Сумщину справедливо вважають північно-східною брамою України. Про сьогоднення краю, перспективи його розвитку, конкретні плани і напрацювання в ексклюзивному інтерв’ю «УК» розповідає голова Сумської облдержадміністрації Василь ХОМА.

— Василю Васильовичу, за пів року, відколи очолюєте Сумську ОДА, ви побували в багатьох містах і місцях краю, провели, умовно кажучи, його аудит, зробили висновки. Що найприємніше вразило, а що навпаки, змусило не тільки поставити знаки питання, а й шукати практичні відповіді?

— І те, й інше в одній площині: переконався у великому потенціалі області людському і природному, проте в його недостатньому використанні. Тобто значна частина масштабних можливостей поки що залишається у пасиві, хоч їх потрібно активно використовувати, ставити на щоденну службу і вже на цій основі зміцнювати регіональну економіку, поліпшувати інфраструктуру, а в підсумку — якість життя кожного жителя краю.

— Які саме галузі й сегменти маєте на увазі?

— Насамперед агропромисловий комплекс, адже в нас є все, щоб регіон став максимально самодостатнім у продовольчому плані: ґрунти, природно-кліматичні умови, обігові кошти, а головне — працьовиті й сумлінні трудівники, професіонали аграрного виробництва. Є чимало позитивних прикладів ефективного господарювання, однак їх замало. Тож зосереджуємо роботу аграріїв на трьох головних напрямах.

Перший — створення міцної переробної бази, адже реалізація продовольчої сировини — позавчорашній дідівський метод, про який не варто згадувати. А власні переробні підприємства — це насамперед нові робочі місця, додаткові відрахування до бюджетів різних рівнів, Пенсійного фонду, зрештою, зароблені кошти, які допомагатимуть розвитку підприємств і місцевих територій.

Другий — садівництво. Нині область поки що не може похвалитися достатніми врожаями фруктів, хоч у нас сприятливі для садів і ягідників кліматичні умови і ґрунти. Тому й ціни на вітамінну продукцію вищі, ніж, наприклад, у Харківській чи Полтавській областях. У ягідництві переважає ручна праця, що по-своєму важливо: принаймні в сезонні періоди можна і потрібно залучати працівників, які матимуть роботу, заробітки, а господарства — додаткові доходи.

Третій — тваринництво. На щастя, на Сумщині вдалося зберегти значні можливості для розвитку саме цієї галузі завдяки соковитому травостою, нижчому відсотку розорювання пасовищ, зацікавленню селян у створенні сімейних ферм, молочних кооперативів тощо. Важливий аспект: в умовах, коли права на землі сільськогосподарського призначення передано ОТГ, є всі можливості використовувати їх саме за тваринницьким призначенням. Тож активно проводимо відповідні просвітницькі, інформаційно-роз’яснювальні, популяризаторські форуми, круглі столи, брифінги, аби донести переваги розвитку саме цих напрямів аграрного виробництва.

Предметно працюємо над розробленням Стратегії регіонального розвитку Сумської області до 2027 року, залучаючи місцеві ОТГ, аби вони теж розробляли власні програми принаймні на рік, два, п’ять. Такі розвиткові проєкти спрямовано насамперед на економічне зростання виробництв, створення робочих місць, одержання прибутків, які даватимуть змогу розв’язувати соціальні та інші питання.

В інвестиційному контексті варто акцентувати на індустріальних парках, яких три: «Тростянець», «Суми» і «Свема» у Шостці. Вони поступово стають надійним економічним майданчиком для нарощування виробництва широкої гами промислової, харчової, хімічної, деревообробної та інших видів продукції.

— Яка ситуація у промисловості?

— З одного боку, за останні три десятиріччя втрачено значний потенціал провідних промислових важковаговиків, з іншого, — з’явилося чимало нових виробництв, які не тільки успішно працюють економічно, стали бюджетоутворюючими для багатьох міст і районів, а й створюють позитивний імідж області.

В Україні й поза її межами відомі торговельні марки ТОВ «Гуала Кложерс Технологія Україна», групи компаній «Бель Шостка Україна», заводу «Кусум фарм», які випускають відповідно пакувальну, молочну та фармацевтичну продукцію, що відповідає європейським та світовим стандартам. Є ще промислові виробництва з іноземними інвестиціями, а це свідчить про економічну привабливість сумського регіону, готовність інвесторів вкладати кошти саме на Сумщині.

Слід згадати складну ситуацію в сумському машинобудівному НВО, де накопичилися значні борги із зарплати робітникам. Нині замість того, щоб виважено і чітко спланувати подальшу роботу, проблеми намагаються накручувати на кулак. Це шлях у нікуди або у глухий кут, тож пробуємо всі разом напрацювати подальший алгоритм дій, який допоміг би розв’язати насамперед зарплатну проблему. Адже НВО і становить значний інтерес для багатьох партнерів не тільки у різних куточках України, а й за кордоном.

Нещодавно зустрічався із представниками офіційних кіл Узбекистану, які зацікавлені у співпраці із сумськими машинобудівниками. Є й інші взаємовигідні пропозиції. Їх потрібно використовувати, аби підприємство запрацювало у звичному режимі.

— Ви згадали про інвестиції, завдяки яким на Сумщині успішно працюють заводи, фабрики, виробництва. Як оцінюєте рівень їх залучення і чи є для цього резерви?

— Відповім цифрами і фактами. Торік область отримала 337,4 мільйона доларів інвестиційних коштів, які додали динаміки промисловому виробництву. До згаданих підприємств варто додати ПрАТ «Монделіс Україна» у Тростянці і «Технологія» в Сумах, ТОВ «Керамейя» і «Гуалапак Україна» (м. Суми), які ефективно працюють саме завдяки інвестиціям переважно іноземного походження. Цього року цей процес успішно триває, і найближчим часом область може розраховувати на нові надходження.

