Рівно три місяці тому росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Тож саме з цього почав промову перед черговим засіданням уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, констатувавши, що за ці три місяці український народ пережив більше випробувань, ніж за попередні 30 років незалежності.

«Сьогодні ми стоїмо перед найбільшими викликами за всю нашу сучасну історію. Але стратегічно Україна вже перемогла. Кремлівський режим роками мріяв зупинити нашу інтеграцію на Захід. Для росії вступ України в Євросоюз означає остаточні похорони імперських амбіцій. Після повномасштабного вторгнення російське керівництво сподівалося, що інтеграція України в ЄС зупиниться. Натомість ми лише пришвидшили цей процес. Україна має амбітні цілі та системний план, як стати членом європейської родини найближчим часом», — цитує слова Прем’єра департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів.

Очільник уряду заявив, що Україна готова швидко провести необхідні зміни, впровадити необхідні європейські регуляції та інтегруватися в європейські проєкти.

«Ми довели, що можемо робити все це набагато швидше. У середині березня Україна достроково приєдналася до європейської енергомережі ENTSO-E. Планували, що це можливо не раніше 2023 року, але злагоджена робота енергетиків, органів державної влади, дипломатів — і ми вже частина енергетичного Євросоюзу. Україна експортує свою електроенергію в Європу. Так, у квітні експорт електроенергії до Польщі зріс на 35% порівняно з довоєнним січнем. До кінця року плануємо розширити можливості українських енергетичних компаній і зможемо експортувати в ЄС приблизно 800 МВт електроенергії на добу. Це допоможе Європі відмовитися від споживання російського вугілля та зменшити споживання російського газу», — зазначив Денис Шмигаль.

Нові можливості  для бізнесу

Прем’єр назвав ще одну галузь, у якій Україна активно інтегрується з Європою. Це перевезення та митниця.

«Плануємо найближчим часом підписати митний безвіз. Тобто приєднатися до конвенції про процедуру спільного транзиту. Цей документ — основа для переміщення товарів між країнами-членами ЄС. Ми вже застосовуємо відповідну комп’ютеризовану систему NCTS і технічно готові приєднатися до відповідної конвенції. Таке приєднання дасть змогу значно прискорити проходження митниці та пришвидшити потік товарів. Це вища якість митниці та нові можливості для українського бізнесу.

Також готуємося підписати угоду з Євросоюзом про лібералізацію автомобільних вантажних перевезень. Європейська комісія вже рекомендувала країнам-членам лібералізувати такі перевезення з Україною. Робота в цьому напрямі йде активними темпами, адже в умовах блокування наших портів нам потрібно максимально збільшувати можливості західного кордону», — акцентував Денис Шмигаль.

За його словами, у цьому напрямі Україна активізувала відкриття нових пунктів пропуску. Уже найближчим часом буде відкрито два такі пункти на західному кордоні. Є амбітний план: перед Мінінфраструктури, Держ­прикордонслужбою та митницею стоїть завдання за найближчі пів року створити пункти пропуску там, де вже є автомобільні дороги, або там, де можна оперативно такі дороги підвести. Крім того, Україна розпочне етапне будівництво європейської колії, щоб з’єднати свою залізницю з європейською. Спочатку це буде сполучення великих вузлів та великих міст, а далі поступове розширення у всій країні.

Україна хоче приєднатися до конвенції про процедуру спільного транзиту та підписати угоду з ЄС про лібералізацію автомобільних вантажних перевезень, що в умовах блокування наших портів максимально збільшить пропускні можливості західного кордону. Фото з сайту trans.info

Гідний партнер

«Ще два проєкти інтеграції, які ми активно просуваємо і плануємо невдовзі вийти на результат, — це приєднання України до роумінгового простору ЄС та єдиної зони платежів у європейській валюті SEPA. Перше дасть змогу здійснювати дзвінки між ЄС та Україною без додаткових витрат, українцям користуватися мобільним інтернетом за домашніми тарифами. Друге — приєднання України до єдиної зони платежів може відбутися вже влітку і дасть змогу робити перекази в євро без жодних комісій», — уточнив Прем’єр.

Він наголосив, що Україна активно впроваджує європейські правила фактично в кожному секторі економіки та сфері суспільних відносин.

«Вступ України в ЄС — наша ключова геополітична мета на найближчі роки. Для цього нам не потрібно 15 років. Багато європейських лідерів це розуміють. Так само як розуміють, наскільки сильно змінилася геополітична карта Європи та світу після розв’язаної росією війни. Україна може дати дуже багато оновленій Європі. Продовольча безпека, енергетичний перехід, діджиталізація, новий перспективний ринок, нові можливості для інвестицій і, звичайно, посилення колективної європейської безпеки, адже українська армія довела, що вона одна з найсильніших у світі.

Український народ власною кров’ю довів, що ми гідні бути рівноправним членом Європейського Союзу. Тому сподіваємося і переконуватимемо наших союзників уже наступного місяця надати Україні статус кандидата на членство в ЄС. Це продемонструє, що європейські країни справді поважають цінності боротьби за свободу та демократію, які вони колись здобували так само, як Україна зараз. Україна буде членом ЄС. У цьому навіть немає сумніву. Працюємо, щоб зробити це якомога швидше», — резюмував Денис Шмигаль.

Право на всиновлення

На засіданні Кабміну урядовці спростили механізм передання дитини, тимчасово евакуйованої (переміщеної) на територію іншої держави, в сім’ю усиновлювачів.

Як уточнили в Мінсоцполітики, із різних закладів евакуйовано понад 6 тисяч дітей, з яких понад 3,7 тисячі — за межі України, у складі сімейних форм виховання евакуйовано понад 4 тисячі дітей, з них понад 3 тисячі — за межі України. Зокрема, п’ятеро дітей, які перебувають за межами України, усиновили громадяни США та Італії, відповідні рішення суду вже набули законної сили. Незабаром наберуть законної сили судові рішення щодо ще десяти дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яких усиновили громадяни США та Італії. До прийняття цього рішення усиновлювачі були зобов’язані особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій її виховували, у присутності представника служби у справах дітей. В умовах воєнного стану та за кордоном це велика проблема. Тому передбачено передання дитини за умови набуття чинності відповідного рішення суду у присутності представника консульської установи України. Так держава забезпечує реалізацію права тимчасово переміщених дітей бути всиновленими.

Відділ новин 
«Урядового кур’єра»