Об’їжджаючи торік у кінці жовтня територію міста, заступник Полтавського міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурко та керівники міських комунальних підприємств у сквері по провулку Шевченка побачили бездоглядного дерев’яного ведмедя, зробленого й встановленого там з нагоди Олімпіади-1980. Скульптура, яку протягом тривалого часу навіть не фарбували, була в жахливому стані. У Мишка не було вуха й лапи, а бетонна основа, на якій він стояв, ледь трималася. Уявивши, що може статися, коли на цього ведмедя залізуть діти, наприклад, сфотографуватися, заступник міського очільника доручив присутньому там директорові КП «Декоративні культури» Сергієві Луценку вивчити питання щодо реконструкції й переустановлення масивної скульптури.

Як потім розповів для «Урядового кур’єра» Сергій Луценко, він думав, що це легко зробити, тому що в місті вистачає майстрів, які вміють працювати з деревом. На жаль, вони за свою майбутню послугу загнули такі суми, що керівник розгубився. Проте начальник відокремленого підрозділу «Полтавський міський парк «Дендропарк» КП «Декоративні культури» Михайло Шлафер його заспокоїв: «Не вийшло зробити ведмедя з чиєюсь допомогою, тоді ми його самі зробимо».

Начальник відокремленого підрозділу «Полтавський міський парк «Дендропарк» КП «Декоративні культури» Михайло Шлафер сподівається, що вироби його художньої майстерні сподобаються полтавцям і гостям міста. Фото автора

Підібрав серед працівників дендропарку собі помічників із художнім хистом, місце під майбутню майстерню, певну кількість електроінструменту, і взялися до справи. Вирішив не відновлювати олімпійського Мишка, а зробити нашого, українського ведмедя-пасічника, з вуликом і бджолою. Та потім подумали, що її легко можуть зламати ті, хто залазитиме фотографуватися. У підсумку виготовили ведмедя в українських традиціях, з діжкою меду й бджолою, але підвели під конструкцію надійний бетонний фундамент. Тепер клишоногого не завалить і група любителів селфі. Стоїть він на тому самому місці, що і його олімпійський побратим, і радує полтавців.

Коли на підприємстві запрацювала художня майстерня, до Михайла Шлафера та його помічників — Віктора Сегеди, Івана Швеця, Олександра Котлярова стали приходити й пропонувати посильну допомогу й інші зеленбудівці. Настільки захопливим виявився процес виготовлення з дерева різних тваринок. Під умілим керівництвом Михайла Шлафера на світ з’явилися дерев’яні сова, журавель, черепаха, оберіг «лебедине кохання», бобер. Навіть птеродактиль, який насиджує яйця у гнізді! І всі ці персонажі настільки правдоподібні, добрі, а деякі й кумедні! Це й не дивно: бо Михайло Шлафер — карикатурист у душі й знає, як поліпшити настрій будь-кому. Подібні речі може зробити лише людина з великим серцем.

За словами Сергія Луценка, ці дерев’яні скульптури не залишаться на підприємстві, а стануть окрасою Полтави, її парків, скверів, вулиць і провулків. Ну й чимало такої звірини чи то дичини звідси перекочує в дендропарк.

Оберіг дендропарку «Лебедина вірність»

Нещодавно КП «Декоративні культури» отримало доручення виготовити з дерева скульптуру козака і встановити його біля пам’ятника козакам на Панянському бульварі. Майбутній козак буде в людський зріст, з чубом, шаблею і в штанях-шароварах.

Окрім того, Шлафер і компанія виготовлять макети гармат для Подільського району, які встановлять на місці старовинної фортеці на Соборному майдані. Це буде велично й красиво. «Бачив у Харкові багато різноманітних фігурок, які виготовлені з бронзи. Вони симпатичні, але недешеві. А наші скульптури дістануться місту безкоштовно», — зауважує директор «Декоративних культур».

Спочатку художня майстерня при комунальному підприємстві була обладнана в теплиці. Поки йшли дощі, там було світло й тепло. Зараз температура в теплиці сягає 50 градусів за Цельсієм, тому майстерню тимчасово перенесли на відкритий майданчик. А в кінці літа її, ймовірно, помістять у спортзалі, де й місця вистачає, сонячно й затишно. І, що важливо, до спортзалу зручно підвозити необхідні для роботи матеріали.

Ходимо поміж скульптурами з Михайлом Шлафером, і він розповідає, що крім занять у театрі, будівництва й малювання карикатур у свій час захоплювався різьбленням по дереву й коренепластикою. Зараз набуті знання й навички стали йому в пригоді. Він придумує образи й навчає своїх добровільних помічників технології, а вони вирізають, фарбують, клеять, шліфують.

Журавель поки що без журавки

Такі хом’яки мешкають лише в Полтаві

Цей вид ланей також водиться тільки в полтавському дендропарку

До творення окремих речей доклав руку й сам, зокрема зробив ворона, хом’яка і голову птеродактиля. Віктор Сегеда зробив для цього прикольного динозавра гніздо і яйце. Крім цього, показав Олександрові Котлярову, з якого дерева краще зробити журавля. У майбутньому вони зроблять зграю таких журавлів у різноманітних позах. Якийсь із цих птахів намагатиметься злетіти, інший може стояти на одній нозі. Якщо їх розмістити групою, вона стане окрасою будь-якого парку.

Із цього яйця скоро вилупиться маленький птеродактиль

Зразок паркових меблів, які виготовляють у КП «Декоративні культури» з аварійних дерев

Для тих, хто зацікавиться роботами, можна буде проводити майстер-класи з виготовлення таких скульптур. Зазвичай вони дуже подобаються дітям.

Запитав його, як він, людина, яка не має жодного стосунку до дендрології, погодився стати директором дендропарку. Відповів, що це саме запитання він ставив представникам міської влади, які запропонували йому цю посаду. «Мені пояснили, що не так важливо, хто я за професією, а важливо, щоб у дендропарк пішли люди».

І парк став популярним, його відвідують. Звичайно, не відразу, а через три роки. Перед цим він разом із творчинею дендропарку Яніною Яценко обійшов усі його куточки й з’ясував, що треба буде зробити, аби містянам стало цікаво там бувати. Потім розробив положення про дендропарк, проєкт його реконструкції, який пройшов усі стадії експертиз, екологічних узгоджень. Це дало змогу залучати кошти на реконструкцію об’єкта. Розпочали з центрального входу, з вулиці Яківчанської, а фінішували біля першого ставка (усього в дендропарку чотири ставки й копанка). Зараз 125-гектарний дендропарк один із найулюбленіших місць релаксації й оздоровлення та відпочинку містян.

Тут чисто й охайно, свіже повітря, у ставках є риба й плавають дикі качки та білі й чорні лебеді, проводять спортивні змагання, велодні, концерти бардівської пісні, артпікніки, театральні вистави й навіть покази мод. А коли в Полтаві був фестиваль лялькових театрів, один зі спектаклів — етноспектакль, пройшов у дендропарку. Сценою був величезний дуб, на галявині біля якого сиділи глядачі, а все дійство відбувалося на гілках дуба. Світило сонце, співали птахи. Було неповторно.