Різних тлумачень однієї норми податкового законодавства, втручання Державної фіскальної служби в процес відшкодування податку на додану вартість не буде. Ці та деякі інші проблеми, що дошкуляють нині бізнесу, має розв’язати законопроект Міністерства фінансів «Про внесення змін до Податкового кодексу України». У цьому переконаний заступник міністра фінансів Євгеній Капінус.

«Нині податкові консультації можуть бути різними в різних регіонах, деякі навіть видають не в межах закону, тому пропонуємо, щоб консультація набувала чинності, коли потраплятиме в єдиний реєстр. Плануємо скасувати обмеження права Мінфіну на видачу узагальнених податкових консультацій за зверненням підприємців, якщо роз’яснення ДФС видаватиметься їм неправомірним. Усунути можливості для зловживань також допоможе запровадження єдиного (замість двох) публічного реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ», — каже заступник міністра.

А щоб зменшити тиск ДФС на бізнес, міністерство пропонує скасувати обов’язок надання документального підтвердження інформації на запит ДФС під час проведення зустрічної перевірки. «Бізнес сам вирішуватиме, які документи надавати. Раніше потрібен був контейнер різних документів», — констатує Євгеній Капінус.

У законопроекті Мінфін урахував побажання і підприємців, що реалізують пальне в невеликих ємностях (ідеться, наприклад, про запальнички). Вони змушені були реєструватися платниками акцизного податку. Такої необхідності не буде, якщо реалізують пальне в ємностях до двох літрів.

Можливість обирати 

«Загалом усі пропозиції податкових змін обговорювали в межах спеціальної робочої групи при Мінфіні, до якої залучали широке коло експертів. І більшість спірних питань зняли», — запевнив Євгеній Капінус.

Віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) Юлія Дроговоз вважає запропоновані зміни косметичними і вбачає необхідним подальше вдосконалення фіскальної системи.        

Загалом експерти позитивно оцінюють запропонований механізм покращення адміністрування ПДВ (єдиний реєстр заяв на відшкодування), але нагадують про мільярдні переплати, які повертають нині непрозоро і дуже довго.      

У Мінфіні погоджуються, що держава заборгувала підприємцям значний ресурс — 30   мільярдів гривень. «Нині щоквартальне відшкодування — 4 мільярди гривень, з них мільярд — стара заборгованість. Одноразово повернути всі кошти держава не спроможна, тому розглядають можливість випуску облігацій, щоб реструктурувати цю заборгованість. Намагаємося створити умови, щоб надалі такої проблеми не виникало. Тому виступаємо з ініціативою: з 2018 року всі податки сплачуватимуть на один казначейський рахунок, тож буде змога коригувати різні переплати», —  каже Євгеній Капінус.

І додає: малий бізнес зможе зокрема обирати систему оподаткування — загальну з податковими канікулами на 5 років чи спрощену зі сплатою єдиного податку. «Пропонують нову систему оподаткування доходів. Буде три категорії. Перша — дрібна одноосібна діяльність  (нова) — сплата податку на доходи фізосіб за фіксованою ставкою 10% мінімальної зарплати за річного доходу 250 розмірів мінімальної зарплати (нині це майже 345 тисяч гривень), подання раз на рік декларації спрощеної форми про доходи. Друга — пом’якшена загальна система (нова) — дохід до 4 тисяч розмірів мінімальної зарплати (нині 5,5 мільйона гривень), ставка податку — 18% з прибутку, спрощений облік доходів і витрат. Третя — стандартна загальна система (чинна): дохід — понад 4 тисячі розмірів мінімалки, податок — 18% з прибутку, повноцінний облік доходів і витрат на підставі документів, які відповідають вимогам бухобліку», — роз’яснює чиновник.        

Знижувати фіскальний тиск — правильно, але має бути й баланс у державних фінансах. Фото з сайту espreso.tv

У виграші мінімізатори

П’ятирічні канікули, за словами Євгенія Капінуса зробили для того, щоб якомога більше підприємців перейшли зі спрощеної на загальну систему. «Такі канікули — не новація. Скажу щиро: коли вони функціонували, то небагато хто цим скористався. Значно легше йти на спрощену і платити менше. Але намагатимемося спрощувати умови для загальної системи, щоб вона ставала вигідною», — обіцяє він. 

Щодо спрощенців, то, до речі, керівник підприємства «Укрінтал-Сервіс» Тамара Андрієвська вважає, що влада неправомірно постійно урізає норми річного обігу для належності до спрощенців. «Це роблять на догоду великим підприємствам. А малим підприємцям простіше на спрощеній системі, адже не треба тримати армію бухгалтерів, юристів (зарплату кваліфікованим працівникам потрібно платити велику). Ми ці кошти краще використали б на підвищення зарплати своїм працівникам. І податок на доходи має бути меншим. Нині у виграші ті підприємства, в яких люди не оформлені офіційно і отримують зарплату в конвертах»,  — каже вона.

У Мінфіні нагадують, що знизили удвічі єдиний соціальний внесок — до 22%. Але й кивають на те, що досі держава не позбулася значних проблем із Пенсійним фондом. «Звичайно знижувати податки — це правильно, але має бути й баланс у державних фінансах.  Бізнес позитивно відреагував на зниження єдиного соцвнеску. Відбувається істотна легалізація зарплат — ми очікували на менше. Тому проаналізуємо і думатимемо про подальші кроки», — запевняє Євгеній Капінус.

І додає, що коригують спрощенку, бо в дискусіях з МФВ її називають схемою для відмивання коштів. «І якщо збільшувати поріг річного обігу, то треба бачити, як контролювати, щоб у категорію не заходили ті підприємства, які просто зловживають цим механізмом. В Україні є мережі, де всі спрощенці», — констатує він. 

Дорого, тому й неприйнятно

А про пропозиції деяких підприємців щодо заміни ПДВ на податок з обороту Євгеній Капінус каже таке: «Загалом, то це має привабливий вигляд, оскільки підприємство платить з того, який має оборот. Але кумулятивний ефект значний — у рази більші суми, ніж нині за чинності ПДВ. Зокрема у нерівних умовах будуть матеріалоємні підприємства, в яких податок накопичуватиметься на вартості кожного матеріалу».

За його словами, у світі, де запровадили цей податок, — це податок холдингів. Він стимулює об’єднуватися в одну структуру, тож призводить до монополізації. Тому через це свого часу відмовилися від запровадження податку з обороту.

Юлія Дроговоз каже, що в УСПП теж прораховували цю можливість. Висновок такий: для підприємців дорого.

Від редакції.  Незабаром дискусія щодо ініціатив Мінфіну триватиме у Верховній Раді. Звісно, на розсуд депутатів пропонуватимуть не один законопроект. І можливо, як уже було раніше, з’явиться компромісний документ. Що матимемо насправді, побачимо. Головне, щоб легальному бізнесу завдяки новаціям працювати стало легше.