Про злодіїв у законі всі забули і вважають, що це пережиток минулого, що їх уже немає або майже не залишилось. Але це не так. Вони є. Більш того, чимало кримінальних авторитетів  осіло у Європі й намагаються створювати організовані злочинні групи (ОЗГ) чи розширювати наявні у пострадянських країнах через молодших «коронованих» товаришів.  Особливо там, де м’яке чи зовсім немає законодавства з контролю за їхньою діяльністю,  нестабільний фінансово-економічний стан і погіршується криміногенна ситуація. Така, на жаль, Україна. Сприяє їхньому проникненню на нашу територію ще й амністія злочинців завдяки «закону Савченко»,  які здебільшого інакше як грабежами жити не вміють.

 Як показує практика, кримінальні авторитети з пострадянських країн  обирають великі й грошовиті міста, де легко загубитися з підробними документами і є чим поживитися. Це Київ,  Одеса, Львів тощо. Лише у Голосіївському районі столиці за останні два місяці завдяки оперативній інформації й злагодженій роботі слідчих затримано двох «злодіїв у законі» із Грузії.  У квітні — 37-річного  Лежаву (Амашукелі) Іраклія на прізвисько Лазар. Після звільнення з тюрми у 2013-му, де відсидів за вбивство, він очолив злочинну групу. Зізнався, що приїхав у Київ налагодити міжнародні зв’язки з українським кримінальним світом, але його затримали правоохоронці. 1 червня депортували й наймолодшого злодія у законі із заарештованих в Україні 24-річного Гегу  Озургетского (чи Георгія Куладзе). Він не відбував покарання у місцях позбавлення волі, але  у 20 років був коронований у Греції. Навіщо прибув в Україну,  не зізнався.  Обох депортували у Тбілісі із забороною в’їжджати в Україну до 2019 року.

Щоправда, гарантії, що за місяць-другий вони знову не приїдуть сюди з підробними документами, немає. На жаль, наше законодавство не передбачає серйозної відповідальності для осіб зі статусом «злодій у законі»  та їхнього арешту. Як оперативники, розуміємо, що вони приїхали створити й очолити ОЗГ. Дізнаємося про них, як правило, від інформаторів й  ідентифікуємо завдяки спеціалізованому сайту.   Але, по суті, крім депортації, нічого з цим не можемо  зробити. Судимості в них, як правило, погашені, їх не розшукують. Єдине, за що можемо зачепитися, — це підробні документи.

Та якщо хочемо убезпечити Україну та Європу від напливу криміналітету і створення нових ОЗГ  насамперед «коронованими» вихідцями із країн колишнього СРСР, потрібно ввести і криміналізувати  поняття «злодій у законі» на законодавчому рівні. А також встановити більш жорстку систему нагляду і контролю за ними, як це зробила Грузія у 2005-му за Саакашвілі. Тоді було ухвалено спеціальний закон, який вводив у Кримінальний кодекс країни окрему статтю «Злодій у законі, належність (членство) у злочинному світі», і їх саджали у тюрму.  До речі, за законами злочинного світу, злодії в законі не мають права відмовитися від свого статусу, якщо їх запитають про це публічно. Інакше їх «розкороновують», і у них виникають проблеми у злочинному світі. Тож проблем з ідентифікацією та зізнанням не має виникати.

На мою думку, криміналізація поняття «злодій у законі» не лише скоротить загрозу їх напливу в Україну, а й зніме питання ЄС під час надання нам безвізового режиму. Бо, приміром, за даними дипломатів, якими вони поділилися з британською The Wall Street Journal,  саме активізація грузинських організованих злочинних угруповань лякає Німеччину і гальмує надання Грузії  безвізового режиму в ЄС. Річ у тім, що 2013-го нова грузинська влада пом’якшила законодавство й амністувала «злодіїв у законі». Вони на час зачаїлись, але нині починають  активізовуватися. Як бачимо, це відчула не лише Україна, а й ЄС.  Якщо не хочемо повторення грузинської історії, маємо поспішити посилити законодавство і передбачити критерії й заходи, які б убезпечили суспільство, особливо молодь,  від впливу осіб зі статусом «злодіїв у законі».  До речі, вже розроблено законопроект №1188, але він не набрав потрібної кількості голосів. Мабуть, саме через нерозуміння законодавцями кримінальної ситуації в Україні. 

Денис ЯРОСЛАВСЬКИЙ, 
начальник Голосіївського райуправління поліції у м. Києві 
для «Урядового кур’єра»