Заступник Харківського
міського голови з питань охорони
здоров’я  та соціального
захисту населення
Світлана ГОРБУНОВА-РУБАН

Цього року Герої Радянського Союзу та члени їхніх сімей, які проживають разом із ними у Харкові, не платитимуть за житлово-комунальні послуги. Таке рішення ухвалили депутати Харківської міської ради. Це — продовження виваженої політики міської влади щодо ветеранів та інших соціально незахищених верств населення. Окрім названих, діють ще місцеві пільги для 33 категорій харків’ян. Кому їх надають і як їх виконують? Про це ми попросили розповісти заступника Харківського міського голови Світлану Горбунову-Рубан.

—  Світлано Олександрівно, чому місто звалило на себе таку нелегку ношу, навантаживши і без того скупий місцевий бюджет, адже знедоленим надає соціальну допомогу держава?

— Щодо державної підтримки незахищених верств населення маю сказати, що уряд справді робить дуже багато у сфері соціальної допомоги тим громадянам, які цього конче потребують. Але ж органам місцевого самоврядування, згодьтеся, проблеми і потреби членів нашої громади значно видніші і ближчі, тож, вважаю, що й формування соціальної політики в загальнодержавній системі має починатися саме знизу.

Не секрет, що переважна більшість малозабезпечених городян мають більш ніж скромний рівень життя. А з підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги, послуги зв’язку та проїзд ця планка ще більше опустилася. Тож для таких категорій харків’ян з 2002 року встановлено додаткові соціальні гарантії. Місцева влада розробила систему додаткових соціальних гарантій окремим категоріям городян, які не мають державних пільг, і тим, хто їх має, але рівень життя яких знизився при підвищенні тарифів.

Наприклад, інваліди по зору. Вони потребують не лише державної допомоги, а й предметної опіки місцевої влади. Для більшості з них комунікативні функції зосереджені на телефонному зв’язку. Ми ініціювали надання додаткових соціальних гарантій, зокрема з оплати абонентської вартості послуг дротового зв’язку інвалідам по зору 1 та 2 груп. Розмір таких соціальних гарантій становить 50%, згідно з чинними граничними тарифами. Якщо хтось наважиться сказати, що без такого додаткового навантаження на місцевий бюджет можна було б і обійтися, він буде не просто неправий… Хоч подеколи й чуємо подібні голоси: мовляв, погано господарюємо, розкидаємося пільгами.

Звернімося хоча б до встановлених місцевими органами самоврядування додаткових соціальних гарантій працівникам правоохоронних органів, які під час виконання службових обов’язків забезпечують громадський порядок у Харкові. Йдеться про право пільгового (безкоштовного) проїзду в метрополітені для міліціонерів, які забезпечують громадський порядок під час служби. Неправильно буде, коли наряд міліції чи окремий  сержант-рядовий, копирсатимуться в кишенях, шукаючи гроші на проїзд. Так і на терміновий виклик можна згаяти чимало часу, та й у міліціонерів не надто повні кишені при їхніх зарплатах… Це ж стосується і проїзду в міському наземному пасажирському електротранспорті дільничних терапевтів і педіатрів, дільничних медсестер, які обслуговують хворих за викликом вдома та з метою патронажної служби.

Діти-сироти, яких виховують у сім’ях, також під опікою міської влади. Фото прес-служби Харківської міськради

—  Однак у переліку пільговиків зустрічаємо не лише знедолених, інвалідів та інших громадян, а й певні категорії професій…

— Безперечно, визначаючи категорії населення, яким необхідно надати пільги, депутати міськради, міська влада поставила ще одну мету — підняти імідж деяких професій, таких, скажімо, як двірники. Адже престижність і привабливість цієї професії, як, до речі, і кількох інших, останнім часом не на висоті. Для збереження існуючого кадрового потенціалу працівників та залучення на вакантні посади фахівців, які обслуговують наземний пасажирський електротранспорт, соціальних працівників і соціальних робітників районних територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), працівників аварійно-диспетчерських служб, двірників підприємств, зайнятих обслуговуванням житлового фонду, впровадження нових підходів у роботі, підвищення їх соціального статусу і рівня життя, поліпшення якості обслуговування населення, стимулювання працівників було прийняте рішення про надання додаткових соціальних гарантій на оплату житлово-комунальних послуг і таким категоріям харків’ян.

—  З яких джерел надходять ці кошти і хто та як користується місцевими пільгами?

