Ukraine Reform Conference — ключова щорічна міжнародна подія, присвячена експертному обговоренню прогресу українських реформ. У цьогорічному зібранні взяли участь Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Прем’єр-міністр Литовської Республіки Інгріда Шимоніте, виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, віцепрезидент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анна Б’єрде, представники урядів, інституцій ЄС та НАТО, інших міжнародних організацій, представники бізнесу та громадянського суспільства.

Денис Шмигаль зазначив, що конференція зібрала разом справжніх друзів і партнерів. Він подякував Литовській Республіці за гостинність, наголосивши, що вона — надійний партнер і друг України. Також він окреслив реформи, які нині відбуваються в нашій державі та закріплені в Національній стратегії реформ до 2030 року.

«В основі цієї дорожньої карти лежать такі ключові принципи: економічна свобода, національна безпека, верховенство права, людський розвиток, ефективне урядування. Невипадково ці принципи збігаються з ключовими цінностями ЄС і НАТО. Адже європейська та євроатлантична інтеграція пронизує всі урядові реформи», — наголосив Денис Шмигаль. І на основі зазначених принципів реформи об’єднано у п’ять блоків: «Фінансово-економічний», «Національної безпеки й оборони», «Забезпечення верховенства права та боротьби із корупцією», «Розвиток людського капіталу» та «Ефективне врядування». Прем’єр тезисно зупинився на кожному з них.

Так, наша держава очікує додаткових інвестиції у зв’язку із запуском ринку сільськогосподарських земель. «Ринок фактично розпочав свою роботу, і я переконаний, що протягом наступного року він отримає дуже хороші перспективи, розвиток і дасть важливий поштовх розвитку української економіки. Ми очікуємо до 10 мільярдів доларів США додаткових інвестицій у цю галузь», — сказав він.

За оцінками Світового банку, скасування мораторію на продаж землі підвищить ВВП країни майже на 2%. За перші шість днів відкриття ринку землі було укладено понад 300 договорів на ділянки сільськогосподарського призначення.

Працює уряд і над тим, аби якомога швидше покрити всю територію держави швидкісним інтернетом 4G та запровадити технології 5G найближчим часом. А на порядку денному України та ЄС — укладення двосторонньої угоди про взаємовизнання електронних довірчих послуг.

Прем’єр-міністр також зауважив, що Європейський Союз — основний торговельний партнер України. За підсумками 2020 року, питома вага торгівлі товарами й послугами з ЄС становила 40,7% загального обсягу торгівлі нашої держави. Уряд докладає чималих зусиль для інтеграції до внутрішньоєвропейських ринків. Триває робота над оновленням параметрів Угоди про Асоціацію з ЄС. Націлений уряд і на нарощування темпів євроінтеграційних реформ. І ця конференція сприятиме спільному порозумінню і подальшій плідній співпраці.

Мета однозначна

Під час спільної пресконференції з литовською колегою Інгрідою Шимоніте Денис Шмигаль наголосив, що попри пандемічні загрози та обмеження, Литва провела прекрасний форум. Та не лише цими днями, а щодня Україна відчуває чітку й послідовну підтримку нашого стратегічного партнера у важливих для нас питаннях. Зокрема у протидії російській агресії, розвитку реформ і просуванні на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції.

Він запросив Прем’єра Литви відвідати Україну й провести бізнес-форум, під час якого триватиме обговорення практичних питань щодо зміцнення економічної взаємодії між нашими країнами. Адже Україна цінує досвід Литви і готова до предметного обговорення можливості реалізації конкретних спільних проєктів.

Денис Шмигаль наголосив, що Україна має чітку мету — доступ до внутрішнього ринку ЄС. Але слід розуміти, що це — двосторонній рух, який потребуватиме максимальної залученості ЄС та підтримки держав-членів, зокрема і щодо оновлення Угоди про Асоціацію, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. А також готовність рухатися разом відповідно до спільної оцінки досягнення цілей Угоди про асоціацію.

