Система держархбудконтролю і нагляду має працювати як якісний прозорий сервіс для будівельного бізнесу. На цьому нещодавно наголосив  віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ (Мінрегіон) Геннадій Зубко.

За його словами, навіть призупинення чинності нових ДБН (державних будівельних норм) з 1 вересня судовими інстанціями за позовами кількох ландшафтних і будівельних компаній не змогли негативно вплинути на цей потрібний  демократичний  процес. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, що в цій царині змінилося від початку вересня до сьогодні.

Відтепер  усе прозоро

Як відомо, нові ДБН вводять більш жорсткі умови щодо планування території, щільності й висотності забудови, технічних моментів та архітектурних зобов’язань (приміром, розташування дитячих садків та шкіл у житловій забудові, як на Заході), облаштування будинків пандусами для людей з особливими потребами, проектування сміттєпроводів тощо. Значно спрощуються процедури отримання ліцензій, видачі дозволів на будівництво. Тобто нові ДБН цілком справедливі й демократичні.

Які проміжні підсумки нововведень на будівельному ринку і хто цьому заважає? За інформацією Мінрегіону, на сьогодні в межах децентралізації місцеві органи виконавчої влади взяли на себе повноваження державного архітектурно-будівельного контролю. Тобто ті функції, якими раніше займалася Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ). Виняток — Полтавщина.

«Першочергове завдання ДАБІ — опрацювати разом з бізнесом нову концепцію через запровадження електронного кабінету забудовника з підключенням усіх необхідних реєстрів. Створення нового сервісу максимально усуне чиновника з дозвільних процедур. Наступне нововведення, яке буде запроваджено найближчим часом, — підключення органів місцевого самоврядування до системи «Прозора ДАБІ» та залучення громадських інспекторів на місцях до роботи в системі ДАБІ», — наголосив Геннадій Зубко.

Ідіть одразу  в прокуратуру

Як зазначив перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський, і виконавча, і законодавча влади, а також громадські організації роблять усе, щоб був жорсткий контроль проходження всіх станів будівництва через систему «Прозора ДАБІ». «Парламент має у найближчому майбутньому ухвалити дуже потрібні закони щодо вдосконалення системи планування забудови, зменшення корупційних проявів у галузі, визначення класу наслідків відповідальності об’єктів архітектури, господарська діяльність із будівництва яких підлягає ліцензуванню».

За словами керівника  ДАБІ Олексія Кудрявцева, відтепер компаніям-забудовникам у регіонах не треба оббивати пороги  для отримання дозволів на зведення осель і давати хабарі: «З 1 листопада всі документи можна подавати через електронну систему і бачити потім усі етапи їхнього проходження. Так, можуть бути відмови, але вони мають бути обґрунтованими. Якщо вам відмовляють 4—5 разів і ви вважаєте, що це безпідставно, то йдіть одразу до прокуратури».

Олексій Кудрявцев зазначає, що йому  погрожують, тиснуть недоброзичливці. А це вказує на те (як і писав нещодавно «Урядовий кур’єр» у матеріалах «Може, досить спрощувати будівельні норми?» (№195 від 18 жовтня 2018 року) та «Хто не бажає будівельного прогресу?» (№164 від 4 вересня 2018 року),  що чимало будкомпаній і таких ландшафтних горе-фірм, що подали позови до судів, не хочуть оновлення й бояться нових більш жорстких ДБН.

Як бешкетували у деяких регіонах?

Як зазначив Геннадій Зубко, в Херсонській та Одеській областях донедавна діяли компанії-посередники, які брали чималі гроші за отримання таких дозволів. Звісно, уряд разом із правоохоронними органами поклали край цьому негативному.

Як розповідає керівник  науково-виробничого кооперативу «Меркурій» Павло Головко (компанія-забудовник з Херсона), після наведення ладу в керівництві області останнім часом девелоперським компаніям стало набагато легше дихати: «Нам вставляли такі палиці в колеса, що вже чимало забудовників хотіли кидати свою справу на Херсонщині та їхати працювати у Польщу. На щастя, що все закінчилося добре, тож тепер у нашому краї можна працювати спокійно».

За словами керівника підприємства, на нього було заведено аж п’ять кримінальних справ, начебто за те, що він дуже задешево продає своє щойно збудоване житло. Справді нонсенс. Якщо за умови доброї якості житла (ця компанія, за відгуками експертів та мешканців будинків, зводить саме таке), воно має цілком умотивовану ціну, то таке треба лише  підтримати.

Тішить й таке: нині й Мінрегіон, і керівники великих чесних будівельних і девелоперських компаній підтримують інститут громадських організацій, покликаний до суспільного контролю за етапами будівництва об’єктів. Раніше цього просто не було, й інвестори- фізособи, які вкладали гроші у зведення осель, не мали жодного впливу на будівництво, виявлення помилок та головне — їхнє виправлення компаніями-забудовниками. Тепер усе буде інакше.

І правильно каже керівник компанії-забудовника Микола Толмачов: нарешті в Україні відбулася позитивна будівельна революція. А від чинності нових ДБН краще житиметься і девелоперам, і пересічним людям, які не побоялися вкласти зароблені гроші у зведення власних осель. Віриться, що вже ніхто нікого не образить: компанія-забудовник інвестора чи держава фірму, що будує житло.