Фіксація європейської інтеграції України у Програмі дій уряду, промисловий безвіз, інтеграція енергетичного та цифрового ринків нашої країни і Євросоюзу, необхідність врегулювання торговельних відносин із Великою Британією в контексті Brexit, захист національного виробника. Ці та інші питання обговорювали учасники міжнародної конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», яка відбулася у столиці.

Під час сесії «Глобальні виклики для українських експортерів» віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба акцентував, що уряд докладає всіх зусиль, щоб полегшити ведення бізнесу в Україні та спростити вихід вітчизняним підприємцям на ринки ЄС. Він констатував, що експорт України до країн-членів ЄС зростає і Євросоюз залишається головним торговельним партнером нашої держави.

«У першій половині 2019 року частка ЄС у загальному обсязі експорту становила 41,7%. У січні — серпні цього року торгівля товарами з ЄС забезпечила 30,1 мільярда доларів, що на 8,1% більше, ніж за відповідний період торік», — цитує слова віцепрем’єра його служба.

Нові виклики

За словами Дмитра Кулеби, якщо збережеться нинішня структура українського експорту, його обсяг у ЄС уже незабаром може досягти стелі: аграрна продукція та сировина — основна частина нашого експорту, і його темпи зростання поступово гальмуються. Віцепрем’єр констатує, що торгівля з ЄС має бути збалансованою, тому уряд має знайти ефективні інструменти, щоб забезпечити це. І великі надії покладають на підписання угоди про промисловий безвіз, що має забезпечити нові можливості для українського експорту й розширити його асортимент.

Дмитро Кулеба зауважує, що Угоду про асоціацію узгоджували в одній реальності, а тепер вона існує в іншій. «Ми свідомо не використовуємо термін «перегляд угоди», а говоримо, що угоду слід привести у відповідність до реальності, модернізувати. Наприклад, є плани щодо оновлення додатка до угоди, який охоплює сектор юстиції, свободи та безпеки. Це буде справді революційна річ, яка стосуватиметься і захисту персональних даних, і боротьби з корупцією, і митних питань», — каже віцепрем’єр.

Справді, українська влада зосередилася на реформуванні митниці, встановленні прозоріших правил перетину митного кордону. Для цього ухвалено євроінтеграційні закони (зокрема про спільний транзит, авторизованих економічних операторів), анонсовано впровадження стратегії інтегрованого управління кордонами. Наша держава має намір запропонувати ЄС інші ініціативи, що поглиблюють відносини з Україною і відповідатимуть вимогам часу. За інформацією заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торгового представника України Тараса Качки, Україна та ЄС 18—19 грудня проведуть у Брюсселі засідання комітету асоціації Україна — ЄС у торговельному складі. На ньому проаналізують умови двосторонньої торгівлі та остаточно сформулюють стратегію щодо оновлення угоди.

Промисловий безвіз

Виступаючи на конференції, Тарас Качка висловив упевненість, що інтеграція української митниці з Європейським Союзом, а також укладення угоди АСАА (угода про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції — угода про так званий промисловий безвіз) зроблять Україну дуже привабливою для інвестицій, перетворять її на дуже привабливе місце для розміщення фабрик і заводів. «Звичайно, «плач Ярославни» щодо українських податків і судів нікуди не дінеться, але в теперішніх умовах, коли Китай стає дедалі більшою загрозою для ЄС, також важливішими стають логістичні питання. Для китайських компаній розміщувати в Україні підприємства, які працюють на ринок ЄС, теж може бути вигідно. Китай у плані митниці інтегрованіший з ЄС, ніж Україна. У них є протокол про взаємне визнання статусу авторизованих економічних операторів, тобто товар з Шанхая в Баварію через Роттердам іде фактично без митного оформлення. Це відбувається постфактум», — цитує УНІАН слова торгового представника України.

Найближчим часом на розгляд парламенту планують винести законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду». Це черговий крок до укладання угоди ACAA. Також для внесення технічних правок у національне законодавство, спрямованих на імплементацію відповідних норм ЄС та узгодження з чинними законами, мають бути відкориговані законодавчі акти зокрема щодо публічних закупівель, метрологічної діяльності. А на початок наступного року заплановано початок роботи місії ЄС з оцінки національного законодавства та інституційної спроможності для початку проведення переговорів для підписання угоди АСАА.

Говорив Тарас Качка і про Велику Британію, акцентувавши, що ця держава та Україна мають великі перспективи розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин. За шість місяців цього року обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною і Великою Британією становив 1,2 мільярда доларів США, що на 4,3% більше за обсяги торішнього відповідного періоду. Мінекономрозвитку здійснює заходи для збереження рівня торговельних відносин між Україною та Великою Британією після виходу останньої зі складу ЄС.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»