Секторальним євроінтеграційним пріоритетом України, за словами Прем’єра, є, зокрема, запровадження промислового безвізу. «Ми стали на крок ближчими до цієї мети. Адже отримали перший звіт експертів місії ЄС з високою позитивною оцінкою щодо відповідності нашої нормативно-законодавчої бази законодавству ЄС», — сказав він.

У планах — максимальна інтеграція енергетичних ринків України та ЄС, наша інтеграція у цифровий ринок ЄС, синхронізація у напрямі реалізації цілей зеленого курсу, а також укладення угоди про спільний авіаційний простір.

Україна усвідомлює всю необхідність внутрішніх трансформацій. Зокрема у секторі безпеки і оборони. І результати наших реформ можуть бути гідно представлені під час наступного саміту НАТО, який має відбутися у Мадриді.

Наш Прем’єр висловив сподівання, що ця конференція сприятиме як кращому розумінню реформ в Україні, так і пріоритизації допомоги, яка нам необхідна: «Розраховую на підтримку і досвід Литви у підготовці до наступної, п’ятої конференції, яка відбудеться у Швейцарії у 2022 році».

Корупцію буде подолано

Відповідаючи на запитання журналістів, зокрема щодо боротьби з тіньовою економікою і корупцією в Україні, він зазначив, що успішність у такій боротьбі має важливе значення у контексті реформ. І для цього запроваджується, наприклад, реформа корпоративного управління. За нею держпідприємства, яких у нас понад 3,5 тисячі, переводять в акціонерну форму управління. Також цього року парламент розблокував велику приватизацію. Торік ми мали успішний досвід малої приватизації, перевищивши, попри пандемію, плани й очікування.

На цьому шляху запроваджуємо максимальну діджиталізацію у взаємодії як держави і бізнесу, так і держави і людей. Є амбіція до кінця цього року досягти того, щоб усі державні та публічні послуги перейшли у цифровий формат. Адже він унеможливлює корупцію і тіньові оборудки.

Важливою тут є реформа судової системи, а також розбудова структури антикорупційних органів, починаючи з Національного агентства запобігання корупції і завершуючи НАБУ, Антикорупційним судом та Антикорупційною прокуратурою.

Є ще багато заходів, які здійснює Україна. Це мета реформувати СБУ, розділення податкової та митниці на дві різні юридичні особи, запровадження ризикоорієнтованих систем, а також ще значний перелік реформ і заходів, які допоможуть побороти тіньову економіку. І всі ці зміни та реформи дають нам змогу бути в тренді й побороти тіньовий сегмент», — резюмував Прем’єр-міністр.

Протистояти спільно

А щодо запобігання будівництву «Північного потоку-2» Денис Шмигаль зауважив, що воно — не про економіку. Якщо цей газопровід буде добудовано, то, звісно, обсяги транзиту Україною можуть значно скоротитися, а це вплине на нашу економіку і добробут українців. Але це питання значно ширше. Ідеться загалом про безпеку ЄС і вплив Російської Федерації на країни Європи. Це так звана енергетична гібридна зброя і велика загроза енергетичній незалежності Європи.

«Тому дуже важливо спільними зусиллями протистояти цій загрозі. А чутки про те, що його вже завершено чи буде завершено, нині не мають ніякого підґрунтя. Це питання лежить у площині спільної позиції України й країн ЄС. У Берліні ми мали ґрунтовні перемовини з німецькою стороною. І ми з партнерами завжди можемо домовитися про взаємозаміщення певних економічних втрат. Але повторюю: «Північний потік-2» — це не про економіку, це про політику та загрозу нашій спільній безпеці», — вкотре наголосив український Прем’єр.

Він також подякував Литві й міжнародним партнерам за допомогу у відбудові зруйнованих російською агресією територій та за підтримку вимушених переселенців.