Гучний скандал, що розгорівся на початку року між Мінздоров’я та директором Інституту серця Борисом Тодуровим, — це спосіб скасувати міжнародні закупівлі й повернутися до старих корупційних схем. Про це вчора на брифінгу в Будинку уряду заявили громадські активісти.

«Результати дослідження перебігу держзакупівель 2014 року свідчать, що основні картельні змови на цьому ринку були між кількома гравцями. Одним з найбільших була компанія «Людмила-Фарм», яка, за даними СБУ, в 2012—2014 роках завдала збитків державі на 1,26 мільярда гривень», — заявила експерт Центру протидії корупції Олександра Устинова. Наприклад, за її словами, тоді 12% препаратів проти туберкульозу становив «Ципрофлоксацин». Цього року ПРООН (одна з міжнародних організацій, що закуповує ліки для Мінздоров’я) купила його в 3,5 раза дешевше, ніж на той час його продавала міністерству «Людмила-Фарм».

«Якщо подивитися, хто постачає ліки в Інститут серця, котрий звинувачує МОЗ у тому, що немає препаратів, стентів тощо, то це «Людмила-Фарм» та «Галафарм». Саме ці компанії на допорогових закупівлях (штучно розбиваючи всю потрібну партію на допорогові суми, можна не оголошувати тендер. — Авт.) отримують більшість підрядів на поставки в Інститут серця. Вони продають ці ліки за найвищими цінами в країні. І все це відбувається в обхід ProZorro», — додала експерт. Вона нагадала, що саме завдяки міжнародним закупівлям зекономлено близько 40% бюджетних коштів.

Cпоживачеві важливо, щоб ліки були не тільки якісні, а й доступні. Фото УНІАН

До речі, цього року всі препарати для Інституту серця вперше закуплять міжнародні організації, а не Міністерство охорони здоров’я. За напрямом «серцево-судинні захворювання» буде закуплено медичних засобів на 357,2 мільйона гривень.

Водночас в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун прокоментувала закиди, що лунали в бік МОЗ. «Міф перший: міжнародні організації не сплачують 20% ПДВ на ліки, тому не можна порівнювати їхні ціни та ті, за якими завозять посередники. В Україні не існує 20% ПДВ на ліки! Лише 7%.

Міф другий: міжнародні організації отримують 100% передплати й заробляють на нас гроші. Передплата зберігається на рахунку, котрий належить Україні. Це наші гроші, і якщо ми їх не використаємо, вони повертаються до нас у бюджет.

Третій міф — що тендери не оголошено. Їх оголошено, всі контракти підписано. Декотрі вакцини й ліки вже надійшли в листопаді й грудні. Багато препаратів чекаємо на початку року», — сказала Уляна Супрун. Ще один закид — буцімто керівництво МОЗ найняло охорону, яка нікого не пропускає — керівниця міністерства пояснила так: охоронці, що працювали донедавна, пропускали до МОЗ зокрема й лобістів різного штибу. «Ми змінили цю систему — взяли на роботу двох демобілізованих бійців АТО».

Уляна Супрун нагадала, що торік на закупівлі вакцин зекономили три мільйони доларів. За такого ж обсягу фінансування кількість ліків та обладнання збільшили на 30—75% . При закупках стентів, проведених у 2015 році, придбано 7,1 тисячі комплектів для стентування за 70 мільйонів гривень. Через міжнародні організації в 2017-му буде закуплено понад 10,5 тисячі комплектів за 50 мільйонів гривень.

Крім того, команда МОЗ мусила переписати багато технічних завдань до тендерних процедур, адже вони були прописані так, що у тендерах могли брати участь лише певні виробники чи дистриб’ютори. Оскільки гроші на закупівлі 2015 року надали лише наприкінці року, то вони почалися 2016-го. «Торік ми отримували ліки за гроші 2015-го. У серпні було поставлено менше 50%. Тоді процес держзакупівель було провалено через саботаж та корупцію. Зокрема «Людмила-Фарм» на 90 днів затримала ліки для онкохворих дітей», — нагадала Уляна Супрун, котру, нагадаємо, призначили виконувати обов’язки міністра у серпні 2016 року. До кінця листопада МОЗ вийшло на 90% доставки ліків.

На сьогодні закупівлі 2015 року здійснено на 98% (2% — це вакцини, котрі МОЗ попросило ЮНІСЕФ нині не надавали, бо вже є достатній запас). Тендери на 2016 рік оголошено, а щодо закупівель на 2017 рік, то, за словами Уляни Супрун, оплатити всі замовлення відомство зможе в березні. Суму, спрямовану на держзакупівлі на цей рік, збільшили на два мільярди гривень, тож тепер вона становить 5,9 мільярда.

Уляна Супрун також прокоментувала заяву завідувачки Центру дитячої онкогематології і трансплантації кісткового мозку Світлани Донської щодо відмови українських лікарень від препаратів, поставлених британським агентством Crown Agents, що також закуповувало ліки за держпрограмами. «У нас немає даних, які б це підтверджували. Донська входить до складу експертної комісії, котра вирішувала, які ліки потрібно закуповувати. Отже, якщо в переліку щось не так, це питання також до неї», — сказала керівниця міністерства.

За словами співзасновниці фонду «Таблеточки» Ірини Литовченко, проблемним був лише один препарат із номенклатури 167 позицій. Сталося це через технічну помилку: міжнародна організація замість препарату, який був неправильно записаний, поставила інший. Більше з жодним проблем не було.