ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ

Останній раунд переговорів щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС пройде 20-24 червня у Києві

Хід його підготовки у Брюсселі обговорювали перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв та член Єврокомісії з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле. Політики підтвердили спільне прагнення Києва і Брюсселя завершити переговори щодо укладення Угоди про асоціацію, яка включає у себе й угоду про створення ЗВТ, до кінця поточного року.

У розмові зі Штефаном Фюле Андрій Клюєв наголосив, що питання безвізового режиму з ЄС - одне з пріоритетних для українського уряду, та розповів про заходи, які реалізовуються у нашій країні для того, щоб вчасно і в повному обсязі виконати відповідний План дій, повідомляє прес-служба першого віце-прем'єра. Він також розповів єврочиновнику про соціально-економічні реформи, які проводяться у нашій державі, зокрема про заходи з дерегуляції економіки та поліпшення інвестиційного клімату.

Нагадаємо, що на переговорах зі створення ЗВТ залишаються три головні пункти, за якими українська та європейська делегація намагаються знайти взаємо?прийнятні рішення. Перший - квотування експорту нашого зерна на ринках ЄС; другий - доступ українських компаній на європейський ринок послуг і третій - заміна географічних назв у певних видах української продукції (зокрема, алкогольній). У Брюсселі Андрій Клюєв та член Єврокомісії з питань торгівлі Карел Де Гухт обговорювали шляхи пошуку можливих компромісів щодо цих питань, над якими залишилося попрацювати експертам з обох сторін. Перший віце-прем'єр висловив позицію української сторони, яка полягає у тому, що майбутня зона вільної торгівлі з ЄС повинна бути динамічною та неодмінно передбачати подальшу еволюцію торговельно-економічних відносин, котрі враховували б потенціал можливостей українських виробників.

У Брюсселі Андрій Клюєв також підписав міжурядову угоду про фінансування проекту "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду - етап ІІ". Загальна вартість проекту становить 17,5 млн євро, з яких 17 млн фінансує Євросоюз, 0,5 млн - Програма розвитку ООН. Загальна мета проекту полягає у сприянні сталому соціально-економічному розвитку в Україні на місцевому рівні. Він орієнтований передусім на надання можливості усім громадянам брати участь у процесі прийняття рішень. Окремий пункт документа стосується підвищення рівня енергоефективності та використання альтернативних джерел енергії на місцях. Йдеться про ефективне використання енергії територіальними громадами та місцевими держадміністраціями, районними та обласними радами, а також надання популярної та вичерпної інформації про енергоефективність широкому колу громадян.

Співробітництво України та Євросоюзу в енергетичній сфері обговорювалося і під час зустрічі Андрія Клюєва з членом Єврокомісії з питань енергетики Гюнтером Оттінгером. Йшлося, зокрема, про підготовку до практичної реалізації проектів з модернізації української газотранспортної системи. Гюнтер Оттінгер підтвердив, що модернізація української ГТС залишається пріоритетом для ЄС, який вважає, що удосконалення вже існуючої системи є економічно вигіднішим, ніж будівництво нової інфраструктури. Перший віце-прем'єр подякував за надану з боку ЄС підтримку у питанні набуття Україною повноправного членства в Енергетичному співтоваристві та розповів про процес реформ в українському енергетичному секторі.