Кабінет Міністрів затвердив Програму дій на 2025 рік та спрямував документ на розгляд Верховної Ради. Це стало підсумком широкого обговорення із залученням експертів, громадських організацій, бізнесу та громадян.

Презентація проєкту Програми відбулася 18 серпня за участі Прем’єр-міністра Юлії Свириденко, Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, народних депутатів, міжнародних партнерів та представників аналітичних центрів. Тоді уряд відкрив збір пропозицій для доопрацювання документа.

Загалом уряд отримав 683 пропозиції від громадських організацій, бізнес-асоціацій, експертів та активних громадян. Найбільше звернень було адресовано Міністерству економіки (184), Міністерству розвитку громад та територій (80), Міністерству освіти і науки (66) та Міністерству фінансів (63). Значну частину з них було враховано або вже реалізують в межах чинних програм і стратегій. Пропозиції, які стосуються тактичних кроків щодо реалізації програми, врахують відповідні міністерства під час її впровадження.

«Ми дотримувалися максимально прозорого підходу до формування Програми дій. Робота з публічними обговореннями триватиме й надалі — це дасть змогу спільно вдосконалювати плани. Профільні міністерства вестимуть точкову співпрацю з громадськими організаціями та іншими зацікавленими особами в межах операційного виконання програми», — зазначила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

Чотири ключові опори

Програма дій має на чотири ключові опори, які визначають вектор реформ:

безпека — розвиток власного оборонного виробництва, масштабування міжнародних оборонних партнерств, запровадження Defense City та нових умов контрактів для військовослужбовців;

економіка — інвестиції, приватизація, розвиток виробництва «Зроблено в Україні», створення спільних інвестиційних фондів із ЄС та партнерами;

гідність — нові програми підтримки ветеранів, молодих сімей, переселенців, прифронтових регіонів і вразливих груп, а також модернізація системи соціальної допомоги;

відбудова — будівництво житла, модернізація енергосистеми, відновлення лікарень, шкіл, укриттів та об’єктів культурної спадщини.

Ці напрями конкретизовано у 12 урядових пріоритетах, що містять покрокові плани реалізації та чіткі індикатори виконання.

Фінальна версія Програми дій містить 129 операційних цілей на 2025 рік. Визначення цілей та критеріїв досягнення дає змогу чітко відстежувати прогрес за кожним напрямом і розподіляти ресурси відповідно до пріоритетів.

«Програма дій уже в роботі. Вона допомагає концентрувати зусилля там, де вони найбільше потрібні, і контролювати виконання. Це практичний інструмент, який робить державні рішення прозорими й зрозумілими», — зазначила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

З Програмою дій, операційними цілями та критеріями досягнення можна ознайомитися на спеціальному сайті priorities.gov.ua.

ВЛК: єдиний стандарт огляду

Уряд на засіданні в середу ухвалив важливі рішення в оборонній, освітній, інфраструктурній та екологічній галузях.  Зокрема, за словами Прем’єр-міністра Юлії Свириденко,  впорядковано роботу військово-лікарських комісій, а саме забезпечено єдиний стандарт огляду для всіх Сил оборони.

«Дія правил військово-лікарської експертизи ЗСУ відтепер поширюватиметься на СБУ, Службу зовнішньої розвідки, Держприкордонслужбу, Нацгвардію та УДО. Усі вони користуватимуться єдиним розкладом хвороб для визначення придатності до служби. Медогляди для військових цих органів проводитимуть у власних медзакладах, а якщо їх немає — у цивільних лікарнях за договорами», — зазначила очільниця уряду.

Спрощено проходження медичних і військово-лікарських експертиз, зокрема дистанційно, для військових та постраждалих, які довго лікуються за кордоном і не можуть пройти експертизу в Україні.

Як повідомляє Міноборони, мета проєкту — вдосконалити механізм проведення ВЛК для тих захисників України, які перебувають на безперервному лікуванні протягом 12 місяців і стан здоров’я яких унеможливлює прибуття до ВЛК на території України. Експериментальний проєкт поширюватиметься на службовців усіх складових Сил оборони та безпеки України, зокрема службовців цивільного захисту та поліції, які постраждали у зв’язку з воєнною агресією російської федерації.

Для проходження дистанційної ВЛК захисник або його законний представник має передати копії медичних документів іноземного закладу охорони здоров’я до командира своєї військової частини (або іншої уповноваженої особи). Документи мають бути завірені та перекладені українською мовою. У документах має бути зазначено діагноз згідно з Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10 або МКХ-11). Військова частина передасть документи разом з направленням до військово-лікарської комісії, яка розгляне надані документи впродовж десяти днів. За підсумками розгляду ВЛК ухвалить постанову про придатність (непридатність) до служби та оформить відповідну довідку, яку надішлють командирові військової частини. Якщо захисник пройде дистанційну ВЛК, після повернення в Україну він не підлягає повторному медичному огляду.

На засіданні збільшено кількість категорій, за якими можна подавати заяви на відшкодування збитків через війну.  Зокрема, незабаром подати заяву можна буде не лише про смерть та зникнення близьких, шкоду здоров’ю чи втрачене майно, а й про вимушені виїзди за кордон, депортацію дітей і дорослих, втрату житла, роботи чи власного бізнесу.

Заяву на компенсацію збитків, втрат або шкоди, спричинених агресією російської федерації проти України, як і раніше, можна подати через застосунок «Дія».

Нові проєкти і спрощені правила

Юлія Свириденко повідомила, що уряд затвердив проєкти відбудови на 1 млрд грн.

«У 2025 році до Програми відновлення України III додаємо 39 нових проєктів, що стосуються водопостачання, каналізації та відновлення лікарень. Загальний обсяг фінансування — 1 мільрд грн. Додаткових витрат із держбюджету не потрібно — кошти перерозподілено між уже затвердженими проєктами», — наголосила Прем’єр-міністр.

Ще одне важливе рішення, ухвалене на засіданні, стосувалося захисту критичної інфраструктури у громадах. Місцевим бюджетам дозволено спрямувати додаткову дотацію не лише на облаштування укриттів, відновлення пошкоджених об’єктів життєзабезпечення громад на деокупованих і постраждалих територіях, а й на захист об’єктів критичної інфраструктури.

Оновлено умови виплати щорічної грошової винагороди за сумлінну працю вчителям, і відтепер її мають виплачувати всім педагогічним працівникам усіх закладів і установ незалежно від відомчого підпорядкування. Також унормовано право місцевих органів встановлювати інші види та розміри доплат педпрацівникам, ніж встановлені рішеннями уряду.

«Доплату установлено в розмірі 20% посадового окладу за організацію інклюзивного навчання вихователям-методистам у закладах дошкільної освіти», — наголосила Юлія Свириденко.

Очільниця уряду зазначила, що на засіданні затверджено порядок ведення Єдиного реєстру інтегрованих довкільних дозволів. Він стане частиною екосистеми, адмініструватиме його Мінекономіки.

«Бізнес отримає єдине цифрове вікно для документів. Влада — електронні процедури без паперів. Громадськість — відкритий доступ до екоданих», — підкреслила Прем’єр-міністр.

Кабінет Міністрів спростив отримання водіями вантажівок права керувати вантажівкою із причепом.

«Тепер під час воєнного стану водії категорії С, які пройшли перепідготовку та склали практичний іспит, мають право керувати транспортними засобами категорії СЕ без вимоги мати рік стажу. Внесли зміни до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», — зазначила Юлія Свириденко.

Джерело: Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