Міністерство інформаційної політики представило серію відеороликів про гендерну рівність у професійній діяльності. Їх презентували в межах інформаційно-комунікаційної кампанії «В професії всі рівні», яка має на меті протидіяти стереотипам про поділ професій на «жіночі» та «чоловічі», й показати українцям, що професійність не має поділу на статі. Цей медіа-контент зняли на підтримку Стратегії гендерної рівності Ради Європи на 2018—2023 роки.

Європа починається з кожного з нас

Перший заступник міністра інформполітики Еміне Джапарова нагадала, що торік у відомстві започаткували дуже важливий проект щодо європейських цінностей. Адже Європа починається з кожного з нас. Це чистота довкілля, яку маємо берегти, боротьба з корупцією, уникнення й руйнування різних заскорузлих стереотипів, а також і рівність представників обох статей у професіях.

«Ми намагаємося донести до свідомості українців думку, що слід уникати стереотипів. Це непросто, потребує певного часу і нової культури. Та вже маємо зміни на краще. А саме: залучення більшої кількості жінок на керівні посади, зокрема в органах влади. У парламенті їх уже понад 12%», — зазначила вона.

Концепцію роликів розробило Мінінформполітики спільно із представниками громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних» у межах проекту «Медіа без упереджень: слова мають значення». Ролики доносять думку, що чоловіки й жінки, звісно, мають різну фізіологію, але в професії й на робочому місці вони абсолютно рівні. Ці ролики мають статус соціальної реклами. Їх демонструватимуть на українських телеканалах, в інтернеті, у кінотеатрах тощо. У межах кампанії планують семінари із запобігання дискримінації щодо жінок і дотримання гендерного балансу в публічних комунікаціях — у провідних вітчизняних вишах.

Не замовчувати, а викорінювати

На думку радниці з гендерних питань Офісу Ради Європи в Україні Катьї Тілікайнен, жінок досить мало в журналістиці та інших професіях, які й досі вважають суто чоловічими: військові, фахівці з технічних питань, у ДСНС та на високих керівних посадах. Буває, працюють жінки у неналежних умовах, а зарплату отримують меншу, ніж чоловіки у тій самій галузі, на 25—50%. І цього не слід замовчувати, це слід викорінювати.

Руйнувати гендерні стереотипи саме через засоби масової інформації дуже важливо, адже ЗМІ істотно впливають на формування суспільної думки. А ще саме такий медіа-контент буде корисно переглянути молоді, що нині замислюється, який фах обрати. Адже їй важливо зрозуміти, що немає суто чоловічих чи жіночих професій. Головне, до чого в тебе лежить душа і є здібності. Можливо, саме після перегляду цих роликів хтось вирішить обрати саме ту професію, про яку мріяв з дитинства, та побоювався спробувати свої сили саме через гендерні забобони.

А урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко наголосила, що уряд вважає одним із пріоритетних завдань подолання гендерних стереотипів і забезпечення рівних прав для жінок і чоловіків. І саме це, а також захист прав жінок забезпечить зростання добробуту українців. Вона висловила сподівання, що завдяки підтримці національних і місцевих каналів телебачення гендерні стереотипи руйнуватимуться активніше.

«У роликах, як на мене, показано суть поняття «гендерна рівність». Засобами мистецтва до людей доносять думку, що вона не у стиранні біологічної різниці між статями, яка нікуди не подінеться. Та це й не потрібно. Головне, що різниця перестає бути підставою та аргументом для соціальних і професійних обмежень», — зазначила фахівець із гендерних питань.

Жінка має право

А народний депутат голова підкомітету з питань гендерної рівності й недискримінації Ірина Суслова нагадала: нещодавно скасовано наказ №256 від 1993 року, який забороняв жінкам працювати у 450 професіях. Зокрема бути пожежником, водієм метро, працювати у ДСНС. Тепер вони за бажання можуть це робити. І це велика гендерна перемога.

«Ми не змушуємо жінок працювати лісорубами чи сталеварами, як закидають нам ті, хто був проти скасування цього наказу. Та ми переконані, що, коли жінка бажає і може виконувати таку роботу, вона має на це право. Жінки в Україні вже давно служать в армії. Нині ми це просто легалізували. Їх у лавах ЗСУ понад 55 тисяч. Навіть є перша жінка-генерал. А ось на підземних роботах нашим жінкам працювати досі заборонено. Хоч роблять вони це теж давно, та часто або зовсім нелегально, або їх оформлюють як таких, що працюють на поверхні. А це й позбавлення соцпакета, і зарплата в них нижча, ніж у чоловіків-підземників. Отже, є над чим працювати», — наголосила вона. Тож презентований медіа-контент неодмінно сприятиме змінам на краще.