"Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову". Ці слова геніальної української поетеси Ліни Костенко 9 листопада часто згадували на наших теренах. У день пам’яті преподобного Нестора Літописця і  встановлений указом президента День української писемності та мови знову було сказано багато різних слів. Були серед них і Слова. А головне — дії.

Зокрема Музей книги і друкарства України та Міністерство культури провели вже традиційну VІІ щорічну науково-практичну конференцію «Українська писемність та мова в манускриптах і друкарстві».

Репресованій і реабілітованій «ґ» та її 32 подругам з української абетки є ким пишатися.

Упродовж  дня в музеї, розташованому на території Національного Києво-Печерського історико-культурного  заповідника,  найкращі науковці —працівники Музею книги і друкарства України,  Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Національного музею історії України, Музею історії міста Києва, Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Інституту економіки і прогнозування НАН України, Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира  Короленка, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв та чиновники від  культури обговорювали  питання «мови та книги» широко й глибоко.  Ішлося й про проект нової української абетки, виготовлення рукописних книжок у Києво-Печерському монастирі наприкінці 60-х — на початку 70-х років ХІ століття, перекладацьку та редакторську діяльність києво-печерських книжників ХІ—ХІІІ ст., лаврські книги у політико-правовій історії Гетьманату середини XVIII ст., про друкарню Віленського братства Єв’є, проблеми лінгвоциду української мови в Канаді, видання творів Івана Франка у фондовій колекції Музею книги і друкарства України, про книгодрукування як основу економічної діяльності церковних братств в Україні у XVII ст. та багато іншого.

Олександр Рачковський показав як друкували в давнину

Утім,  специфічне середовище мовників та книжників і так розуміє  важливість вивищення української мови, популяризації досягнень наших предків у цивілізаційному розвитку людства.  Нині проблема в пробудженні свідомості простих українців, просвіті та зменшенні впливу манкуртів і покручів.

Напевне, і з цією метою під час святкування у музеї, в історичній будівлі якого понад триста років діяла монастирська друкарня, зорганізували  майстер-класи для усіх охочих, де можна було навчитися каліграфії, опанувати мистецтво книжкової графіки, виготовити папір чи оздобити обкладинку, використовуючи техніку мармурування у наших імпровізованих майстернях. А шукачі пригод і таємничих скарбів, любителі найскладніших загадок змогли  взяти участь у тематичних квестах та іграх.

Зробити папір власноруч — так здійснюється дитяча мрія

Красномовно, що з програмки святкування Дня української писемності та мови преподобний Нестор Літописець стримано чорно-біло закликав: «Я на тебе чекаю!». Наголос у цьому реченні кожен може поставити сам. Адже і нам ще багато треба прочитати-зробити, і доброму імені самого літописця ще належить боротися за своє очищення від доважків московської брехні, вписаних імперською рукою у його найвідоміший твір. 

Оксана ГОЛОВКО,
Юрій САПОЖНІКОВ

(фото), «Урядовий кур’єр»