— Додаткові соціальні гарантії окремим категоріям харків’ян надають із міського бюджету. А визначення таких груп людей, адресність соціальних гарантій — надзвичайно копітка й аналітична робота. Адже з ініціативою щодо надання місцевих пільг виходять громадські організації, окремі громадяни, депутати, міський голова, який після зустрічей з жителями Харкова, як правило, подає на розгляд власні пропозиції, сформульовані під час спілкування з представниками громади міста. Все це вивчають, аналізують, здійснюють розрахунки потреб коштів. І цей процес, хочу наголосити, апріорі не може нагадувати латку на латці. Міський бюджет цього просто не стерпить. Усі питання надання соціальних гарантій тій чи тій категорії населення обов’язково розглядають на депутатських комісіях, сесіях міської ради. Кошти перераховують управлінням праці та соціальних питань департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради підприємствам-надавачам послуг згідно з щомісячними нарахуваннями пільгової знижки, які вони надають до управління.

З кожним роком кількість категорій, які конче потребують додаткових соціальних гарантій, зростає. Ця тенденція стала помітною особливо в останні три роки, коли з 18 категорій у 2010 році зростання кількості категорій громадян сягнуло 33 у 2013-му. Так, цього року відповідно до «Програми сприяння безпечної життєдіяльності у сфері соціального захисту населення  м. Харкова на 2013–2014 роки», з міського бюджету понад 36 000 жителям міста встановлені додаткові соціальні гарантії, використовуючи кошти міського бюджету на оплату послуг ЖКГ, послуг зв’язку, на проїзд у міському наземному пасажирському електротранспорті і метрополітені.

—  Світлано Олександрівно, на які категорії харків’ян-пільговиків найбільше витрачають бюджетних грошей міста, на які найменше?

— Зауважу, що сума нарахувань додаткових соціальних гарантій (місцевих пільг) з міського бюджету залежить від відсотка встановленої пільгової знижки і кількості пільговиків кожної категорії. Серед найчисленніших категорій харків’ян, яким встановлені додаткові соціальні гарантії, можна вирізнити 10 соціальних категорій. Це приблизно 6000 осіб, яким з 2011 року, замість компенсації різниці тарифів, що діяла з 2003 року, було надано 20% знижки на оплату за послуги теплопостачання і підігрів холодної води на потреби гарячого водопостачання, водопостачання, водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивезення твердих побутових відходів. До цієї десятки входять сім’ї, які виховують дітей-інвалідів, прикутих до ліжка; дітей-інвалідів з онкологічними захворюваннями; дітей, хворих на ДЦП, а також сім’ї з дітьми, в яких батьки інваліди 1 і 2 групи; непрацюючі батьки, що доглядають за дитиною-інвалідом і які отримують надбавку на догляд за дитиною-інвалідом згідно з Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам»; інваліди 1 групи, які одержують соціальну пенсію або державну соціальну допомогу; сім’ї матерів-героїнь; прийомні сім’ї; самотні матері (двоє і більше дітей), інваліди 1 і 2 груп по зору. Хочу уточнити, що в цьому переліку, де йдеться про дітей, мають на увазі дітей до 18 років. Якщо це порахувати у грошовому еквіваленті, то за рік згадана пільгова знижка обходиться бюджету міста приблизно двома мільйонами гривень.

Щодо найменшої групи пільговиків, то її складають перекладачі жестової мови (перекладачі-дактилологи), фахівці підприємств і установ, які супроводжують інвалідів по слуху як перекладачі жестової мови. Всього 14 осіб. Ця місцева пільга була введена з метою збереження кадрів зі спеціальною підготовкою, а також залучення спеціалістів для роботи перекладачами жестової мови із супроводу інвалідів по слуху, враховуючи особливості професії та великий обсяг роботи перекладача.

Визначені вже категорії пільговиків можна (і потрібно!) розширювати, адже за кожною з них стоять живі конкретні люди, їхні долі. Тож органам місцевого самоврядування слід вчасно і з власної ініціативи підставити плече державі і предметно та конкретно допомагати членам своїх територіальних громад.

Світлана ГАЛАУР, 
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Світлана ГОРБУНОВА-РУБАН. Народилася 1951 року в Харкові. Закінчила Харківське медичне училище № 1 і Харківський юридичний інститут (зараз – Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»). Трудову діяльність розпочала в медичних установах Харкова, очолювала обласний комітет Товариства Червоного Хреста, працювала на різних керівних посадах у профспілкових органах та органах місцевого самоврядування, неодноразово обиралася депутатом районної та міської рад. З 2010 — заступник Харківського міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення, член виконавчого комітету Харківської міської ради.

Кандидат соціологічних наук, професор кафедри соціальної та гуманітарної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.