Нещодавно голова Державного агентства резерву України Вадим Мосійчук презентував концепцію реформування системи Держрезерву. Він, представник інвестиційного бізнесу, три місяці тому різко змінив сферу інтересів і перейшов на держслужбу, у структуру, імідж якої зіпсовано корупційними справами і крадіжками. Цим вчинком шокував близьких і знайомих. Двадцятий в історії незалежної України голова Держрезерву (а вони на цій посаді в середньому працювали не довше року-півтора) бачить свою місію в реформуванні за європейським зразком, «обіленні» цієї структури і налагодженні її прозорої та ефективної роботи.

Із його приходом на посаду в кабінеті очільника Держрезерву з’явилися дві ікони, освячені батюшкою, щоб очистити приміщення від нечистих справ і думок (а їх у цій напіврозкраденій установі було багато). Вадим замовив карту 39 підприємств та організацій Держрезерву, на кожному з яких позначені найважливіші їхні показники — дохід, прибуток, завантаженість потужностей, заборгованість із зарплати, податки та збори. Завдання голови Держрезерву — перетворити їх на ефективні компанії.

У межах реформування Вадим Мосійчук хоче зменшити процедуру прийняття рішень із двох місяців (момент затребування резервів та відпуску) до європейських стандартів: у мирний час — не більше 5 діб, у військовий — не більше 24 годин. Для запобігання анексії підприємств (у Криму та на сході втрачено чотири підприємства) слід переглянути систему їхнього розміщення. Їх потрібно розташувати у безпечніших місцях. Про зміни у Держрезерві та плани реформування застарілої пострадянської структури за європейською моделлю «УК» розповідає голова Держрезерву Вадим МОСІЙЧУК.

— Пане Вадиме, як почуваєтеся у кріслі голови Держрезерву?Голова Державного агентства резерву України Вадим МОСІЙЧУК

— На цій посаді завдань на порядок більше, ніж має топ-менеджер банку з іноземним капіталом. Як людина, що вийшла з ринку портфельних інвестицій, не задоволений роботою підприємств Держрезерву і бачу величезний потенціал підвищення їхньої ефективності.

Коли портфельний інвестор бачить у компаніях корупцію та крадіжки, то, звісно, він туди не інвестує або навіть забирає звідти кошти. А тут реальний сектор, і хочеш ти чи ні, маєш піднімати елеватори та нафтобази, що входять до системи Держрезерву, а держкошти скеровувати на накопичення матеріальних цінностей у країні. Якщо підприємство зовсім «мертве», очищаємо його від боргів і домовляємося з Фондом держмайна про приватизацію (маємо чотири, доведені до банкрутства).

— Очолювана вами структура функціонує за принципами, сформованими ще в колишньому СРСР. Які її атавізми вас вразили?

— Від бюрократії, яка панувала тут, у перші дні перебування на цій посаді у мене ледь не почали кипіти мізки. Не працювали з електронною поштою. Усі думки висловлювали на папері, та й ще на офіційному бланку. Замість того, щоб зайти в кабінет до колеги і спитати або з’ясувати проблемне питання про телефон, писали запити на комп’ютері, реєстрували бланк у канцелярії, звідки він переходив в інший кабінет.

Ця круговерть паперу — просто жах. За місяць тільки центральний апарат Держрезерву використовував 25 тисяч аркушів! Тому однією з моїх перших вимог було переведення в електронну форму звітів, доповідних. І тут я зіштовхнувся з іншою проблемою: люди у ХХІ сторіччі не знають, як вести електронне листування! Для впровадження такої культури спілкування влаштовуватимемо спеціальні тренінги. Уже частково перейшли на електронний документообіг, а до кінця року плануємо його впровадити в повному обсязі.

—  Були анекдотичні ситуації?

— Якось запропонував колегам надати мені плани та думки щодо ефективнішої роботи департаментів, відділів, секторів. За два тижні отримав великий стос паперів на фірменому бланку, адресованих міністрові економрозвитку і торгівлі, але… за моїм підписом. «За усним дорученням голови, згідно такому-то нормативному акту…, надаємо вам…».

— Держрезерв поділяється на дві частини: державний і мобілізаційний (у разі війни). Під час презентації нової концепції ви сказали, що останній можуть ліквідувати. Але ж у країні фактично війна.

— Радянська система резервів працювала під військові цілі, особливо мобілізаційного резерву (коли треба розгортати виробництво військово-промислової техніки і на час особливого періоду). До сьогодні зберігається застаріле обладнання 25-річної давності й деякі прострочені матеріали. Маємо понад 450 зберігачів мобрезерву — підприємств різних форм власності.

У такому вигляді цей резерв не потрібен. Плануємо на засідання Кабміну виносити питання розбронювання (відпуск матеріальних цінностей з мобрезерву без подальшого їхнього повернення) з наступною повною реорганізацією активів (можливою передачею до інших відомств), оскільки де-факто він не виконує свою функцію.

Із напіввійськової структури Держрезерв переорієнтується на цивільну. Тобто після реформування він складатиметься зі стратегічного резерву (так перейменували Держрезерв, до якого ввійде аграрний холдинг із хлібними базами і елеваторами зернопродуктів), резерву нафтопродуктів (холдинг) та фінансового резерву. Нині за законодавством можемо наприкінці дня мати лише матеріальні цінності, а Держрезерв повинен керувати і фінансовим ресурсом. Краще мати мінімум номенклатурних найменувань і гроші, на які можна купити все необхідне, ніж мати все про всяк випадок й не відповідати реаліям життя. Плануємо скоротити номенклатуру із 70 найменувань стратегічного резерву майже втричі, а із 30 тисяч найменувань мобрезерву залишимо на рівні «близько нуля».

