ПРАКТИКА

Нововведення Нацбанку ускладнило життя пересічним українцям і сприятиме нелегальним операціям  

З 23 вересня  банки та фізособи проводять валютнообмінні операції згідно  з постановою Нацбанку № 278. Документ зобов’язує банки  здійснювати валютообмінні операції на суму до 50 тис. грн при пред’явленні документа, що засвідчує особу. Але, як свідчить практика перших днів цього нововведення, банки вважають  документом «що свідчить про особу» лише паспорт, хоча самі представники НБУ на одній з нещодавніх прес-конференцій не виключали, що таким документом може бути, наприклад, і посвідчення водія…

«Я  не ношу з собою щодня паспорт, хоча кілька сотень доларів у гаманці завжди маю, тому нововведення є досить незручним», — розповіла «УК» бізнес-леді киянка Світлана Мартинова.

Що стосується тих людей, які хочуть розміняти невеликі суми, скажімо у 10-100 доларів (євро), їхньому обуренню немає меж. По-перше, наявність паспорта загострює ризик загубити його, по-друге, ще одним сумним «досягненням» нових віянь на валютному ринку стало подовження обмінних операцій. Те, що можна раніше було зробити за одну хвилину, нині часто займає до 15 хвилин.

«Це нововведення збільшує час і ускладнює технічний процес проведення валютообмінних операцій. У багатьох відділеннях, які лише обмінюють валюту, через їхню маленьку площу немає ксероксів. Можливо, варто було б залишити можливість не ідентифікувати особу при обміні незначних сум, наприклад, до 200 доларів. Або якщо той, хто обмінює, є клієнтом банку і його вже багато разів ідентифікували, тобто вся інформація про нього є,  а також у разі,  якщо валюта купується для погашення кредиту», — зауважує директор департаменту з організації розробки та просування продуктів на ринку банківських послуг ПАО «Конверсбанк» Вікторія Рибчинська.

Експерти підкреслюють, що не зовсім коректно порівнювати вимогу щодо української нинішньої валютної паспортизації з практикою, скажімо, європейських країн. Там готівка в таких обсягах, як у нас, не ходить, а населення користується платіжними картками. «НБУ швидше за все скопіював досвід Росії, і це вимушений захід, оскільки в першому півріччі цього року сума валюти, що обертається поза банками, сягнула 4,5 млрд доларів, тоді як за аналогічний період минулого року вона становила лише 122 млн», — вважає президент «Українського аналітичного центру» Олександр Охріменко.  На його думку, таке рішення було спрямоване проти тих банків, що полюбляють дробити великі валютні операції, уникаючи звітності про осіб, що їх проводять.

Але наскільки дієвим виявиться «паспортний» заслін для валюти в Україні? Наприклад, у Росії, після аналогічного нововведення зменшилася кількість валютних депозитів, поновився чорний ринок обміну валют, на якому курс значно вищий за офіційний, і там чудово почуваються оптові брокери. Ще один плід валютного нововведення у нашого сусіда — значне зростання кількості випадків валютного шахрайства. За неофіційною інформацією «УК», станом на 26 вересня цього року, в деяких регіонах місцеві валютники також пропонували валюту за курсом, що був істотно вищим за офіційний.

Хоч би у прагненні виконати рекомендації  Міжнародної організації з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, здобутих злочинним шляхом ( FATF), нам не створити інших проблем. Впевнена, що рекомендуючи Україні зробити прозорішими валютообмінні операції, представники поважної організації менше за все прагнули боротися з пересічним українцем.