Полтавська область однією з перших в Україні стала на шлях проведення адміністративно-територіальної реформи. Від самого початку реформу тут проводять на добровільних засадах, без адміністративного тиску, а тому відчутні результати з’явились не одразу.
Не звикли наші селяни поспішати. Вони консервативні. Та й час нині непростий, потребує зважених рішень. «Ми не очікували такого спротиву. Здавалося б, представники місцевого самоврядування повинні бути зацікавленими в тому, щоб мати більше повноважень, управляти своїми фінансами, розбудовувати свої території. Потім зрозуміли, що вони просто не хочуть брати на себе всю повноту відповідальності. Це стосується і частини депутатів тодішньої обласної ради, — ділиться враженнями від першого етапу реформування голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко. На одній із торішніх сесій облради депутати таки ухвалили Перспективний план щодо об’єднання громад. Про те, як його втілюють в області, Валерій Головко розповів «УК».
— Валерію Анатолійовичу, а скільки в області вже створено об’єднаних територіальних громад?
— П’ятнадцять, а скоро додасться ще п’ять. Розраховуємо, що до кінця року відбудуться перші вибори голів та депутатів у нових ОТГ. Завдяки об’єднанню змінився світогляд жителів цих громад, їхніх керівників, ці громади стали заможнішими. Їхні власні ресурси зросли вдвічі порівняно з минулим роком — до 190 мільйонів. До того ж міжбюджетні трансфери для ОТГ області становлять 148 мільйонів гривень. Таким чином, доходи об’єднаних громад досягли 338 мільйонів гривень, що у 3,5 раза більше, ніж у 2015 році.
— Чому ж тоді частина сільських і селищних голів воліють жити по-старому?
— Мабуть, їх влаштовує, що держава дала можливість збирати податки і не відповідати. Ні за інфраструктуру села, ні за садочок, будинок культури чи школу. Ці соціальні об’єкти утримують за рахунок районного бюджету. Вони звикли писати листи в область, район і просити кошти. На ремонти, будівництво. І ці гроші їм давали. А якщо не давали, це було для них виправданням. Мовляв, вони просили для людей, а їм не дали. Виходить, що то держава винна, а вони ні до чого. Можливо, я дещо згущую барви, просто дуже хочеться, щоб земляки поставилися до себе критично.
— Отже, у системі децентралізації чинник відповідальності визначальний?
— Так. І передусім соціально відповідальним, ініціативним повинен бути голова громади. Він має бути зацікавлений у розвитку території. Візьмемо для прикладу Шишацьку ОТГ. Ця громада утворилася фактично на базі всього району. В неї не увійшли тільки три сільські ради. Саме завдяки тому, що цю громаду очолює відповідальна людина, там уже ініційовано кілька соціально важливих проектів, до реалізації яких залучають обласну владу. Зокрема вони започаткували міжсільське транспортне сполучення, якого раніше в області не було. До кінця року, сподіваюсь, спільними зусиллями буде створено зразково-показову пожежну частину в Шишаках. Крім того, заплановано заснувати комунальне підприємство, яке здійснюватиме збирання сміття, ремонти вулиць та доріг.
— Ви їздили набувати досвіду у Німеччину…
— Переконався, що рухаємося тим шляхом, який проходили європейці. Робота над розвитком соціальної інфраструктури в області активізувалася саме після нашого повернення з Німеччини. Це не тільки будівництво доріг, поліпшення якості освіти, медицини, а й проведення швидкісного інтернет-зв’язку, яким незабаром охопимо всі, навіть найвіддаленіші села. До речі, сьогодні представники інших областей вчаться у нас. Нещодавно нашу область відвідала офіційна делегація з Луганщини.
— Наскільки ефективно область використовує кошти, що надходять на підтримку децентралізації з Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР)?
— За ці гроші торік побудовано систему водопостачання та водовідведення для Омельницької на Кременчуцької об’єднаних громад. Придбано шкільний автобус для перевезень учнів Білоцерківської ОТГ Великобагачанського району. Значно активніше громади області брали участь у регіональному конкурсному відборі на фінансування з фонду у цьому році. Майже третину загальної кількості поданих проектів становили проекти на підтримку добровільно об’єднаних громад. На сьогодні уряд погодив 8 проектів на підтримку 7 таких громад (Глобинська, Пирятинська, Семенівська, Шишацька, Омельницька, Білоцерківська та Клепачівська). Зокрема це проекти з вуличного освітлення, будівництва водогонів у сільській місцевості, поліпшення технічного стану інфраструктурних об’єктів.
Наприклад, у Семенівському районі триває підготовка до реконструкції нежитлового приміщення та облаштування кімнат усім необхідним, щоб створити належні побутові умови для проживання самотніх людей похилого віку. Окрім будівельних проектів, уряд підтримав придбання автобуса для шишаківської школи (Клепачівська ОТГ), екскаватора-навантажувальника для комбінату комунальних підприємств Глобинської об’єднаної громади. В Пирятинській об’єднаній громаді у цьому році розпочинається будівництво полігона твердих побутових відходів.
— Як використовуєте субвенцію місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад?
— Обсяг такої субвенції на цей рік становить майже 57 мільйонів гривень, які треба використати до кінця року. Розподіл коштів між місцевими бюджетами здійснюємо залежно від площі ОТГ та кількості населення. Що більша кількість сільських жителів та площа території, то більший обсяг субвенції. Вагомою виявилася підтримка насамперед сільських об’єднаних громад. У середньому на одного жителя такої громади припало близько 1,2 тисячі гривень. І це дало змогу розпочати процеси модернізації сільської інфраструктури навіть у тих селах, які не мали бюджету розвитку протягом багатьох років.
— Чим викликані зміни до Перспективного плану формування територій громад Полтавської області, які обговорювали на позачерговій сесії облради?
— Для отримання бюджетних преференцій треба, щоб межі фактично об’єднаних територіальних громад відповідали межам, визначеним Перспективним планом, який схвалює обласна рада та затверджує Кабмін. Ці зміни стосуються створення або корегування меж 7 об’єднаних громад, які перебувають на певних етапах об’єднання. Зміни до Перспективного плану необхідно внести саме тепер, до початку формування бюджету на 2017 рік. Від цього залежить, чи отримають ці громади у наступному році відповідні бюджет та державну фінансову допомогу у вигляді субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаної громади, а також можливість брати участь у конкурсі ДФРР. Інакше вони матимуть лише зведений бюджет відповідних рад (сільських або селищних). Ми не змінюємо Перспективний план повністю, а тільки викладаємо його в новій редакції, встановлюючи нові межі лише для тих 7 громад, де відбувся або триває процес об’єднання не відповідно до Перспективного плану.
— Не всі полтавці чітко усвідомлюють суть реформування.
— Для нас сьогодні найголовніше — змінити свідомість. У людей, які об’єдналися, вона вже інша. Децентралізація, яка почалася в Україні, — процес незворотний. Владні повноваження треба передавати на місця. Разом із відповідальністю.
ДОСЬЄ «УК»
Валерій ГОЛОВКО. Народився 1965 року в місті Ленінськ (Байконур) Казахської РСР. Закінчив Полтавський кооперативний інститут (нині університет економіки і торгівлі), Академію державного управління при Президентові України. Працював у бізнесі, народний депутат України VII скликання. З 29 грудня 2014 року — голова Полтавської ОДА. Кавалер ордена Рівноапостольного князя Володимира III ступеня.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+