Для уряду ключовим пріоритетом залишається відновлення енергосистеми, її стійкість та підготовка до зими. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів 13 червня. Окрему увагу приділено Харкову та Харківській області. Серед іншого уряд спрямував додаткові 2,5 млрд грн.

«Це будуть кошти на відновлення енергосистеми регіону, міста, на встановлення когенераційних установок, блочно-модульних котелень та газових генераторів. Тобто це кошти для того, щоб узимку жителі Харківщини мали світло і тепло», — зазначив Денис Шмигаль.

За його словами, в бюджеті міста на підготовку до опалювального сезону передбачено ще 2 мільярди гривень.

На центральному рівні уряд продовжує активні заходи з децентралізації енергосистеми. Як зауважив Прем’єр-міністр, в основі цього плану два принципи: доступність енергообладнання для людей, ОСББ, громад та бізнесу і спрощення підключення й експлуатації цього енергообладнання.

Цього тижня Нацбанк у спільній роботі з урядом зробив кілька важливих кроків, які збільшують можливості банків для кредитування проєктів відновлення та децентралізації енергетики.

«Нові положення підвищать доступність кредитів на енергообладнання для українських родин, а також для малого та середнього бізнесу. Наприклад: відсоток 13,5, застава — лише обладнання, яке купують», — зазначив Денис Шмигаль.

Усе це дає змогу людям і бізнесу встановити собі сонячні панелі, накопичувачі електроенергії та когенераційні установки. За словами Прем’єр-міністра, так люди забезпечать електроенергією себе і допоможуть країні вистояти в битві за світло й тепло.

Практичні підсумки конференції в Берліні

Під час третьої Конференції з відновлення України в Берліні загалом було укладено понад 100 міжнародних угод.

«Наша команда на чолі із Президентом Володимиром Зеленським отримала дуже практичні результати. Це проєкти в енергетиці, оборонній промисловості, відбудові соціальної та критичної інфраструктури, відновленні економіки. Їх оціночна вартість, за даними німецької сторони, — майже 16 мільярдів євро», — повідомив Прем’єр-міністр під час урядового засідання.

Зокрема у галузі енергетики — США нададуть 824 млн доларів на підтримку енергетичної інфраструктури України. Також підписано угоду з Німеччиною на 30 млн євро для підвищення надійності нашої енергетичної системи. «Світовий банк надасть додатковий грант на 47 млн доларів, який буде спрямовано на закупівлю теплового обладнання для Харкова. ЄС надасть додаткові 1000 генераторів, а також сонячні батареї. Це підтримка наших зусиль з децентралізації енергосистеми», — зауважив Денис Шмигаль.

Крім того, підписано меморандуми з багатьма провідними компаніями щодо децентралізованого виробництва електроенергії, збільшення використання ВДЕ, впровадження енергоефективних технологій, розбудови розумних мереж та відновлення гідроелектростанцій.

У галузі фінансів та економіки, за словами Прем’єр-міністра, вперше було проведено засідання Мультидонорської координаційної платформи. До кінця червня Україна отримає ще 1,9 млрд євро бюджетного фінансування від ЄС.

«Підписали з Європейським Союзом перші гарантійні угоди на суму 1,4 млрд євро в межах інвестиційного компонента програми Ukraine Facility», — додав Денис Шмигаль.

Україна разом зі США опрацьовує надання 7,8 млрд доларів бюджетної підтримки, а також 1,5 млрд доларів для економічного відновлення. Окремо було започатковано Альянс стійкості малого та середнього бізнесу для України. Це зобов’язання на понад 7 млрд євро.

