У Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької відбулася світова прем’єра опери «Коли цвіте папороть». Понад два місяці копіткої праці — й талановита команда митців принесла глядачеві незабутнє дійство, яке об’єднало фольк, авангардну музику і балет, феєричне сучасне світло та відеоефекти.

Серед її творців — керівник Львівської опери режисер-постановник Василь Вовкун, композитор голова Національної спілки композиторів України Євген Станкович, диригент-постановник — народний артист України Володимир Сіренко. Режисерський задум втілював народний художник України Тадей Риндзак, художником костюмів виступила Ганна Іпатьєва, хормейстром-постановником — Василь Коваль. У прем’єрних виставах узяла участь народна артистка України Ніна Матвієнко. Літературна основа опери — твори Миколи Гоголя, національний фольклор, героїчний епос, народні обряди.

 Унікальна опера поєднала жанри: народні традиції та сучасну хореографію. Фото з сайту: https://www.ukrinform.ua

«Цей твір має унікальну історичну долю, адже ще 1977 року Євген Станкович отримав пропозицію написати масштабний сценічний твір від французької концертної фірми «Алітепа» для Народного академічного хору ім. Григорія Верьовки, що потребувало нового, світлого сучасного жанрово-видовищного рішення. Через рік твір було написано, і 1979-го митці почали його ставити. І це були непересічні особистості. До проекту долучилися львівський художник-постановник Євген Лисик, київський балетмейстер Анатолій Шекера, провідний маестро того часу Федір Глущенко. Офіційно виставу скасували «з технічних причин», проте відомо, що нагорі вважали, мовляв, «Україна почала в самостійну грати», — розповідає Василь Вовкун. За його словами, французи, які замовляли цей твір, були тоді в Києві й планували 25 вистав феєрії в паризькій «Гранд опера», пропонували контракт на п’ять років, щоб показати «Коли цвіте папороть» Європі й усьому світу, та заборона перекреслила всі очікування. Понад 20 років Василь Вовкун мріяв про власну постановку твору Євгена Станковича.

За словами режисера-постановника, сюжетно-композиційна специфіка лібрето опери зазнала трансформації — це узгоджено з автором музики. Від золотої доби часів язичництва (перша дія) або гуманістичної епохи, де панувала гармонія людини і природи в усіх виявах, до часів нинішніх (друга дія), сповнених гуманітарних катастроф, загрози війн, хаосу, у підтекстах відчуватиметься вся історія України, від найдавніших часів і до сучасності.

«Ітиметься про народження нового покоління, про новітню Україну, таку, якою ми її нині відчуваємо, — у боротьбі за місце у світі. Тут важливий символ — ідея нескореності», — зазначає Василь Вовкун.

Художник-постановник світла, режисер відеопроекції Дмитро Ципердюк розповідає, що, коли послухав музику Станковича, то долучився до роботи з великим натхненням: «Я скасував усі концерти й проекти і з головою поринув в атмосферу прекрасної роботи у Львівській опері».

Ніна Матвієнко підкреслює, що «Коли цвіте папороть» — це твір, який зазнав випробування часом. «За 40 років не зникли ні настрій, ні сучасність музики. Частини опери настільки гармонійні, що не помічаєш жодних переходів. Якби ми показали цю оперу світу, то він би побачив Україну іншою — оптимістичною, з притаманним народові духом свободи і життя. Ми європейці, однак з унікальною ідентичністю. На мою думку, для нас бути самими собою — це честь», — наголошує співачка.

«Коли цвіте папороть» демонструє унікальне поєднання жанрів, народних традицій і сучасної хореографії, а музика зачаровує. Відомий сюжет набуває нового звучання та прочитання», — поділився враженнями від прем’єри один із глядачів — міністр культури Євген Нищук.

Наступні покази вистави відбудуться на початку лютого 2018 року.