СВЯТИНЯ

Запорізькі історики обгрунтували духовний зміст Герба України

Тризуб вшановували на території нинішньої України не лише за Київської Русі, як вважали більшість науковців, а впродовж усіх періодів історії, аж до прадавніх цивілізацій Середземномор'я. Він міцно пов'язаний з обожнюванням Сонця як творця життя (символ хрест) та якоря, який давав людям надію на спасіння (символ тризуб). Це фахово довели за майже 30-річними науковими дослідженнями лауреат державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України Олександр Бєлов і доктор історичних наук, професор Георгій Шаповалов, директор Запорізького обласного краєзнавчого музею, де вони й підготували виставку "Історія державного герба України", присвячену 20-річчю Незалежності нашої держави.

Там представлені 145 репродукцій та зображень унікальних старожитностей з Національного музею історії України, національних заповідників "Хортиця", "Херсонес Таврійський", Львівського історичного музею й інших музеїв України й далекого зарубіжжя. Експонати підтверджують наукову теорію про походження українського герба. Відкриття запорізьких істориків має відбити в опонентів нинішньої державної символіки бажання замінити її. Адже наочно доводить, що саме тризуб - духовний символ України на всі часи.

- Перші зображення тризуба - так званого хреста-якоря, знайдені ще на петрогліфах Кам'яної могили, датовані третім тисячоліттям до нашої ери, - розповів Георгій Шаповалов. - Хрести-якорі - і на монетах-стрілках VІІ ст. до нашої ери - за 700 років до появи християнства! Наш герб знаменує духовний подвиг Святого Климента, четвертого Папи Римського (задовго до розділу християн на католиків і православних). Його висвятив у єпископи учень і послідовник Ісуса Христа апостол Петро. Легенда свідчить, що Римський імператор заслав Климента на каторгу до Інкерманських каменоломень на Чорному морі, де за проповідництво його у 101 році нашої ери розіп'яли на якорі і втопили в Козачій бухті сучасного Севастополя. Місце відоме небагатьом паломникам. А якір став для нього своєрідним Хрестом, який відтоді вважають християнською святинею.

За життя Климент творив чимало чудес. Після смерті його мощі та якір, на якому був розіп'ятий, стали чудотворними. Культ хреста-якоря розвивався 600 років, а потім був забутий щонайменше на 200 років.

Кирило і Мефодій, видатні першодрукарі, перекладачі Біблії на старослов'янську мову, свого часу здобули широке визнання саме тому, що розвідали історію Святого Климента, знайшли мощі і зробили відомою всій Європі цю святиню і, зокрема, символ тризуба. Вони відвезли частину мощів до Рима і Константинополя. А основна частина святині залишалася в Інкермані (у Свято-Климентському Інкерманському монастирі і понині зберігається їхня частка).

А ще через 100 років після першодрукарів великий князь Володимир, прагнучи зміцнити державницькі позиції Київської Русі династичним шлюбом із донькою Візантійського імператора, мусив прийняти християнську віру. Він вирішив хреститися не у Римі (на той час уже католицькому), але й не у Константинополі. Пішов на Херсонес, завоював його і тут на мощах Святого Климента прийняв хрещення.

Існує легенда про те, як великий князь утратив у бою зір, а коли його хрестили святинею, прозрів, і перше, що побачив, - якір-хрест, на якому розіп'яли Климента. Тож він і обрав цей символ для свого герба. Повертаючись до Києва, князь Володимир забрав із собою раку з головою Святого Климента. Саме цією святинею (нині рака з чудотворними мощами перебуває у Києво-Печерській лаврі) він і охрестив невдовзі стольний град.

- Хрест-якір був духовним символом нашого народу і коли українські землі належали Великому Князівству Литовському та Речі Посполитій, і в добу Козаччини, і за колонізації українських територій Австрією та Росією, і на різних етапах новітньої історії України, - зазначив Георгій Шаповалов. - Він на гербах видатних політичних діячів Івана Мазепи, Богдана Хмельницького.

Вже наприкінці травня оригінальна експозиція виставки демонструватиметься у столиці в Національному історичному музеї, а її репродукції подорожуватимуть містами і селами нашої держави, щоб якомога більше громадян усвідомили причетність нашого народу до прадавніх цивілізацій світу.

- Здобутки запорізьких науковців - це справжній науковий прорив, - високо оцінив дослідження фахівців заступник голови облдержадміністрації Микола Ярмощук. - У нашій країні до цього часу не існувало офіційного пояснення значення тризуба як історичного символу української державності. Тепер же Україна здобула історично і науково об╢рунтовану концепцію походження нашого герба.