Структуру судів визначить закон

Цього разу захід розпочався не на годину-півтори пізніше від анонсованого часу, як бувало раніше, а десятьма хвилинами раніше. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відкрив його питанням, вирішення якого українці вимагають щонайменше останні кілька років. Ідеться про захист прав і свобод людини і громадянина.

Кабінет Міністрів одностайно схвалив Концепцію судової реформи як запоруку незалежності судів. «Вони мають здійснювати правосуддя іменем України», — наголосив Арсеній Яценюк. У межах цієї реформи слід повністю перезавантажити вітчизняну Феміду, а нових її служителів — суддів — набирати за принципом формування Національної поліції. «Перший елемент реформи: перезавантаження судової системи, обрання нових суддів на прозорій основі, формування триланкової судової системи, яка складається з місцевих, апеляційних судів та найвищої судової інстанції в країні, визначеної Конституцією, — Верховного суду. Левова частка справ має вирішуватися в місцевих судах», — пояснив суть концептуальних змін Прем’єр.

Мета реформ — повне позбавлення політичного впливу органів, які здійснюють контроль за судовою системою. Структуру судів мають визначати закони України.

«Ми переконані, що Президент, Верховна Рада і уряд єдині в меті досягнення незалежної судової системи, яка захищатиме інтереси громадян і судитиме за правом і за законом. Що швидше буде проведено конституційні зміни, то швидше в Україні буде розв’язано одну з ключових проблем корупції — корупцію в судовій гілці влади», — наголосив глава уряду.

ДФС не уникне люстрації

Кількома тижнями раніше він доручив Міністерству юстиції та директорові департаменту цього відомства з питань люстрації Тетяні Козаченко здійснити перевірки в Державній фіскальній службі. Під пильне око «інспекторів» потрапили 344 особові справи вищого керівництва ДФС, центрального апарату, керівників і їхніх заступників усіх обласних підрозділів служби, включно із головами регіональних підрозділів Державної митної служби. Усі дані Прем’єр отримав перед початком засідання уряду. Його вердикт такий: «42% вищого керівництва центрального апарату ДФС та 15% вищого керівництва в областях підлягають негайному звільненню. Завдання голови ДФС Романа Насірова — в короткі терміни виконати Закон «Про очищення влади» та звільнити цих осіб із посад».

А ще для глави уряду стало несподіванкою оголошення Конституційного суду про розгляд люстраційного закону на предмет його відповідності Конституції. «Уряд вважає, що вісім членів Конституційного суду підпадають під чинність такого закону. Цю справу чинний склад Конституційного суду розглядати не може. Саме тому на розгляді справи буде урядовий представник та керівник департаменту з питань очищення влади».

Крім того, ця інстанція прийняла до провадження справу про повернення спеціальних пенсій для суддів і прокурорів. «Якщо Конституційний суд ухвалить рішення про скасування єдиного підходу в нарахуванні й виплаті пенсій, це буде поверненням у правову систему спеціальних пенсіонерів та їхнього правового захисту. Це пряма несправедливість щодо мільйонів українців, які не мають спецстатусу, але працювали на державу, — висловив обурення Прем’єр, додавши, що на цьому засіданні Конституційного суду офіційні представники уряду також захищатимуть інтереси українців. — Ми боролися, щоб в Україні було запроваджено принцип соціальної справедливості нарахування пенсій, а не наступ на права і свободи українців».

Незабаром Арсеній Яценюк планує скористатися своїми конституційними повноваженнями, прописаними в Законі «Про Кабінет Міністрів», і вносити до Верховної Ради кандидатури міністрів без створення для них міністерств. «Це запровадження політичних посад. Такі міністри можуть виконувати адміністративні, політичні, соціальні функції», — пояснив Прем’єр.

Передовсім ідеться про психологічну, медичну реабілітацію учасників АТО та їхній захист державою. З огляду на це Арсеній Яценюк звернувся до парламентської коаліції та урядовців, передовсім до міністра оборони й міністра внутрішніх справ, представників неурядових організацій надати Прем’єрові пропозиції з призначення міністра у справах учасників АТО. Планують, що він здійснюватиме координаційну роботу з медичної, психологічної та соціальної реабілітації для 131 тисячі учасників АТО, які отримали відповідний статус. «Такий міністр отримає повноваження з координаційної діяльності Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства, Міністерства соціальної політики, щоб встановлені державою соціальні, медичні, майнові пільги учасники АТО таки отримали», — резюмував Арсеній Яценюк. Подання про призначення такого міністра він планує внести на розгляд Верховної Ради на наступному пленарному засіданні.

Німці розгортають бізнес-пропозиції

Уже під час брифінгу міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус та його заступник — торговий представник України Наталія Микольська поінформували представників ЗМІ про підготовку до німецько-українського бізнес-форуму. Захід відбудеться за підтримки українського та німецького урядів 23 жовтня в Берліні. Глави делегацій — прем’єр-міністри двох країн. Урядовець заявив, що в німецького бізнесу найбільше запитань виникне до Державної фіскальної служби.

Цей захід проводять передовсім для того, щоб в Україні з’явилася Німецька торгово-промислова палата. «Німецька сторона багато років хотіла створити торгово-промислову палату в Україні. Новий склад Мінекономрозвитку зробив усе, щоб у них така можливість з’явилася». У Берліні сторони поставлять підписи під відповідним договором.

А ще Айварас Абромавичус констатував, що в країні нарешті можна говорити про макроекономічну стабілізацію. У зв’язку з цим відомство розробляє так звані дорожні карти із просування експорту й залучення інвестицій.

Міністр заявив, що з 1 січня 2016 року Кабмін скасував додатковий імпортний збір. А окремо він запропонував провести люстрацію керівників усіх державних підприємств.

Наталія Микольська повідомила, що Україна подала до Світової організації торгівлі перший позов проти РФ щодо обмежень, запроваджених російською стороною на постачання вагонів, зокрема від ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» та ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод».