Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, комунальний заклад Закарпатської обласної ради, отримав сертифікат якості 2020 року від відомої у світі інтернетплатформи про подорожі (туризм) Tripadvisor. За підсумками відгуків мандрівників, залишених на платформі, їхніх вражень від перебування в історичних локаціях провідний музейний заклад Закарпаття увійшов до 10% найкращих таких закладів на всіх континентах. Днями тут побував кореспондент «Урядового кур’єра».

Не стояти з простягнутою рукою

Торік тут відзначали 75-річчя. Через карантинні обмеження — скромно. Зате роботу над розширенням оглядових площ, удосконаленням експозицій тут вели на повну силу, і нині, коли двері закладу знову широко відчинені, його працівники радо демонструють їх.

…На подвір’ї, що пам’ятає десятки поколінь творців, власників замку і його мужніх захисників, уже весна. Велетенськими бутонами сигналізують про її остаточну перемогу сакура й магнолія, готується розквітнути бузок. Усе налаштовує на споглядання краси, заглиблення в історію. Провідником виступив виконувач обовязків директора музею кандидат історичних наук Михайло Делеган.

«Для належної подачі і збереження старожитностей потрібні кошти, — розповідає Михайло Васильович. — Їх отримуємо з місцевого бюджету, хоч Ужгородський замок має статус загальнонаціональної пам’ятки культури. Торік уперше за останні десятиліття заклад залучив чималу — 1 мільйон 940 тисяч гривень — інвестицію з обласного бюджету. І за ці кошти вдалося провести ремонт найбільш аварійної частини покрівлі замку, що разом з ремонтними роботами за власні кошти одразу ж відобразилося на відвідуваності музею».

У першому кварталі 2020-го, тобто до початку карантинних обмежень, музей прийняв майже 32 тисячі відвідувачів. Було проведено понад 150 екскурсій. Вдалося заробити 570 тисяч гривень. Нині показники значно скромніші через коронавірус. У першому кварталі 2021-го музей прийняв усього 13,5 тисячі відвідувачів і заробив близько 360 тисяч гривень. Проведено 110 екскурсій. Зі зміною керівництва закладу тут почали пошук додаткових джерел надходження коштів. Вносять зміни в орендні відносини, впроваджують ефективніші форми господарювання. А це з урахуванням мінімальних зарплат дасть змогу створити фонд стимулювання працівників музею.

Ще одна суттєва деталь: із критерієм оцінки ефективності роботи працівників музею гармонізують і його кадрове забезпечення.

Допомагають меценати і реставратори

Зростає інтерес до музею меценатів. Серед них колишній народний депутат дослідник історії Закарпаття Станіслав Аржевітін, скульптор Михайло Белень. Частину власної наукової бібліотеки передав директор Центру гунгарології Ужгородського національного університету доктор філологічних наук Петро Лизанець. Експозицію залу музичних інструментів збагатив старовинний, виготовлений ще за часів Австро-Угорщини інструмент тарагота. Його придбав і передав згідно з договором для презентації відвідувачам бізнесмен Володимир Панов.

«Тисячі експонатів нині ще у сховищах, хоча могли б прикрасити експозиції, — розповідає Михайло Делеган. — Багато з них потребують термінового втручання. Зі створенням реставраційної ради ми значно активізували роботу з відновлення речей, які під загрозою втрати».

Керівниця сектору реставрації Крістіна Кліса демонструє картину перед реставрацією

Сектор реставрації на чолі з Крістіною Клісою відновив чимало речей, які зайняли місце в експозиції. Серед них кілька живописних полотен художників XVIII—XIX століть. Реставратор Роман Мурник за зразками оригінальних фрагментів виготовив із латуні фурнітуру для старовинного секретера. Тепер працює над виготовленням лицарських обладунків, які відвідувачі уже найближчим часом зможуть приміряти та зробити світлини. Реставратори запрошують для набуття професійних навичок студентів Закарпатської академії мистецтв, де відкрито спеціалізацію з цього фаху.

Художник-реставратор Роман Мурник працює над виготовленням лицарських обладунків. Фото автора

Розкопки збагачують експозиції

Одна з найновіших експозицій містить предмети, знайдені під час розкопок старовинної церкви, залишки якої на території музею. Монети, декоративні елементи одягу, каблучки й прикраси знайдено під час археологічної експедиції, яку провадять фахівці з Ужгородського національного університету спільно із працівниками музею. Зал із цими предметами, який майстерно і з великою любов’ю оформила завідувач сектору археології Ольга Шумовська, став окрасою закладу і завжди перебуває в центрі уваги відвідувачів.

Завідувач сектору археології Ольга Шумовська

А в довжелезній залі на третьому поверсі, схожій на галерею, завершують готувати нову експозицію — етнографічну. Вона міститиме зразки традиційного народного одягу жителів різних куточків Закарпаття, предмети щоденного вжитку. Роками ці речі світу не бачили, їх зберігали в запасниках.

«Якби бізнесмени розмістили в галереї ресторан, як уже було погоджено з попереднім керівництвом, то ці старожитності припадали б пилюкою та псувалися й надалі, — пояснює Михайло Делеган. — А так до них скоро прийдуть глядачі. До речі, законодавство забороняє використовувати музеї приватним особам у комерційних цілях, якщо це шкодить основній діяльності закладу».

У форматі 3D

Дуже важливо, що вся ця старовина промовляє до сучасників новітніми засобами. Для її кращого сприймання задіяно все — від ретельно підібраних та вміло поданих предметів в експозиціях до сучасних відео— й аудіозасобів. Програміст Василь Габорець незвично, у форматі 3D подав портрети колишніх власників замку, вельмож. Портрети в рамах, немов живі люди, усміхаються і підморгують глядачеві. Поки що такі ефекти є на сайті музею та у фейсбуці, але невдовзі глядачі зможуть побачити їх і в залах. Кількість переглядів цих відеороликів на сайті музею й у фейсбуці за місяць сягнула майже 50 тисяч.

Небезпідставно в музеї роблять висновок: значна частина тих, хто ознайомлювався із сайтом, після зняттям обмежень «червоної» зони стануть реальними відвідувачами експозицій і виставок Закарпатського обласного краєзнавчого музею.