— Плануєте ліквідувати й інтервенційну функцію Держрезерву, яку він нині виконує?

— Цю функцію він фактично не виконує: не підтримує окремих галузей, підприємств, організацій для стабілізації економіки. Це не його сфера впливу. Дисбаланси на продуктовому ринку має корегувати Міністерство аграрної політики та продовольства, із мастильної групи товарів — Міненерговугілля.

— Досвід яких країн використано під час підготовки Концепції?

— Здебільшого це моделі держрезерву трьох країн: польська, литовська, угорська. Плануємо, що в оновленому вітчизняному Держрезерві як структурі будуть координатори — 35 аналітиків-менеджерів і хороший аудит, який відповідатиме за роботу системи. Розпорядниками будуть представники міністерств і відомств (по 3—5 людей від кожного), які управлятимуть резервами на своєму рівні.

Зберігачів матеріальних резервів буде два види: державні зберігатимуть мінімальні номенклатурні найменування (продуктовий набір), усе інше зберігатимуть на підприємствах і організаціях приватного сектору. Органи місцевого самоврядування в межах децентралізації матимуть право приєднатися до системи резервів. У цьому році передбачено забезпечити нормативно-правове реформування Держрезерву. Наступний рік стане перехідним періодом, коли повноваження частково буде передано певним міністерствам і відомствам (агенція управлятиме лише резервом продуктів і зернової групи, нафти і нафтопродуктів). Третій період — повноцінне функціонування моделі Держрезерву-координатора.

— За рахунок яких джерел плануєте збільшувати матеріальні цінності країни?

— Одне з джерел — реалізація матеріальних цінностей у межах розбронювання мобрезерву. За результатами цього року плануємо отримати понад 6 мільйонів гривень, у 2016-му — понад 100 мільйонів.

Ще одне джерело коштів — виконання судових рішень. Нині до мільярда гривень перебуває на виконавчому провадженні за системою Держреєстру, які в ідеалі можуть повернути нам. Якщо отримаємо хоч би 5—10% цієї суми, це становитиме 50—100 мільйонів гривень. Кінцева мета реформи — створення потужної ефективної системи менеджменту Держрезерву з управлінням резервами та сталими запасами.

— Що вдалося за 90 днів роботи?

— Стратегічно сформували нове бачення системи резервів України, презентували концепцію реформування, готуємо законопроект про стратегічні резерви. Разом з Європейським енергетичним співтовариством плануємо виокремити з Держрезерву нафтохолдинг, який ляже в основу плану щодо імплементації євродирективи і дасть змогу країні сформувати нормовані запаси нафти та нафтопродуктів.

На тактичному рівні таке. До мого приходу в Держрезерв на листи чиновник міг відповідати протягом 30 діб (це дозволяє законодавство), навіть якщо питання можна було вирішити за одну хвилину. Тому я поставив умову: термінове питання вирішувати протягом доби, нетермінове — протягом тижня.

Наші підприємства працювали в 2014-му та нинішньому році у збиток. За 8 місяців цього року (через два місяці мого приходу на посаду) деякі з них показали прибуток і навіть перевиконали плани за цей рік (Кіровоградський КХП, Куліндоровський КХП, Одеська область, Чортківський КХП, Тернопільська область, комбінат «Айстра», м. Чернігів). Це свідчить про внутрішній нереалізований потенціал за умови правильної координації роботи.

Цього року прибуток на підприємствах Держрезерву має становити 3 мільйони гривень (за минулий рік чистий збиток досяг майже 5 мільйонів гривень).

Проводимо «чистку» на підприємствах силами власного аудиту, працівники якого їздять у відрядження в регіони. За їхніми результатами недбалі керівники звільняються за статтею або за власним бажанням. Активно співпрацюємо із правоохоронними органами і Держфінінспекцією.

— Чи маєте статистику із кримінальних справ?

— Відповідно до виявлених нестачі та порушень щодо зберігання зерна, відкрито кримінальні справи щодо 11 підприємств Держрезерву. Якщо такі справи його попередні керівники гальмували, то нині у разі перешкоджання перевіркам на наших підприємствах прошу осіб, які їх проводять, дзвонити мені на мобільний, щоб уникнути бюрократичного листування і дати їм хід.

Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»

 ДОСЬЄ «УК»

Вадим МОСІЙЧУК. Народився у 1979 році в місті Тячів Закарпатської області. У 2000 році закінчив Севастопольський інститут ядерної енергії та промисловості (раніше Севастопольський військово-морський інститут) за спеціальністю інженер-електрик, а у 2007 році — Європейський університет (фах — економіка, фінанси). У 2003—2004 роках працював головним спеціалістом департаменту макропрогнозування Міністерства економіки та європейської інтеграції. У 2005 році обіймав посаду головного спеціаліста з активів компанії з управління активами (КУА) «КІНТО». У 2005—2008 роках — генеральний директор КУА «СЕБ Ессет Менеджмент Україна». У 2008—2013 роках — гендиректор КУА «Райффайзен Аваль». З березня 2014 року по червень 2015-го — незалежний фінансовий консультант. Головою Держрезерву України його призначено 26 червня 2015 року. 

ДОВІДКА «УК»

Держрезерв забезпечує матеріальні резерви країни. На його 39 держпідприємствах працюють понад 3,1 тисячі співробітників. У третьому кварталі цього року середня завантаженість потужностей комбінатів хлібопродуктів (КХП) досягає 28%, комбінатів промислово-продовольчої групи (склади і холодильники) — 54,5%, нафтобаз та комбінатів нафтопродуктів — 5%.