В інвестиційному контексті варто акцентувати на індустріальних парках, яких три: «Тростянець», «Суми» і «Свема» у Шостці. Вони поступово стають надійним економічним майданчиком для нарощування виробництва широкої гами промислової, харчової, хімічної, деревообробної та інших видів продукції. Незаперечна перевага таких індустріальних парків — підтримка держави, що слугує своєрідним зеленим світлом для інвестицій, гарантією їхнього успішного освоєння.

— Програма Президента України «Велике будівництво» вже має зримі результати. Які з них вважаєте найбільш знаковими і значущими в області?

— Те, що зроблено, вже успішно слугує жителям та гостям краю: дороги, мости, медичні заклади, школи, стадіони, дитячі садки — все, що зведено, відремонтовано, реставровано. Із нинішніх об’єктів один по-справжньому унікальний — дитячий садок у Сумах, який споруджують за ексклюзивним проєктом сумських архітекторів. Він уже готовий майже на 80%, незабаром прийме перших маленьких відвідувачів. Його головна особливість символічна: максимальне використання природного освітлення, тобто дитсадок наче освітлений з усіх боків. Тут передбачено басейн, підйомник, утеплену підлогу, інші зручності й переваги. Загальна вартість садочка — майже 60 мільйонів гривень, що надійшли з державного та місцевих бюджетів.

Поступово доводимо до ладу мостове господарство: якщо раніше налічувалося майже 20 аварійних мостів, то тепер ремонтують останні два. На ремонті доріг (ідеться про різні їх види) цього року область має освоїти 836 мільйонів гривень. До роботи активно долучилися Служба автомобільних доріг в Сумській області, облавтодор, інші організації, підприємства.

На особливому контролі — об’єкти медичної галузі, зокрема приймальні відділення, амбулаторії. Надзвичайно важливо, аби пацієнт отримував комплекс послуг в одному конкретному місці, як це нині, а не витрачав час на ходіння-поїздки, щоб обстежитися, отримати рецепт, лікарські рекомендації. Формується якісно нова система надання таких послуг, що робить їх зручними й доступними, заощаджує час пацієнта. Медичні заклади зацікавлені відповідати вимогам, бо хворий не прив’язаний, як раніше, до конкретного закладу. Одне з важливих завдань у цій галузі — закупівля двох лінійних прискорювачів та комп’ютерного томографа для онкологічного відділення обласної лікарні. На жаль, Сумщина серед лідерів з онкозахворювань, що потребує швидких практичних дій.

— На розв’язанні яких вузлових проблем будуть зосереджені зусилля обласної влади найближчим часом?

— Їхній спектр надзвичайно широкий. Виокремлю три: введення в експлуатацію сумського аеропорту, електрифікація залізничної ділянки сполученням Ворожба — Суми — Люботин, спорудження льодового палацу. Усі проєкти складні, потребують коштів, зусиль, аналітики, виваженості.

Із приводу повітряних воріт області маємо певні пропозиції, які поки що не відповідають економічному баченню перспектив, тож питання в роботі. В електрифікації залізниці є не лише бачення, а й чіткий план, який відкриє широкі можливості й перспективи для пасажирів і бізнесу. Це екологічно важливо. А льодовий палац — давня мрія сумчан. Плануємо звести його в сумському міському парку відпочинку імені Івана Кожедуба.

— Кажучи про Сумщину, неодмінно наголошують на її особливому прикордонному статусі.

— З географічної точки зору, так, але не треба зводити це до чогось особливого. Немає на Сумщині жодних особливих відбитків — з непохитною вірою в себе й Україну щодня будуємо сучасну Європу тут, на Сумщині, аби міста і села ставали красивими, привабливими, комфортними, щоб тут хотілося жити, працювати, відпочивати.

— Чи плануєте святкові цікавинки до 25-річчя Конституції та 30-ї річниці Незалежності?

— Неодмінно. Одна з них — встановлення найвищого серед обласних центрів Державного прапора України. Жителі й гості Сум уже, напевно, помітили 52-метровий металевий флагшток у центрі міста, поряд із фонтаном «Садко». Там буде облаштовано відпочинкову зону, а ритуал підняття Державного прапора плануємо зробити постійним.

Тобто не лише в державні свята, а й, наприклад, з нагоди приїзду поважних гостей, віншуючи видатні досягнення наших земляків у тих чи тих професійних галузях — спортсменів, артистів, виробничників, одне слово, тих, хто зробив вагомий внесок у зміцнення іміджу області, Сум. Такі особистості і приводи є й неодмінно будуть. Тож переконаний, що найближчим часом Державний прапор над Сумами символізуватиме нові успіхи й досягнення краян.

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»

Голова Сумської обласної державної адміністрації Василь ХОМА. Фото надав автор

ДОСЬЄ «УК»

Василь ХОМА.  Народився 1966 року в селі Довге на Львівщині. Закінчив Українську державну юридичну академію за спеціальністю «Правознавство», Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Після служби в армійських лавах працював на різних відповідальних посадах у Харкові: міській раді, НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПНУ, очолював Харківський міський науково-консультативний правовий центр. З 2010-го по 2014-й — заступник голови — керівник апарату Харківської ОДА. З листопада 2020 року — голова Сумської ОДА.

Учасник бойових дій. Очолював Координаційний комітет по боротьбі з корупцією при Харківській ОДА.

Нагороджений орденами Червоної зірки, «За заслуги» III ступеня, відзнакою Президента України — медаллю «Захиснику Вітчизни».

Заслужений юрист України.