Жителька Бучі Наталя Слюсаренко наївно повірила рекламним обіцянкам компанії «Кредит 666». Ось до чого це призвело…

Якщо у людини фінансова криза, то звертається вона по допомогу насамперед до рідних і друзів. Не змогли вони надати потрібної суми — людина змушена оформити позичку у фінансовій установі.

Так і моя знайома Наталка у скрутну хвилину звернулася до компанії «Кредит 666» (назву змінено), адже там були привабливими умови кредитування, оформлення коштів через Інтернет — швидким і зручним. Тож вона, отримавши від інтернет-компанії в онлайн-режимі кошти на банківську картку, з часом повернула борг і забула про існування тієї установи, яка надала їй послуги.

І ось тут починається пригодницька історія. Наталка захворіла і не сплатила відсотки за кредитом вчасно, а майже за місяць. За час хвороби співробітники «Кредит 666» телефонували по 20 разів щодня самій Наталці, їй на роботу, а також друзям, знайомим і колегам, телефони яких Наталка компанії не надавала.

Крім того, співробітники фінустанови, не називаючи прізвищ і посад, принижували та грубіянили клієнтці. Спілкуючись із нею, розповіли, що встановили місце її перебування та майже всіх родичів — і близьких, і далеких; обіцяли, що до неї завітають хлопці з «Кредит 666», які спілкуватимуться з позичальницею про виплату заборгованості.

А справжній переляк у представників компанії викликає фраза: «Я можу приїхати в офіс і сплатити заборгованість за кредитом». Такий переполох став незрозумілим для Наталки, адже на сайті компанії вказані її адреса та контакти, зазначено необхідні документи для діяльності «Кредит 666». Щоправда, офіс у компанії тільки один.

Коли за вибивання боргів беруться колектори, життя позичальника стає жахливим. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Насторожило знайому і те, що після спілкування зі співробітниками установи Наталчин телефон став поводитися дивно. Він перезавантажується по кілька разів на місяць, хоч справно працював до взяття позики у «Кредит 666». До того ж, під час розмов Наталка та її співрозмовники чітко й часто чули незрозумілі шуми та клацання.

Варто зазначити, що листи Наталці надходили лише електронною поштою без жодних печаток та підписів, натомість офіційних листів від компанії з вимогами про сплату кредиту й застереження про можливі наслідки не було. Добродії з «Кредит 666» встановили, де саме працює їхній позичальник, і почали телефонними дзвінками тероризувати керівництво Наталі, розповідаючи про її борг.

На нещастя для моєї знайомої, у неї на виробництві розпочалося скорочення. І звичайно, однією з перших кандидатур стала Наталя. Кому ж потрібні чужі проблеми? Навіть не слухаючи її пояснень (була на лікарняному), заднім числом її звільнили. Ця новина шокувала молоду одиноку жінку. Втратити роботу в наш час — це приректи себе на напівголодне існування.

Вибивайлів із «Кредит 666» не цікавило, як безробітна людина зможе їм у подальшому виплачувати борг. Адже і вони були причиною цього. Але їх цікавило єдине: якнайшвидше повернути не тільки сам борг, а й усілякі штрафні санкції саме сьогодні.

Через заборгованість, неcкінченні дзвінки знайомій та її друзям, родичам і знайомим, погрози, приниження, відсутність офіційних листів від компанії тощо Наталка потрапила ще раз до лікарні, вже із серцевим нападом, і відімкнула телефон — адже для неї та її рідних важливо відновити здоров’я.

Маючи гіркий досвід так званої співпраці з цією установою, Наталка настійно радить: перш ніж узяти кредит, добряче подумайте, чи варто обтяжувати себе зобов’язаннями з подібними фірмами. Чи краще зберегти власне здоров’я?

Лише зараз вона зрозуміла, в яку халепу вскочила, не поцікавившись у цій так званій фінансовій групі: чи на законних умовах вона працює, чи є у неї ліцензія? І хоче зайвий раз застерегти тих, хто потрапив у скрутне фінансове становище: перш ніж зв’язувати себе фінансовими зобов’язаннями, зважте всі «за» і «проти» і за змогою отримайте якнайбільше інформації від друзів та знайомих про усілякі кредитні спілки. На жаль, на наш вік пройдисвітів та охочих нажитися на чесних та наївних людях більш ніж достатньо. 

Володимир ЕННАНОВ 
для «Урядового кур’єра»