«Дороги, які виглядають як американські гірки — це не дороги Гройсмана. Це символ безгосподарності минулого. Як виглядають дороги Гройсмана, ви можете подивитися в Київській області, у Львівській області, можете подивитися на Одесу — Рені». Цю цитату Прем’єр-міністра не варто виривати з контексту. Бо сказавши таке минулої п’ятниці  під час години запитань до уряду у відповідь на закиди народних депутатів, Володимир Гройсман  додав: згоден з тим, що обсяги зробленого недостатні. Люди все ще їздять поганими дорогами. Та якщо цим питанням  опікуватися як слід, то за 5 років ситуація зміниться.

У березні 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив Державну цільову економічну програму розвитку автодоріг державного значення на 2018—2022 роки. Обсяги фінансування, згідно з цим документом, становлять 298,3 мільярда гривень, з яких 178 мільярдів надійдуть із Державного дорожнього фонду, а 113,8 мільярда — з інших джерел.

Обласні центри, об’єднуйтеся!

Як зазначає голова Укравтодору Славомір Новак, за п’ять років заплановано об’єднати автомобільними шляхами всі обласні центри країни: «Ми хочемо відходити від практики середніх ремонтів і впроваджуємо капітальний ремонт, реконструкцію та нове будівництво. До кінця 2022 року в Україні може бути відремонтовано половину мережі автошляхів державного значення. За п’ять років основні ремонтні роботи буде завершено на головних міжнародних напрямках».

Кабмін затвердив Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автодоріг загального користування державного значення у 2018 році та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування.

Передбачається проведення робіт з будівництва та реконструкції на 531,8 мільйона гривень, з капітального ремонту — на 1,26 мільярда гривень і з поточного середнього ремонту — на 4,808 мільярда гривень.

Загальний обсяг фінансування становить 6,6 мільярда гривень із введенням в експлуатацію 492,7 кілометра доріг і 3696 погонних метрів мостів.

Основні об’єкти, які ввійшли до переліку: М-21 Виступовичі — Житомир — Могилів-Подільський на ділянці Житомир — Вінниця, М-19 Доманове — Ковель — Чернівці — Тереблече; Н-11 Дніпро — Миколаїв; ремонт найбільш зруйнованих ділянок дороги М-06 Київ — Чоп; Н-08 Бориспіль — Дніпро — Запоріжжя — Маріуполь на ділянці Запоріжжя — Маріуполь; Н-09 Мукачеве — Івано-Франківськ — Львів; М-05 Київ — Одеса; Н-14 Олександрівка — Кропивницький — Миколаїв на ділянці Кропивницький — Миколаїв; М-22 Полтава — Олександрія та інші.

Усього в 2018 році на ремонт доріг у держбюджеті передбачено 44 мільярди гривень (з них 32,6 мільярда — бюджет Державного дорожнього фонду), що значно більше, ніж торік.

Вдалий експеримент

У вересні 2015 року уряд запровадив експеримент фінансування забезпечення реконструкції та поточного ремонту автодоріг регіонального (обласного) значення. Майже 50% суми перевиконання щомісячних митних платежів регіонів (мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів, ПДВ з таких товарів) почали скеровувати до спеціальних фондів відповідних регіональних бюджетів. Його початок був вдалим. Із вересня 2015-го до травня 2016 року від перевиконання митних платежів на місцевих митницях цих регіонів було зібрано 1,6 мільярда гривень, якими сповна скористалися пілотні області. У 2016 році регіони отримали від митниці 2,25 мільярда гривень, а 2017-го уряд сподівався, що буде зібрано до 16 мільярдів гривень. Однак цього не сталося, сума була меншою.

З 1 січня 2018 року набув чинності закон про реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування. Згідно з цим документом, служба автодоріг у Київській області передала під опіку Київської обласної державної адміністрації 6000 км доріг місцевого значення. З них  4171,8 кілометра обласних і 2203,7 — районних. Таке відбувається і в інших регіонах.

Як зазначив «УК» голова Броварської районної державної адміністрації (Київська область) Микола Клименко, новий закон розв’язує руки місцевій владі у справі ремонту автодоріг. За словами чиновника, тривалий час місцеві адміністрації не мали жодного впливу на це, а все за них вирішували облавтодори.

А з інженерами не пощастило

Ще одне революційне нововведення, яке поки що не прижилося в Україні, — залучення інженерів-консультантів. У першій половині 2017 року Кабмін ввів незалежний контроль якості всіх дорожніх робіт в Україні (постанова №1062) — систему FIDIC. Згідно з новими умовами, виконання ремонтних робіт повинна контролювати служба інженера — незалежна юридична особа.

Ці фахівці необхідні для розроблення вимог і рекомендацій до компаній-підрядників. Завдання консультантів — контроль за якісним і своєчасним виконанням підрядниками встановлених вимог.

Президент Асоціації інженерів-консультантів Яна Щурова зазначила «УК», що такі фахівці нині, на жаль, працюють лише у Львівській області: «На словах усі завжди підтримують позитивні починання, а на ділі Укравтодор просто гальмує цей процес — зрозуміло, що він не бажає такого контролю. Нині у нас працює 168 національних інженерів-консультантів, серед яких мають міжнародні сертифікати 47 фахівців. Проте, за її словами, до кінця 2018 року ситуація в цьому напрямі поліпшиться. Вона вважає, що поступово на місцях почнуть виконувати накреслення вищезгаданого закону про реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування.