Українським депутатам доведеться вперше від часів повернення до ПАРЄ делегації РФ відпрацювати пліч-о-пліч з російськими депутатами всю сесію асамблеї, яка розпочнеться 27 січня. За словами голови української делегації Єлизавети Ясько, наша команда не має наміру співпрацювати з російськими колегами в ПАРЄ і спілкуватиметься з ними лише в межах міжнародного права. Наскільки об’єднаною буде позиція української делегації, до якої входять сім депутатів від партії «Слуга народу» і по одному від «Європейської солідарності», «Батьківщини», «Голосу», «Опозиційної платформи — За життя» та депутатської групи «За майбутнє», поки що сказати складно. Як зауважив «УК» член делегації Олексій Гончаренко, те, який дух панує в делегації і наскільки вона буде згуртованою, стане зрозуміло лише в процесі роботи.

А згуртованість і єдність українським депутатам ой як знадобляться. Напередодні поїздки у Страсбург голова делегації Росії у ПАРЄ Петро Толстой заявив, що депутати держдуми збираються винести на обговорення асамблеї питання порушень прав російськомовного населення на освіту в Україні.

«Ми вважаємо, що 20 мільйонів наших співвітчизників мають право і повин­ні мати змогу вчитися й говорити по-російськи, жодні посилання на те, що є мови ЄС і є українська, й інших мов немає, у Раді Європи не пройдуть», — заявив Толстой. (Насправді віце­спікер держдуми РФ звично збрехав, бо, згідно з переписом населення 2001 року, в Україні проживало 8,3 мільйона громадян, які вважають себе росіянами). Толстой повідомив, що росіян щодо цього питання у ПАРЄ підтримують і представники делегацій інших країн, «які також вважають, що закон про освіту і інші мовні рішення, ухвалені в Україні останнім часом, мають дискримінаційний характер для частини населення цієї країни».

Попри численні протести активістів нова сесія ПАРЄ працюватиме, на жаль, за участі російської делегації. Фото з cайту radiosvoboda.org

До речі, російська делегація висунула Петра Толстого на посаду віцепрезидента ПАРЄ, і таємне голосування за його кандидатуру відбудеться протягом сесійного засідання. Тож українським депутатам, більшість яких новачки у зовнішній політиці й дипломатії, доведеться докласти максимум зусиль, щоб переконати своїх колег не голосувати за одіозного російського політика.

Латвійський депутат Егідіус Варейкіс у розмові з «УК» повідомив, що депутати ПАРЄ планують неофіційно поспілкуватися з російськими колегами і поговорити з ними про конституційні поправки, ініційовані президентом Путіним. «Ми поговоримо з ними про це, ймовірно, що асамблея вирішить готувати з цього приводу доповідь, проте навряд щоб це щось змінило, адже Росії в ПАРЄ дозволено все», — сумно пожартував політик.

Та найважливішим у порядку денному зимової сесії має стати голосування за резолюцію, яка представить спільну додаткову процедуру Комітету міністрів РЄ і ПАРЄ, що має починати процес виключення з лав Ради Європи країни, яка грубо порушила норми статуту організації. Як відомо, щоб повернути в ПАРЄ Росію, торік улітку асамблея внесла зміни до регламенту, які унеможливили жорсткі санкції на країни-порушниці, а саме позбавлення їх права голосу. Натомість лобісти Росії запропонували гармонізувати діяльність усіх статутних органів РЄ і запровадити спільну санкційну процедуру, до якої були б долучені КМРЄ, ПАРЄ і генеральний секретар і яка могла б надати чинності ст. 8 статуту Ради Європи. У ній вказано: будь-яку країну, що порушила норми міжнародного права, можна позбавити права представництва в організації та виключити з її лав.

Проте кожному, хто ознайомиться з механізмом функціонування нової процедури, стає зрозуміло, що відтепер країни-члени можуть фактично безкарно порушувати міжнародне право і свої зобов’язання перед Радою Європи. Бо спільна санкційна процедура настільки довга, складна й заплутана, містить кілька етапів, консультації, спільні місії, розроблення дорожньої карти, проміжні звіти і схвалення, що просто не здатна ефективно та оперативно реагувати на грубі порушення країною норм міжнародного права. Особливо в таких ситуаціях, як це було з війною Росії проти Грузії чи анексією Росією українського Криму.

За словами Олексія Гончаренка, якщо асамблея проголосує за резолюцію в тому вигляді, в якому її підготував доповідач Франк Швабе (група соціалістів, Німеччина), це стане «перемогою Росії». Але українська делегація та її друзі в ПАРЄ підготували поправки до резолюції, ухвалення яких обстоюватимуть на засіданні профільного комітету й під час дебатів.і