Нафта — кров економіки. Цей давно відомий вислів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль перефразував на такий: електроенергія — кров сучасної високотехнологічної економіки, додавши, що питання розвитку електроенергетики — питання майбутнього. Звертався він до учасників форуму «Інтеграція України до ENTSO-E: за крок до енергетичної незалежності», що відбувся в межах 23-го Саміту Україна — ЄС. Захід присвячено обговоренню стратегічно важливої для нашої країни теми — інтеграції української об’єднаної енергосистеми (ОЕС) в об’єднану європейську систему ENTSO-E. 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль узяв участь у форумі «Інтеграція України до ENTSO-E: за крок до енергетичної незалежності», що відбувся в межах 23-го Саміту Україна — ЄС. Фото з Урядового порталу

«Приєднання до європейської мережі — той енергетичний безвіз, який відкриває для нашої країни нові можливості й наближає до Європи. Україна стане фактично членом ЄС на енергетичному рівні. ENTSO-E має п’ять основоположних переваг, які супроводжують і процес підготовки до приєднання, і безпосередньо результати такої інтеграції. Перша — енергетична незалежність і безпека. Друга — прозорість і демонополізація. Третя — експортні можливості. Четверта — декарбонізація. П’ята — оновлення застарілої інфраструктури й розвиток нових технологій, зокрема збереження енергії. У нашому баченні приєднання до європейської енергосистеми — надзвичайно практичний крок. Наші колеги зі Світового банку оцінили економічні переваги синхронізації ОЕС з ENTSO-E: йдеться орієнтовно про 1,5 мільярда доларів США щороку», — зазначив очільник уряду. 

Денис Шмигаль наголосив, що інтеграція енергосистеми України в європейську відіграє ключову роль в енергобезпеці України зокрема та європейського континенту загалом. І докладніше розкрив вищеназвані п’ять переваг. 

Енергетична незалежність і безпека. «Це про те, що від’єднання України від енергосистеми Росії призведе до втрати стратегічного впливу останньої на електроенергетичну галузь і нашої держави, і європейських країн. Інтеграція в ENTSO-E забезпечить енергетичну незалежність України. Очікується, що майбутня синхронізація з ENTSO-E має істотно посилити стійкість ОЕС, загальний технологічний рівень експлуатації та рівень безпеки постачання електроенергії. 

Росія вдавалася, вдається і вдаватиметься до енергетичного шантажу на різних рівнях. Зараз ми бачимо це на прикладі газового шантажу щодо введення в експлуатацію «Північного потоку-2». Саме тому запропонуємо нашим європейським партнерам започаткувати стратегічний енергетичний діалог високого рівня між Україною та Євросоюзом із залученням держав-членів ЄС. Необхідно виробити спільне довгострокове бачення енергетичної безпеки Європи, яке б охоплювало не лише питання транспортування газу, а й синхронізацію наших мереж, декарбонізацію економіки, виробництво відновлюваних джерел енергії, зокрема зеленого водню», — каже Прем’єр.  

Тобто синхронізація України з ENTSO-E відіграє ключову роль для Центральної та Східної Європи в безпеці постачання, тому важливо дотриматися графіка синхронізації енергосистем і завершити її до 2023 року, а можливо, й випередити графік.

Прозорість і демонополізація. «Необхідною умовою інтеграції України до ENTSO-E має бути впровадження в національне законодавство регламенту ЄС 1227 щодо цілісності й прозорості оптових енергетичних ринків, дієвих антимонопольних процедур. Ідеться про зобов’язання розкривати інсайдерську інформацію, заборону маніпулювання ринком, а також про повну та ефективну звітність. Регулятор отримає дієві повноваження, аби оперативно реагувати на маніпуляції», — зазначив Денис Шмигаль. 

Експортні можливості. «Паралельні можливості з ENTSO-E дадуть змогу наростити обсяги торгівлі електроенергією з країнами ЄС за рахунок ефективнішого використання наявних енергетичних потужностей нашої держави. Синхронізація енергосистем також підвищить інвестиційну привабливість економіки України, відкриє новий великий ринок електроенергії для європейських компаній», — зауважив Прем’єр. 

Декарбонізація. «У довгостроковій перспективі синхронізація з ENTSO-E стане ключем для декарбонізації сектору й шляхом досягнення кліматичної нейтральності європейського континенту загалом. Цей крок відкриє двері до значного збільшення генерації відновлюваних джерел енергії. Крім того, ми паралельно займаємося впровадженням концепції щодо справедливої трансформації вугільних регіонів. Декарбонізація енергетичної галузі — основний шлях досягнення кліматичної нейтральності. Українська енергетика — одна з найдекарбонізованіших на європейському континенті з огляду на те, що частка відновлюваної та низьковуглецевої атомної генерації перевищує 70%», — підкреслив очільник уряду.  

Оновлення застарілої інфраструктури й розвиток нових технологій. «Торік Укренерго спільно з Енергоатомом ввели в експлуатацію повітряну лінію 750 кВт, яка зняла обмеження для видачі потужностей Запорізької АЕС. Це один із важливих та знакових проєктів. Для модернізації системи диспетчерського управління розроблено та проведено заводські випробування системи моніторингу перехідних режимів, впровадження якої підвищить надійність та безпеку роботи енергосистеми. Цьогоріч Україна разом зі Світовим банком успішно провела переговори з модернізаційного проєкту для Укргідроенерго (кошторис перевищує 200 мільйонів доларів), яким передбачено встановлення систем акумулювання електроенергії», — поінформував Денис Шмигаль. 

Він акцентував, що вдалося реалізувати чималу кількість проєктів, тож Україна впевнено рухається до інтеграції з європейською енергомережею. Україна, за його словами, розраховує на політичну підтримку ЄС в цьому процесі, адже для нашої держави питання такої інтеграції має надзвичайно далекосяжні й важливі позитивні перспективи.