РИНОК

Є бажання — будуть можливості

Проблема агрострахування постає на порядку денному принаймні двічі на рік: восени і навесні під час проведення польових робіт. Нині ця галузь фінансових послуг повільно вибирається з глибокої ями, куди її загнала світова криза. Ринок страхових послуг поступово розширюється, стає прозорішим і зрозумілішим. Повертається довіра клієнтів, а з нею зростає кількість  сільськогосподарських підприємств, які хочуть убезпечити себе від ризиків. За оцінками аналітиків, цього року було застраховано 4% посівів. Це істотний крок уперед, за яким проглядається перспектива розвитку.

У небесної канцелярії свої плани. Фото з сайту ile.mobilmusic.ru

Село у банківських пріоритетах

За словами завідувача Старокиївського відділення ПАТ «Промінвестбанк» Руслана Сергєєва, їхня установа до 2011 року  спеціалізувалася на співпраці з промисловими підприємствами і лише нині в пріоритети зарахувала сільське господарство. Тут навіть вважають, що воно рентабельніше за промисловість. Особливо коли йдеться про рослинництво і такі галузі тваринництва, як виробництво молока та яєць. Проте не виключають з перспективних й інші галузі, зокрема свинарство, яке останнім часом набирає обертів.

 Щоправда, на переконання Р. Сергєєва, не сприяють розвиткові агрострахування зміни щодо резервування коштів, які запроваджені у першому кварталі цього року. Відтепер банки мають робити додаткові заощадження, якими зможуть погасити кредити у разі їх неповернення. А якщо зважити на те, що в другому кварталі 2011 року зменшилася платоспроможність вітчизняних підприємств, то ані зниження відсоткових ставок, ані збільшення обсягів кредитування особливої погоди не зробило, адже знайти  платоспроможного позичальника стало значно важче. Та й різке падіння у третьому кварталі гривневої ліквідності знову призвело до здорожчання кредитів. Брати їх під 26-30% — означає працювати на банк.

Керуючий опорним відділенням ПАТ Дочірній банк «Сбербанк России» Олександр Карлов наголосив, що їхній банк зосереджений  на співпраці з великим корпоративним бізнесом та  державним сектором. У програмі фінансування для корпоративних клієнтів сільське господарство наразі десь на 8-й позиції з 10. На нього  в кредитному портфелі припадає лише 3%. Серед інших чинників такого стану речей — біологічні ризики, які не можна спрогнозувати. На запитання, де брати кредити малим підприємствам, у банкірів одна відповідь: Міністерство агропромислової політики і продовольства має виконувати програму відшкодування відсоткової ставки за кредитами.

Позитивний приклад

 Директор департаменту форвардних закупівель ТОВ «Хліб Інвестбуд» Андрій Ісак повідомив, що у цьому році товариство масово кредитувало сільгоспвиробників на етапі весняної сівби: уклало 1500 контрактів на 1,5 млн тонн зерна за програмою форвардних закупівель. На першому етапі ТОВ  видавало товаровиробникові 50% суми, під час збирання врожаю — 20%, після поставки продукції на сертифікований склад — решту. Окрім того аграріїв підтримали міндобривами, які вони могли закупити за собівартістю, а не за ринковими цінами.

Однак і в цієї програми є ризики. Серед них — ментальність товаровиробника, на яку часто впливає та обставина, що більшість його   майна заставлена у банках. Тож розраховуватися за форвардними контрактами вони не надто поспішають. Ще один ризик — неврожай. Тут на допомогу мають прийти  страховики, проте у них зависокі ставки. Третій ризик — непередбачувана державна політика, яка може обернутися митом чи неповерненим ПДВ.

На наступний рік  товариство планує за  такою самою програмою закупити 50% товарного пулу. Можливо, дещо розширить кількість акредитованих страхових компаній. Цього року їх було лише три. І все тому, що до них висували жорсткі умови: обов’язкове перестрахування в іноземній компанії, півторамільярдний страховий портфель і незаплямована репутація. Усе разом це гарантувало безпеку продавців та покупців.

Компетентність — рушійна сила розвитку

Начальник відділу організації корпоративних продажів Страхової групи «PZU  Україна» Ольга Шугалія  наголосила на необхідності діалогу між страховиками і аграріями. Вона переконана, що певним критеріям мають відповідати як самі працівники компанії, так і аграрії. Тоді агрострахування  розвивалося б інтенсивніше. Хоча й так за останні роки воно зробило значний крок уперед і нині пропонує клієнтам цілу низку страхових продуктів.  Приміром супроводження договорів. Менеджер управління страхування аграрних ризиків Олександр Муха зробив особливий наголос на цьому виді сервісу, який раніше надавали лише на етапі страхування.  З’ясувалося, це дуже важливо, адже клієнт вельми не обізнаний і з ним потрібно підтримувати постійний зв’язок до кінця дії договору. І навіть допомагати в отриманні довідки Гідрометцентру, а подекуди самим їздити в господарства, аби забрати документи.

 Саме так працює страхова компанія «Уніка». Начальник департаменту страхування аграрних ризиків Ігор Литвак повідомив, що тут ретельно відстежують ризики, передбачені умовами договору. Компанія контролює весь процес і вчасно доносить відомості до товаровиробника, аби правила гри були прозорі та зрозумілі.  Причому навіть тоді, коли стане реальністю ринок земель сільськогосподарського призначення. Адже той позитивний факт, що земля стане товаром і її можна буде використовувати як додаткову заставу, не повинен посилити ризики у сферах кредитування та страхування. Сповна скористатися землею як товаром можна буде лише тоді, коли земля матиме реальну вартість. Тобто не одразу після прийняття закону, а  через роки. А доки це станеться,  землевласника треба вберегти від загрози втратити землю.