«Разом з партнерами започатковано Skills Alliance. Мета цієї ініціативи — надати змогу перекваліфікації десяткам тисяч українців. Запланований бюджет — 700 мільйонів євро на три роки. Американська DFC оголосила про фінансування для страхування ризиків на 350 мільйонів доларів. Це дасть більше іноземних інвестицій у нашу економіку», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр повідомив, що Україна отримає грант від Міжнародного банку реконструкції та розвитку на 230 мільйонів доларів для вдосконалення морського і залізничного сполучень. А провідні світові компанії та бізнес-асоціації зі США, ЄС, Канади, Великої Британії, Норвегії створили консультативну раду бізнесу для збільшення інвестицій в нашу країну.

Також на Конференції з питань відновлення підписано угод на майже 260 млн євро для відновлення зруйнованого житла. «Ми продовжуємо залучати фінансування від партнерів для відновлення житла українців. З Банком розвитку Ради Європи підписано угоду на 100 млн євро для продовження урядової програми єВідновлення», — повідомив Прем’єр.

Крім того, на відновлення та розвиток охорони здоров’я спрямовано понад 185 млн євро. Укладено угоду між Україною та Банком розвитку Ради Європи на 100 млн євро. Було також підписано Угоду з ЄІБ на 100 млн євро для модернізації соціальних послуг та відбудову критичної інфраструктури.

Нагадав Прем’єр і про допомогу союзників на безпеку та посилення протиповітряної оборони. «Німеччина, Нідерланди, США, Норвегія, Данія, Італія, Естонія та інші наші союзники передають нові системи, радари, ракети, щоб ми могли захищати наше небо, наші міста та все те, що ми зараз спільно відновлюємо. Укроборонпром і Rheinmetall відкрили перший в Україні цех з ремонту бронетехніки. Наступний крок — ремонт танків в Україні й локалізація виробництва бронетехніки Lynx», — перерахував Денис Шмигаль. Він подякував канцлерові Німеччини Олафу Шольцу та німецькому урядові за потужну організацію та підтримку конференції з відновлення. Прем’єр-міністр висловив вдячність Президенту України Володимиру Зеленському за особисте лідерство під час конференції та всій українській делегації за наполегливу роботу.

На виконання рекомендацій Єврокомісії

Уряд посилює управлінську відповідальність та підзвітність керівників розпорядників бюджетних коштів. Як повідомляє Міністерство фінансів, учора Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 р. №1001 і від 12 грудня 2018 р. №1062».

Стратегія реформування державного управління України на 2022—2025 роки порушує питання необхідності покращення управлінської підзвітності відповідно до європейських принципів з урахуванням особливостей системи державного управління України та посилення управлінської підзвітності на всіх рівнях державного сектору, зокрема підвищення ефективності внутрішнього контролю в державних органах.

Прийняті зміни — реалізація Плану заходів з виконання рекомендацій Європейської комісії, представлених у звіті про прогрес України в межах пакета розширення Європейського Союзу 2023 року та Плану пріоритетних дій уряду на 2024 рік. Мета — посилення управлінської відповідальності та підзвітності керівників розпорядників бюджетних коштів і запровадження декларації керівника із внутрішнього контролю, яка набирає чинності з 2026 року, а також гармонізація застосованої в основних засадах термінології із законами України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» та «Про медіа».

Декларація керівника з внутрішнього контролю — важливий інструмент для забезпечення ефективного управління, належного рівня організації внутрішнього контролю та посилення управлінської відповідальності та підзвітності. Запровадження такої декларації спрямоване на забезпечення прозорості, ефективності та результативності управління, належного використання ресурсів, а також один із ключових аспектів зміцнення демократичних цінностей. Підписуючи декларацію, керівник демонструє об’єктивну впевненість про достатність упроваджених та вжитих в установі організаційних заходів для досягнення цілей її діяльності, забезпечення ефективного та законного використання бюджетних коштів.

Практика європейських країн показала, що декларування — невід’ємна частина внутрішнього контролю

Мінфін спільно із проєктом міжнародної технічної допомоги SOERA розробляє форму, структуру та зміст декларації керівника із внутрішнього контролю. Декларацію затверджуватимуть наказом Мінфіну.

Джерело:Департамент комунікацій Секретаріату КМУ