівненській і Тернопільській областях — 79%. У Івано-Франківській — 59%, Сумській — 53, Чернівецькій — 51, Львівській і Волинській — 49, Чернігівській — 46, Миколаївській — 45, Черкаській — 43%. На півдні та сході країни — це Одещина — 39% і Донеччина — 38%.

Непогані справи в регіонах і з веденням ефіру українською. У 10 областях  2017-го українська мова в радіопередачах становила більше ніж 90%. Найкращі показники — в Рівненській та Чернівецькій областях — 100%. У Волинській — 98%, Кіровоградській — 97, Львівській — 96, Івано-Франківській — 95, Чернігівській — 94, Тернопільській і Закарпатській — 93, Черкаській — 91%.

На півдні та сході — це Запорізька область — 90%, Харківська — 87 і Одеська — 83%. 

ОФІЦІЙНО

За даними Національної ради з телебачення та радіомовлення, у 2017 році в ТОП-5 загальнонаціональних радіостанцій за обсягом пісень українською мовою увійшли: «Країна FМ», де протягом звітного періоду обсяг пісень українською мовою становив 100%, Суспільне мовлення («Українське радіо», «Промінь», «Культура») — 86%, «ЕРА» — 43, «П’ятниця» — 36, «Русское радио–Україна» — 34%.

У ТОП-5 загальнонаціональних радіостанцій за обсягом ведення передач  українською мовою увійшли: «Країна ФМ» і Суспільне мовлення («Українське радіо», «Промінь», «Культура») — 100%, «ЕРА» — 95, «Kiss FM» — 92 і «Ретро»  — 91%.