Із 5 грудня набере чинності ембарго ЄС на купівлю російської сирої нафти, яку транспортують морем. Щоб російська нафта була на світових ринках, але щоб її вартість була на тому рівні, який дає якомога менше прибутків рф для ведення війни, країни G7 запропонували встановити обмеження ціни на неї. Якщо нафту закуповуватимуть за вищою ціною, ніж встановлено, на обслуговування її морського перевезення накладатимуть заборону.
Варшава наполягала на 30 доларах за барель
Країни Євросоюзу погодили обмеження ціни на російську сиру нафту сорту Urals на рівні 60 доларів за барель з механізмом коригування, який дасть змогу утримувати обмеження на рівні 5% нижче від ринкової ціни. Про це повідомило Reuters. Ціну на російську нафту корегуватимуть щодва тижні так, щоб її гранична вартість утримувалася на рівні нижчому на 5% за ринкову ціну. Станом на зараз ціна російської нафти марки Urals становить 70,3 долара за барель.
Рішення про ліміт цін на російську нафту ухвалювали довго і складно. Польща, Литва та Естонія наполягали на вдвічі нижчій ціні. Як сказав у розмові з «УК» польський дипломат, Варшава до останнього моменту боролася за те, щоб встановити обмеження на рівні 30 доларів за барель. Таку саму ціну очікуваного обмеження називав і Президент України Володимир Зеленський — 30—40 доларів за барель.
Проте решта європейських столиць не погоджувалася на таке значне зниження цінового обмеження. Проти виступали зокрема Греція, Мальта і Кіпр. Вони вимагали або вищого ліміту ціни, або компенсації для свого судноплавства, адже танкерний флот саме цих країн відіграє ключову роль у транспортуванні нафти у всьому світі. Проте Варшава, Вільнюс і Таллінн наполягали на тому, що така гранична межа на російську нафту Urals не набагато відрізнятиметься від ціни, за якою її купують зараз. Отже, нафтове ембарго, про яке так багато говорили, не надто підірве здатність кремля фінансувати війну проти України.
Розбіжності між країнами істотно затримали ухвалення цього санкційного заходу щодо росії. Проте в пошуках компромісу між країнами ЄС брав активну участь Вашингтон. Американські переговірники спілкувалися напряму з Варшавою, а міністр фінансів США Джанет Єллен особисто поговорила про цю проблему із прем’єр-міністром Естонії Каєю Каллас. Проте американські дипломати запевняють, що контакт США із країнами ЄС щодо ліміту цін на російську нафту був «обміном думками та фактами», а не спробою чинити тиск, щоб узгодити обмеження.
В енергетичній битві буде один переможений — росія
Тим часом виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол в інтерв’ю виданню Politico заявив, що складнощі з енергоресурсами, з якими ЄС стикається цієї зими, будуть ще більшими наступного року. За його словами, 2023-го потужності виробництва скрапленого природного газу будуть значно меншими, ніж за останні роки, — лише 20 мільярдів кубометрів. Це буде ударом по ЄС, який дедалі більше покладається на скраплений газ, щоб замінити ним російський, який забезпечував майже 40% попиту блоку до вторгнення росії в Україну. «Готуйтеся до наступної зими. Наступна зима може бути набагато складнішою, ніж нинішня», — застеріг Фатіх Бірол.
Однак хоч на ЄС чекає кілька важких років, а світові енергетичні ринки дестабілізовані, найбільшого програшу зазнає росія, впевнений директор Міжнародного енергетичного агентства. До того як розпочати вторгнення в Україну 24 лютого, рф була експортером енергоносіїв №1 у світі, проте тепер цей статус вона безповоротно втратила.
«Чи виграє росія енергетичну битву? Відповідь категорична: ні», — сказав Фатіх Бірол. Він наголосив, що роль росії у міжнародній енергетичній системі значно зменшиться.
За словами експерта, геологічно складні родовища нафти й газу в росії, а також її залежність від західних інвестицій і технологій для забезпечення нормальної роботи свердловин гарантує москві постійне падіння видобутку газу та нафти. За його оцінками, до 2030 року росія втратить трильйон доларів порівняно з імовірним сценарієм, за яким вона не вторглася б в Україну. «росія раніше грала в Лізі чемпіонів, тепер гратиме на набагато нижчому рівні», — сказав Фатіх Бірол.
Енергетична надзвичайна ситуація, спричинена вторгненням, насправді має одного переможця — відновлювані джерела енергії, такі, як вітер і сонце.
«Ця енергетична криза, хоч як це дивно, дає поштовх переходу до чистої енергії», — сказав директор Міжнародного енергетичного агентства, зазначивши, що сплеск інвестицій у відновлювану енергетику сричинено не стільки турботою про клімат, скільки проблемами з енергетичною безпекою.