КОРУПЦІЯ — СТОП!

Два місяці поспіль країна живе з новим антикорупційним законодавством

Тихо і непомітно промайнула дата — 1 липня 2011 року, починаючи з якої набрали чинності два непересічні за своїм значенням закони «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо  відповідальності за корупційні правопорушення». «Під ялинку», нагадаємо, залишилися лише дві статті: 11 та 12, які постукають у двері вітчизняного чиновництва з 1 січня 2012 року. Тож на часі, як це і було нещодавно зроблено на міжнародному колоквіумі «Удосконалення впровадження стандартів етики в публічному управлінні на місцевому та регіональному рівнях», котрий відбувся в Національному агентстві з державної служби, публічно  проштудіювати чинне законодавство. З одного боку, це, у вигляді застороги, потрібно загалові державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, на яких поширюється дія цих законів. З другого — і суспільство має знати, де та межа, переступивши яку чиновник може переміститися із  затишного кабінету до черги в Службу зайнятості, а то й до буцегарні.

Обіцянка — вже не цяцянка

За словами Сергія Яременка, заступника директора департаменту Національного агентства з питань державної служби, який роз’яснював згадані вище законодавчі акти, великим проривом можна назвати  вже саме  визначення термінів. Вузьке попереднє визначення корупції законодавець замінив на чіткіше й повніше. Це, по-перше, використання службових повноважень (можливостей) для одержання неправомірної вигоди. По-друге, прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. І по-третє, обіцянка/пропозиція чи подання неправомірної вигоди особі з метою схилити її до протиправного використання наданих їй службових повноважень (можливостей).

Закрито щілини, в які зазвичай  посадові особи «ховали» власний бізнес, — уточнено родинні зв’язки. Їхніми близькими особами  визначено: подружжя, дітей, діда з бабою, онуків, усиновлювачів, а також осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки. А членами сім’ї, окрім осіб, що перебувають  у шлюбі, їхніх дітей, осіб, які знаходяться під опікою та піклуванням, є й ті, що, не перебуваючи в шлюбі, проживають спільно, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права та обов’язки.

Ще одним терміном, який раніше тлумачили довільно, є «безпосереднє підпорядкування». Закон відносить до  нього відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу та звільнення з неї, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їхнім виконанням. Для прикладу:  якщо керівник  департаменту вирішує прийняти на роботу в очолювану ним структуру  свою дружину чи сестру, — він потенційний порушник антикорупційного законодавства (див. ст. 9 «Обмеження щодо роботи близьких осіб).

Найкращий подарунок посадовцю — есемеска

Якщо ви особа, уповноважена на виконання функцій держави, не забудьте ознайомитися із законодавчими обмеженнями, котрі чекають на службі. Частина з них пов’язана з використанням службового становища (ст. 6). Приміром, забороняється неправомірно сприяти фізичним або юридичним  особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг. Отже, зважившись на преференції для фірми, власником якої є ваш кум, згадайте хоча б одну зі справ, порушених проти італійського прем’єра, де його  звинуватили у протекціонізмі, — тепер таке може статися і в нашій країні.

Не можна просити колег, аби саме вашого товариша призначили на ту чи ту посаду, заборонено чиновникам вищого рангу втручатися в діяльність структур влади та органів  місцевого самоврядування. І, борони вас Боже, від надання переваги близьким вам фізичним або юридичним особам під час ухвалення важливих рішень: це також корупція та ще й в особливо великих розмірах.

Суб’єкти відповідальності не можуть, відповідно до закону, входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (ст. 7).

Скромність, як відомо,  прикрашає. Тож коли на день народження двері вашого кабінету не закриваються, а стіл аж гнеться від великих і малих презентів, незайве згадати про статтю 8, яка застереже  від крайнощів: посадовій особі дозволено приймати лише дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, і якщо їхня вартість не перевищує половини мінімальної зарплати. Врахуйте також, що сукупна вартість таких дарунків за рік (з одного джерела)  не повинна перевищувати однієї мінімальної зарплати. Слід ще зауважити, що керівникові забороняється приймати подарунки від підлеглих.

Документи — на стіл !

Стара істина: вища посада — більша відповідальність. Нове законодавство, на відміну від попереднього, вимагає спеціальної перевірки для всіх, кого призначають на посади в органи влади.  І хоча  ця законодавча норма виписана в статті, яка вступатиме в дію лише з 1 січня 2012 року, на нашу думку, варто вже зараз пояснити широкій громадськості її зміст.

Так, ст. 11 окреслює коло цікавості компетентних органів, які зобов’язані перевірити такі відомості: притягнення особи до кримінальної відповідальності, зокрема за корупційні правопорушення, наявність судимості, її зняття, погашення; факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні порушення; достовірності інформації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру; наявності в особи корпоративних прав; стану здоров’я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації.

Важливі і такі застереження — спеціальна перевірка проводиться у 15-денний термін за письмовою згодою особи, яка претендує на заняття посади. А коли вона не згодна, то питання щодо призначення її на посаду не розглядатиметься. Щоправда, Президент України ще має затвердити порядок організації проведення такої спецперевірки.

Ст. 14 «Урегулювання конфлікту інтересів» тлумачить, як повинні поводитися особи, уповноважені на виконання функцій держави у випадках, коли з’являються розбіжності між їхніми публічно-правовим обов’язком та приватними інтересами. Передусім вони повинні уникати такої ситуації, а коли це вже сталося, невідкладно повідомити про наявність конфлікту інтересів свого безпосереднього керівника.

Під мікроскопом суспільства

Той, хто вирішив стати державним службовцем, має розуміти, що водночас перетворюється на публічну людину. Нове антикорупційне законодавство щодо цього  передбачає кілька статей. Так, ст. 16 містить вимоги до прозорості інформації і забороняє публічним службовцям відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, якщо її надання передбачене законом. Причім надавати таку інформацію слід своєчасно, вона має бути достовірною і в повному обсязі.

До прозорої, згідно з нормою закону,  належить інформація про розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається фізичним (юридичним) особам чи одержується від них посадовцями. Не може мати обмежений доступ також інформація щодо розмірів, видів оплати праці державних службовців, а також одержаних  ними за правочини, що підлягають обов’язковій державній реєстрації, дарунки (пожертви).

Відтепер  такі «благі наміри», як ремонт фасаду приміщення податкової служби сусідньою бізнес-структурою чи  умеблювання прокуратури приватною фірмою прирівнюються до  корупційних дій: ст. 17 забороняє органам державної влади, органам місцевого самоврядування одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно послуги і майно.

Уперше в українському законодавстві впроваджено норму про проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів. Їх проводитиме Мін’юст. Та закон (ст. 15) вказує, що за ініціативою фізичних осіб, об’єднань громадян, юридичних осіб може також здійснюватися громадська антикорупційна експертиза.

Не можна обійти увагою і ст. 22, яка, безперечно, належить до найрадикальніших,  і водночас конче необхідних нашій країні, щоб змити негідне великої європейської держави корупційне тавро. Вона проголошує: «Особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили».

Отже, можна стверджувати, що боротьба з корупцією вступила в нову фазу: Україна,  зрештою, отримала  законодавство, скориставшись нормами якого можна буде істотно прищепити хвоста корупційній гідрі. На часі — виконання настійливої рекомендації ГРЕКО, яка вже стала законодавчою нормою, — утворення спеціального самостійного органу, що на державному рівні здійснюватиме контроль за дотриманням антикорупційного законодавства. Допоки Президент України на останньому на часі засіданні Національного антикорупційного комітету тимчасово поклав ці обов’язки на Мін’юст та СБУ.