Субсидії: розвінчані міфи

Ніде правди діти, більшість українців налякані та обурені повсякчасним зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги. Та на відміну від Польщі, де «шокову терапію» запроваджували без будь-якої підтримки людей державою, в Україні малозабезпеченим і родинам у складних життєвих обставинах пропонують звертатися по субсидії. І не просто пропонують — їх закликають до цього.

І все-таки й досі серед нас чимало тих, хто ставиться до цієї допомоги упереджено. Зазвичай тому, що десь читали недостовірну інформацію, а то й відверті чутки щодо субсидій. І поширюють їх й досить поважні та впливові джерела. Тому минулої п’ятниці під час Години запитань до уряду в парламенті міністр соцполітики Андрій Рева закликав депутатів не лякати людей недостовірною інформацією та спростував 9 основних міфів щодо субсидій.

МІФ 1. Полягає він у тому, що начебто одержувачам державної допомоги на оплату ЖКП свого часу доведеться повернути державі всі отримані ними кошти, а також що отримання субсидії у майбутньому начебто може завадити продажу будинку чи квартири, отриманих у спадок.

Міністр зауважив, що такі чутки поширюються вже, напевно, років із 20. Проте жодного прикладу зафіксовано не було.

— Адже субсидія — безповоротна державна допомога, її отримання не пов’язане і не спричиняє зміни форми власності житла, — зазначив Андрій Рева.

МІФ 2. Отримувачу субсидії начебто обов’язково потрібно використовувати газ, воду, електроенергію та інші комунальні послуги, на які її надають, у повному обсязі або її перестануть надавати.

Посадовець наголосив, що, скажімо, випалювати газ до рівня призначеної субсидії не лише неекономно та безглуздо, а до всього, ще й невигідно.

— Якщо люди не використали норму ресурсів на сім’ю, заощаджені кошти субсидії залишаються на рахунках домогосподарства і їх можна використати в подальші місяці зокрема і для погашення обов’язкової частки їхнього платежу на наступний місяць, — наголосив міністр.

МІФ 3. Той, хто начебто пройшов тернистий шлях оформлення субсидії, резюмує, що клопоту (часу, нервів) дуже багато, а сума допомоги врешті може бути мізерною.

Андрій Рева нагадав, що насправді подавати до органів соцзахисту за місцем реєстрації слід усього два документи — заяву та декларацію про доходи. Зробити це можна як особисто, так і надіславши їх звичайною поштою або навіть за бажання — в електронному вигляді електронною поштою.

МІФ 4. Працездатну людину, яка втратила роботу, або родину, де є такі люди, начебто позбавляють права отримувати субсидію.

Цю недостовірну інформацію міністр також спростував. Тимчасово безробітний має таке саме право звернутися по субсидію, як і українець, що працює.

— Якщо деякі громадяни тимчасово не мають доходів, для розрахунку субсидії їм буде враховано умовний дохід у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, — поінформував очільник міністерства.

Із травня 2016 року прожитковий мінімум для працездатної особи в Україні становить 1450 гривень.

МІФ 5. Людям, у яких є заборгованість за сплату комунальних послуг, начебто в отриманні субсидій відмовляють.

Посадовець пояснив, що така норма насправді раніше існувала. Та її скасували ще 2011-го.

МІФ 6. Якщо у заяві чи декларації знайдуть помилки, за це начебто оштрафують або можуть позбавити субсидії.

Тут споживачеві слід розуміти, що зробити випадкову (ненавмисну) помилку під час заповнення документів — це одне, а ось подавати про себе неправдиві дані — зовсім інше.

Міністр із цього приводу зазначив: «Жодних штрафів за помилки в деклараціях не буде. Можливі санкції, якщо громадяни свідомо приховали частину важливої інформації».

МІФ 7. Якщо людина купує валюту, її начебто можуть позбавити права на субсидію.

Ця інформація не достовірна.

— Субсидію не призначають, якщо будь-хто із членів домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням по призначення субсидії здійснив одноразову купівлю товарів, робіт чи послуг на суму, яка на дату купівлі перевищує 50 тисяч гривень. Купівля валюти не входить у перелік вартісних покупок, здійснення яких позбавляє права на субсидію, — пояснив Андрій Рева.

МІФ 8. Кажуть, що начебто Міністерство фінансів проводить перевірку доходів одержувачів субсидій через банківські установи.

Насправді інформація про те, що громадян чи родини, які на депозитних рахунках у банках мають понад 50 тисяч гривень, позбавляють права на державну допомогу з оплати комунальних послуг, не відповідає дійсності.

— Депозити і відсотки за ними не враховують у дохід родини під час призначення субсидії, отже не можуть бути критеріями, за якими в її отриманні можуть відмовити, — зауважив керівник Мінсоцполітики.

МІФ 9. Начебто батькам-пенсіонерам, у помешканнях яких зареєстровані повнолітні діти, що насправді проживають в іншому місці, звертатися по субсидію немає сенсу — відмовлять.

У цьому питанні не все так категорично й однозначно. Призначати субсидію чи відмовити — вирішуватимуть окремо щодо кожної родини після розгляду всіх документів та пояснень.

— Рішення комісія приймає з урахуванням наявності документа, що підтверджує тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих. Якщо нема документа — на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї, — розтлумачив посадовець.

Отже, слід усвідомити, що користуватися чутками-плітками під час прийняття важливих рішень щонайменше неефективно. Тож сподіваємося, що після виступу та роз’яснення міністра принаймні частина читачів «Урядового кур’єра» перегляне свої упередження щодо субсидій і найближчим часом подасть заяву на її отримання.