ТРАДИЦІЇ

Другий Спас — велелюдне свято трудівників села, свято врожаю

Липень упродовж останніх п’яти років відзначається надзвичайними природними катаклізмами: спекою, повенями, градобоями, буревіями, пожежами… Науковці пояснюють причини стихійних лих спалахами на Сонці, протистоянням планет, глобальним потеплінням. Але найчастіше висловлюють тривожні висновки про те, що людство само своєю нерозумною, недалекоглядною діяльністю провокує стихійні лиха на планеті. Два літніх місяці виявилися несприятливими для сільського господарства. Природа завдала чималих збитків навіть у Київській області з її помірним кліматом. Тож трудівники села покладають великі надії на останній місяць літа. Недаремно народне прислів’я закликає: «У серпневу пору все неси до двору». 

Цього року маємо хороший урожай пшениці. Тільки б примхи погоди не завадили вчасно зібрати збіжжя і доправити його «до двору», бо «серпень рік годує».

В саду та на городі все дозріває. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Показниками прогнозів погоди на осінь і наступний рік у серпні здавна вважають такі релігійні свята: Мокрини (1); Маковія, Перший Спас (14); Преображення Господнє, Другий Спас (19); Успіння Пресвятої Богородиці (28); Третій Спас (29).

Уже сама назва — Мокрини — свідчить про те, що наші предки дали ім’я святу не випадково. За погодою цього дня прогнозували, якою буде осінь. Якщо вранці йтиме дощ, то початок осені буде вологим, а наступного року гарно вродить жито; якщо задощить опівдні — сирою буде середина осені; якщо дощ піде надвечір — дощовим буде кінець осені. Негода на Мокрини шкідливо впливає на майбутній урожай горіхів та медозбір. Якщо день видасться сухим — багато сонячних днів буде у вересні, жовтні й навіть у листопаді.

На Іллі вода у річках, ставках і озерах холоднішає, ночі стають довшими. Існує легенда, що цього дня Ілля бере під свою опіку воду і дозволяє перебувати в ній праведним душам, а грішникам змивати свої гріхи. До цього дня слід упоратися із заготівлею і скиртуванням сіна. Господині подають до столу цього дня хліб, пампушки, пироги, вареники з борошна нового врожаю. Зібрана на Іллі дощова вода захищає домашнє господарство  від усіляких негараздів, а господарів — від хвороб. Якщо цього дня сонячно, то наступний рік буде посушливим, неврожайним.

На Маковія парафіяни несуть на освячення до церкви букети. Їх слід робити з маківок, чебрецю, настурцій, чорнобривців,  нагідок, польових квітів. Освячений оберіг тримають протягом року. За потреби з нього готують лікувальні настої, купелі для немовлят. Крім квітів, цього дня освячують криниці, джерела. «У Першого Спаса все у запасі: дощі, вітер, сонце», — стверджує народне прислів’я. Починаються холодні ранкові роси. Якщо їх нема — осінь буде погожою.

Другий Спас з давніх-давен і  донині — велелюдне свято трудівників села, свято врожаю. Цього дня люди  освячують у церквах дари садів, ланів і городину, лікарські трави. На святковий стіл ставлять борщі й розсольники, пироги з яблуками, коржі з маком, фруктові та медові напої. Садівники помічали: якщо до Маковія зібрали гарний урожай антонівки — наступного року буде щедрою хлібна нива. Якщо цього дня сухо — буде сухою осінь; якщо дощитиме — осінь буде волога; якщо день сонячний — зима буде суворою. Мабуть, не даремно прислів’я застерігає: «Прийшов Спас — готуй рукавиці про запас».

Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста) — перше бабине літо. Уже завершено всі роботи в полі й у домашньому господарстві. Починається пора весіль. Цього дня освячують хліб нового врожаю, нові криниці. Якщо ластівки і журавлі  відлетіли у вирій до Успіння — на Покрову (14.10) почнуться морози. Якщо на Успіння день сонячний — друге бабине літо (з 14 до 21 вересня) буде непогожим. «Успіння проводжай, а осінь зустрічай», — каже народне прислів’я.

Третій Спас — зустріч осені. У садах завершують збирання яблук, господарі проводять ревізію зимових запасів, збіжжя, садовини і городини. «Що серпень дасть, тим будемо жити цілий рік». До свята приурочують шлюби. «На Спаса весілля гуляти — бути подружжю багатим» — істина, що ∂рунтується на правічному народному досвіді.

НАШ КАЛЕНДАР

2 серпня — День високомобільних військ України;

                      Пророка Іллі.

5 серпня — День Повітряних сил Збройних сил України.

6 серпня —  Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї; 355 років від дня смерті Б.Хмельницького (бл.                         1595—1657), державного діяча України, гетьмана.

8 серпня —  День військ зв’язку. 

9 серпня —   Міжнародний день корінних народів світу. 

12 серпня — День будівельника; День працівників ветеринарної медицини; Міжнародний день молоді.

14 серпня —  Маковія. Перший Спас.

15 серпня —   День археолога.

19 серпня —   День пасічника; Преображення Господнє, Другий Спас; Всесвітній день гуманітарної допомоги.

23 серпня —   День Державного прапора України; Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації.

24 серпня —    День Незалежності України.

25 серпня —    День авіації. 

26 серпня —    День шахтаря.

28 серпня —     Успіння Пресвятої Богородиці.

29 серпня —     Міжнародний день дій протиядерних випробувань; Третій Спас (хлібний).