Колегія МЗС на засіданні ухвалила два документи, яких досі у системі зовнішньополітичної діяльності не було, хоч потреба в них відчувалася дуже гостро. Ідеться про стратегію публічної дипломатії та стратегію комунікації. Про на час онлайн-брифінгу повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Системне формування іміджу

Досі політику м’якої сили Україна вела спорадично, це робили різні актори та учасники. Українські дипломати кидали сили з одного напряму на інший, намагаючись точково гасити репутаційні пожежі. Проте, на думку міністра, специфіка публічної дипломатії полягає в тому, що її не можна реалізовувати самотужки, бо вона «потребує синергії державної влади й недержавного сектору». 

«Уперше в єдиному документі систематизовано, коли і як Україна доноситиме ключові меседжі через канали комунікації, вперше ми сформулювали те, що зміцнювати репутацію країни у світі треба не точково, а системно, послідовно й цілісно», — сказав Дмитро Кулеба. 

В основі стратегії публічної дипломатії залишиться бренд Ukraine NOW, який розробила українська креативна компанія Banda Agency та схвалив уряд у травні 2018 року. В МЗС дійшли висновку, що не варто вигадувати новий бренд, ліпше розвивати й зміцнювати той, що вже є. 

Ухвалена стратегія визначає МЗС як координаційний орган у галузі публічної дипломатії, який через систему посольств та інших закордонних установ просуватиме у світі позитивний імідж України і говоритиме про неї одним голосом, залучаючи інших суб’єктів публічної дипломатії. 

Термін ухваленої стратегії розраховано на п’ять років. У документі визначено сім напрямів публічної дипломатії, за якими МЗС та інші зацікавлені сторони формуватимуть привабливий образ України в очах міжнародної спільноти, а саме: культурний, експертний, економічний, кулінарний, цифровий, науково-освітній та спортивний. 

Втілюватимуть ці напрями за допомогою чотирьох принципів. Перший — проєктний менеджмент, спрямований на те, щоб за кожним напрямом публічної дипломатії формувати чіткі цілі та оцінювати конкретні результати. Другий — інноваційність, згідно з яким проєкти у цій царині мають реалізовувати відповідно до нових науково-технічних трендів. Третій — повага до культурного розмаїття, оскільки суб’єкти публічної дипломатії у діяльності мають враховувати особливості різних культур світу. Четвертий принцип — людиноцентричність, що визначає людину та її інтереси як основу будь-яких починань у цій галузі. І ще один — відповідальність, що вимагає, аби вся діяльність публічної дипломатії залишалася в межах права — національного й міжнародного — і загальновизнаних етичних норм. 

Культурне розмаїття — один із принципів, на якому грунтується позитивний імідж нашої країни у світі.  Колаж з сайту facebook.com/UkraineNOWOfficial

Вищий ранг публічної дипломатії

Комунікаційна стратегія теж не має аналогів в історії сучасної зовнішньої політики України. Її підготовка була всеосяжною із залученням великої кількості експертів. Головною цінністю Дмитро Кулеба вважає те, що його розроблено на досвіді складних комунікативних уроків вітчизняної дипломатії. 

«Ми написали не абстрактний документ. Комунікаційна стратегія України ґрунтується на реальних подіях, створює дієву систему комунікації МЗС для досягнення стратегічних цілей», — заявив міністр.  

У документі вперше чітко сформульовано, що перевагу надаватимуть цифровим і дистанційним рішенням; оцінки ефективності комунікації мають бути чіткими; напрацьовано алгоритм дій співробітників дипломатичної служби у певних ситуаціях. 

МЗС ухвалило нове звання «Почесний амбасадор України», яке присвоюватимуть адвокатам та промоутерам України у світі. Цей титул, вважають у міністерстві, мотивуватиме тих, хто активно просуває і захищає інтереси України у світі, не представляючи державну систему. 

«Ми відзначатимемо цим званням особливих людей, тих, чиє серце і наполегливі зусилля допомагають популяризувати Україну й усе українське», — пояснив Дмитро Кулеба. 

Почесний амбасадор України стане найвищою відзнакою в галузі публічної дипломатії. Рішення, кому присвоїти звання, ухвалюватимуть не лише чиновники. Номінантів можуть представляти громадські організації, яка мають експертизу в галузі міжнародних відносин, й організації закордонних українців. 

Експорт CoviShield призупинено

Відповідаючи на запитання журналістів про лист на адресу МЗС, в якому Посольство Індії висловило обурення з приводу дискредитаційних заяв про вакцину CoviShield, які останнім часом дозволяли собі робити деякі українські чиновники та політики, Дмитро Кулеба відмовився розкривати таємниці дипломатичного листування. Проте міністр заявив, що критика вакцини індійського виробника безпідставна. 

Він наголосив, що в МЗС, проаналізувавши кампанію, розгорнуту проти вакцини CoviShield, дійшли висновку: «це цілеспрямована інформаційна атака, яку координують з окремих країн». 

«Дякую індійським колегам за те, що відбулося постачання першої партії вакцини в Україну, — сказав Дмитро Кулеба, зауваживши, що експорт CoviShield із Індії поставлено на паузу: — Не вдаватимуся у причини цього рішення. Деякі з них публічні, і їх було оприлюднено у світових медіа, деякі непублічні, але факт залишається фактом».