Усе почалося зі звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів у 2015 році, озвученого Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Його 40-хвилинний виступ не мав політичного відтінку — був насичений фактажем і статистичними показниками в цифровому еквіваленті. Опісля, згідно з регламентом, критично висловлювалися щодо роботи міністрів за кожним із важливих для розвитку крани напрямів представники профільних комітетів. Ще по три хвилини отримали на виступи народні обранці від різних політичних сил.
Одне слово, дискутували близько чотирьох годин, раз по раз підвищували напругу в сесійній залі, а коли справа дійшла до найделікатнішого та, можливо, найуразливішого питання дня, — градус пішов на спад. Упродовж дня парламентарії активно займалися збором підписів за відставку чинного уряду, потім зареєстрували проект постанови про відповідальність Кабінету Міністрів (щодо ухвалення резолюції недовіри, №4080). Настав час тиснути на кнопки… однак система «Рада» видала на моніторі 194 із потрібних 226 голосів. Два парламентарії виступили проти документа, 12 — утрималися. Загалом у залі назбиралося 236 осіб.
По завершенні виступу-звіту Арсенія Яценюка Голова Верховної Ради Володимир Гройсман повторив слова Президента, порадивши владі зробити дієві кроки, щоб повернути довіру громадян. На його думку, причина складної політичної ситуації в країні — криза довіри до всієї української влади, яку спричинили, «можливо, неефективні рішення».
Як повернути довіру громадян
«Прошу парламент ухвалити рішення про майбутню долю країни й поставити резолюцію недовіри уряду на голосування. Ми з честю і гідністю передамо уряд новому Прем’єру. Я ціную будь-яку політичну критику і політичну риторику, яка лунала в цьому залі. Але ненависть і гнів — це не ті почуття, які повинні об’єднувати свідомий політичний клас», — цими словами Арсеній Яценюк завершував свій виступ.
Більшість часу він говорив про такі досягнення, як фінансово-економічна стабілізація, старт реформ у всіх галузях економіки, секторі національної безпеки та оборони.
Прем’єр-міністр пояснив парламентаріям, що уряд виконав свій «максимум», і окреслив одне з найголовніших завдань 2016 року — проведення чесної та прозорої приватизації, реформування фіскальної служби, вихід України на нові ринки. Завдяки децентралізації доходи місцевих бюджетів торік зросли на 42,5%. Це додаткові 24 мільярди гривень, які спрямовано на відбудову лікарень, шкіл, доріг.
Окрім цього, відкрито реєстри і проведено дерегуляцію в сфері надання адміністративних послуг. Міністерство юстиції передало на місця функції реєстрації підприємництва, бізнесу, видачі різного типу довідок і сертифікатів. Цим самим воно зняло з українців у регіонах потребу виїжджати до обласних центрів чи столиці, аби отримати послугу від держави.
Детінізація зарплат триває
У бюджеті поточного року уряд забезпечив фінансування 159 об’єднаних територіальних громад. Ухвалено рішення про формування державного фонду регіонального розвитку, про видачу субвенцій на соціально-економічний розвиток відповідним регіонам. Загальний обсяг коштів — 3,3 мільярда гривень. У містах і селах зведено 844 інфраструктурні об’єкти. Наприклад, оновлено дорогу Львів — Івано-Франківськ.
Арсеній Яценюк назвав революційним закон про державну службу. В цій реформі ключовий елемент — платня державного службовця. Прем’єр розповів, що підписав листа до європейських партнерів з проханням до ЄС «на перехідний період, коли в Україні складна економічна ситуація, створити фонд для державних службовців, щоб збільшити розміри заробітних плат у державній службі».
Показник надходжень до бюджету за ЄСВ уже становить не 50%, а 86%. У цьому контексті глава уряду резюмував: «Пішов процес детінізації і того, що людям почали платити чесні заробітні платні».
У межах дерегуляції вдвічі скорочено кількість контролюючих і перевіряючих органів, а кількість дозволів і ліцензій зменшено із 56 до 30.
Із 311 фінансових інспекцій на місцях залишилася 161. Завдяки новій системі адміністрування ПДВ вдається щомісяця додатково збирати близько 2 мільярдів гривень. Уп’ятеро скорочено дефіцит публічних фінансів, а торік у четвертому кварталі зростання ВВП становило 1,5%, а це перша ознака стабілізації економіки. Він нагадав, що економічне зростання в 2016 році прогнозували на рівні 2%, проте нові виклики, які з’явилися в світі, можуть підкоригувати прогнози.
Від експорту української аграрної продукції (35 мільйонів тонн зернових) країна отримала 11 мільярдів доларів прибутку. Вже десять українських аграрних компаній зайшли на європейський ринок. Нові ринки для української товарної продукції — це ЄС, Ізраїль, Саудівська Аравія і Китай. На розвиток малого і середнього підприємництва в аграрному секторі західні партнери надали близько 2 мільярдів євро.
Ми в Google+